На початку осені до України прибуде місія Food and Veterinary Office, підрозділу Директорату Єврокомісії (DG SANTE), яка перевірятиме одне з питань проведення державного контролю безпечності харчових продуктів, а саме залишки ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин в продуктах тваринного походження (молоко, м'ясо, сири).

В цій ситуації особливо актуальним стає питання: чи можемо ми забезпечити європейський рівень безпечності харчових продуктів своїм споживачам.

Базовою в цьому напрямку є зміна українського законодавства і адаптація європейських норм і стандартів.

Адже будь-яка перевірка, яка стосується харчових продуктів, глобально стосується того, як працює система державного контролю безпечності харчових продуктів. У вересні європейці оцінюватимуть саме цю.

Зараз в Україні вже почали працювати базові принципи європейської системи державного контролю безпечності харчових продуктів завдяки закону "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (№771), який передбачає здійснення перевірок без попередження.

Проте для того, щоб система контролю була максимально ефективною та подібною до європейської, необхідно запровадити в Україні ще низку новацій.

Дані новації передбачені в новому прогресивному законопроекті "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин" (№ 0906).

Цей законопроект було подано ще 2014 року, того ж року він пройшов перше читання. Але, що важливо, протягом останніх півтора роки його було принципово перероблено. Зокрема, туди були внесені всі ключові зміни, що адаптують нашу систему безпеки харчових продуктів до європейської.

Фактично, ми маємо новий законопроект, позиції якого були узгоджені з експертами ЄС.

Для збільшення натисніть на зображення

Проте досі через різноманітні проблеми законопроект не виноситься до залу Верховної ради України.

В чому суть самого законопроекту?

1. Кількість перевірок конкретного оператора ринку залежатиме від ризику, який становить його діяльність.

У законі розроблено основу для категоризації, яка буде впроваджена відповідним підзаконним актом.

Відповідно до нього, оцінка ризику операторів ринку базуватиметься на чотирьох критеріях: тип харчових продуктів та спосіб поводження з ними; процеси переробки та/або обробки харчових продуктів; потенційний негативний вплив на певну кількість споживачів за умови недотримання вимог законодавства про безпечність харчових продуктів; відповідність процедур.

Планується, що усі категорії ризику кожного з критеріїв будуть оцінюватися встановленою кількістю балів. За результатами перевірок, відповідно до набраної кількості балів, підприємству щороку присвоюється одна з наступних категорій ризику: дуже високий ризик; високий ризик; середній ризик; низький ризик; дуже низький ризик. Від цього і залежатиме подальша кількість перевірок.

2. Фаховий державний контроль.

Не секрет, що зараз фахівці багатьох підприємств харчової галузі краще орієнтуються в європейських вимогах до харчових продуктів та процесів виробництва. То як може здійснювати держаний контролю людина, яка не має достатніх знань?

Тому державний ветеринарний інспектор повинен буде успішно здати іспит з ряду чітко визначених тем.

А саме: переробка харчових продуктів та харчові технології; принципи та методи належної практики виробництва та управління якістю; сприяння поширенню та дотриманню гігієни харчових продуктів та безпечності харчових продуктів (належні практики гігієни); принципи та методи аналізу ризиків; принципи НАССР та процедури його запровадження від "лану до столу" та аудити.

3. Детальне визначення видів державного контролю.

Чітке визначення того, що має перевіряти державний інспектор, коли йдеться про безпечність харчових продуктів, необхідна для уникнення зловживань.

Наприклад, норми законопроекту пояснюють, що, наприклад, один із видів контролю - державний аудит процедур, заснованих на принципах НАССР, - включає в себе перевірку: документації; ведення записів процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів; системи внутрішнього контролю оператора ринку; корегувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей; кваліфікації персоналу.

Також для запобігання корупції законопроект пропонує застосовувати норму, яка дозволяє здійснювати аудит процедур, заснованих на принципах НАССР, на підприємстві тільки у разі, якщо державний інспектор, направлений на аудит, не здійснював державний контроль на такому підприємстві протягом останніх трьох років. 

4. Перевірка імпорту за "європейськими" правилами.

Зараз в Україні контроль харчових продуктів на кордоні відбувається у формі попереднього документального контролю. Інші види перевірок відбуваються уже на митниці призначення.

Небезпечний харчовий продукт можливо виявити лише всередині країни, далеко від пункту ввезення.

При цьому знищення таких продуктів Україна має здійснювати за власний кошт. Натомість у Європі ж встановлено спеціальний режим перевірок на кордоні для харчових продуктів тваринного походження - вантаж не пройде на територію ЄС, поки його не перевірять на спеціальному прикордонному пості.

Також у законі уточнено низку важливих норм, які раніше могли викликати запитання.

Перша стосується здійснення перевірок без попередження. Існує суперечність в діючих законах щодо цієї норми.

Як це виглядає на практиці? Оператора ринку попереджають про перевірку заздалегідь. Це прямо суперечить підходам, які діють в ЄС, оскільки таке попередження значно знижує ефективність перевірки. Новий законопроект про контроль покликаний розрубати цей гордіїв вузол.

По-друге, законопроект передбачає новий підхід до питання звільнення від відповідальності за вчинення "малозначного" порушення.

Якщо виявлене правопорушення є малозначним та було усунуто до закінчення контролю, протокол не складається, а оператор ринку звільняється від відповідальності. Що стосується штрафів, то передбачається чітка система градації розміру штрафу залежно від тяжкості ступеня порушення.

По-третє, деталізовано норми, які допоможуть оператору ринку уникнути зловживання інспекторами своїх повноважень. Інспектор буде обмежений виключним переліком питань, які можна задати під час перевірки. Такий перелік буде у вільному доступі для всіх операторів ринку.

Відтак завдяки запровадженню нової системи контролю держава зможе зменшувати витрати на перевірки за рахунок збільшення їх ефективності, оператор ринку - діяти "на випередження" через дотримання законодавства.

А споживач отримає впевненість у безпечності харчових продуктів, оскільки перевірки будуть спрямовані не на готовий продукт, а на усі етапи виробництва та обігу харчових продуктів, що дозволить виявити небезпечний продукт до моменту його потрапляння споживачам.

Сподіваємося, що парламент розгляне законопроект №0906 серед першочергових одразу після відкриття сесії у вересні, для того, щоб Україна змогла продемонструвати європейцям, наскільки активно ми приймаємо європейське законодавство для встановлення ефективної системи державного контролю безпечності харчових продуктів.  

Автори:

Любов Акуленко,

координатор ГО "Український центр європейської політики",

Світлана Майструк,

експерт ГО "Український центр європейської політики" 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора