Обсяг агроекспорту до ЄС має зрости удвічі. Що ми робимо для цього
В ефірі однієї з радіостанцій мене запитали: чи все справді так добре, як ви розказуєте? Ні, відповіла я, проблем чимало.
Але дозвольте говорити про здобутки, які є показником ефективності роботи та мають відображення на економіці всієї країни. А проблеми мають властивість вирішуватись, і ми маємо до цього пряме відношення.
2015 року у квітні я мала честь очолювати українську делегацію під час проведення Десятого засідання Діалогу Україна - ЄС з аграрних питань та розвитку сільської місцевості. У стінах Мінагрополітики з заступником Генерального директора з аграрних питань та питань розвитку сільських територій Монік Паріат ми мали ефективні перемовини.
Тоді одне з нагальних питань звучало так: як мінімізувати вплив обмежувальних заходів російської сторони у сфері імпорту продовольства.
І як максимально швидко продовжувати процес диверсифікації ринків збуту для учасників аграрного ринку. Бо ми мали падіння експорту, критику з боку аграріїв та кропітку і довгострокову роботу з погоджувальними документами на відкриття нових ринків.
Що змінились з того часу? Товарообіг між Україною та Російською Федерацією впав до позначки $67,5 млн за 5 місяців 2016-го, натомість ми маємо позитивну динаміку експорту на ринок ЄС, Україна продовжує утримувати лідируючі позиції на світовому ринку продовольства.
Тому зараз, маючи вже останню аналітику зовнішньоекономічних відносин у агропромисловому комплексі, хочу відзначити найважливіше.
Експорт сільськогосподарської продукції – практично половина від загальних поставок України. 41,8% або в грошовому еквіваленті $5,7 млрд. Тут ми відзначаємо ріст зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції на 4,3%, а експорту – на 2,4%. Це показники перших 5 місяців 2016 року.
Традиційно найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються обсяги експорту зернових культур – 40,7%, олії – 27,7% та насіння олійних культур – 7,5%.
Найбільше вподобають продукцію українського аграрного сектору країни Азії. За 5 місяців цього року експорт становить майже $2,5 млрд (43% в регіональній структурі експорту).
Друге місце в структурі українського агроекспорту - у країн ЄС. І тут маю добрі новини.
Експорт за звітний період збільшився на 23,9%, до $1,79 млрд. Збільшення експорту відбулось в основному за рахунок олії (в 3,1 рази), зернових культур, продуктів переробки овочів (в 2,6 рази), яєць (в 4,3 рази) та цукру.
Також з огляду на структуру експорту можна побачити збільшення поставок на ринок Європи меду, м’яса птиці, виробів із зерна, кондитерських виробів, маргаринової продукції.
До речі, якщо дивитись на загальну тенденцію поставок продукції - то цей список також є цікавим.
Звичайно, в лідерах олія. Наголошу, що це продукція переробки.
У топ-5 продукції на експорт – олія, кукурудза, пшениця, соя та макуха. Однак далі – продукція з доданою вартістю.
І це є позитивним сигналом збільшення частки в експорті високомаржинальних продуктів. За підсумками 2015 року експорт харчової та переробної продукції становив $6,6 млрд.
За підсумками січня-травня можемо також відзначити значний ріст експорту пшениці – на 57,9%, олії, овочів бобових – на 94%, насіння льону на 71,4%.
Щодо планів на найближчий час: продовжуємо роботу над відкриттям нових ринків та збільшення номенклатури поставок.
Черговий раз не буду перераховувати позиції, говоритиму вже по факту вдалих перемовин. Відзначу, що продовжуємо поглиблювати співпрацю з Китаєм, ЄС, ведемо переговори з Азербайджаном, Іраком, Індонезією. І не припиняємо перемовний процес щодо угод ЗВТ.
А тепер про наболіле - про нагальне питання збільшення квот.
Ми не залишаємо це питання, зокрема - обговорювали його минулого тижня у Брюсселі. Багато кому здається, що це питання вже "закрите" і ми стукаємо у зачинені двері. Однак на такі слова варто процитувати японську приказку: "Для того щоб рухатись вперед, треба хоча б йти".
Нам вдалось ініціювати обговорення цього питання. Більше того, зі свого боку ми вже маємо необхідні документи та обґрунтування позиції зі збільшення обсягів за цілим рядом продукції.
Тепер ми чекаємо на відповідь європейських колег.
Адже в наших планах – збільшення товарообігу з європейськими країнами мінімум удвічі.
Автор: Владислава Рутицька,
заступник міністра аграрної політики та продовольства
з питань європейської інтеграції
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора