Як і очікувалося, минулої п'ятниці на сайті Світової організації торгівлі (СОТ) був опублікований звіт Групи арбітрів у рамках процедури врегулювання спору СОТ про введену Росією заборону на імпорт свинини з Європейського Союзу.

Група арбітрів визнала, що російська заборона не відповідає правилам СОТ.

І це рішення має всі шанси стати знаковим і навіть історичним також і для Києва.

Суть спору

Суперечка DS475 "Російська Федерація – заходи щодо імпорту живих свиней, свинини та інших продуктів з Європейського Союзу" стосується застосованих Россільгоспнаглядом на початку 2014 року заборонних заходів через обмежену кількість випадків спалаху африканської чуми свиней, виявлених у Литві і Польщі поблизу кордону з Білоруссю.

Важливий момент: трохи пізніше такі ж випадки були зафіксовані в Україні та Білорусі.

Брюссель вимагав обмежити периметр заборони територією держав, де була виявлена епізоотія, але незважаючи на це, Москва включила в нього всі країни-члени ЄС. Загалом заборона оцінюється збитками у розмірі близько $1,6 млрд на рік.

8 квітня 2014 року Європейський Союз офіційно запросив консультації з Російською Федерацією з цього питання у відповідності з процедурою врегулювання суперечок у СОТ.

Європейський Союз стверджував, що заходи суперечать положенням Угоди СОТ про санітарні та фітосанітарні заходи, а також Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Під час консультацій сторони не змогли знайти прийнятне для обох рішення і вже 27 червня 2014 року ЄС звернувся з проханням про створення Групи арбітрів в СОТ.

Право на участь в якості третьої сторони зарезервували десять країн: Австралія, Бразилія, Китай, Індія, Японія, Республіка Корея, Норвегія, Південна Африка, Китайський Тайбей і Сполучені Штати.

Суперечка цікава своєю прецедентністю й підставами. Серед іншого, вона зачіпає низку питань, пов'язаних з вимогою провести оцінку ризиків на основі наукових даних, з регіоналізацією, обґрунтованістю імпортних обмежень і прихованістю обмежувальних заходів.

Цікавий поворот справі надає той факт, що,

на думку ЄС, заборона імпорту з Польщі і Литви була необґрунтованою, оскільки в той самий час здійснювався імпорт з Білорусі, на території якої також були зафіксовані неодноразові випадки спалаху цього захворювання.

Спір був досить складний і тривав два роки. В результаті Група арбітрів дійшла висновку, що Росія діяла не у відповідності з її зобов'язаннями в СОТ, і рекомендувала Москві привести свої заходи у відповідність з Угодою про санітарні та фітосанітарні заходи.

Група арбітрів визнала, що відмова Росії прийняти імпорт з Євросоюзу і адаптувати імпортні сертифікати ЄС-РФ є забороною, яка не відповідає міжнародним стандартам.

Єврокомісія в свою чергу вважає рішення Групи арбітрів "серйозним сигналом Росії і всім членам СОТ в частині їхніх зобов'язань із дотримання міжнародних стандартів".

Втім, протягом 60 днів звіт Групи арбітрів може бути оскаржено в апеляції однією зі сторін. Якщо цього не станеться, то звіт буде прийнятий і Росія буде змушена виконати рекомендації.

У Мінекономрозвитку РФ вже повідомили, що російська сторона не згодна з деякими висновками Групи арбітрів і що доцільність звернення до апеляційного органу СОТ є досить високою. Відповідне рішення буде прийнято у встановлені процедурою СОТ терміни – у найближчі тижні.

Найімовірніше, Москва все ж буде оскаржувати рішення Групи арбітрів в апеляції.

По-перше, тому що підсумки вирішення цього спору матимуть прецедентне значення для всієї торгівлі продукцією тваринного походження (в тому числі і українською), а по-друге, з метою затягнути остаточне ухвалення рішення.

Як відомо, Россільгоспнагляд застосовує заходи до широкого спектру продукції тваринного походження, обмежуючи її імпорт із третіх країн, і Україна – не виняток.

Лише за перші два роки членства в СОТ РФ нотифікувала понад 40 актів про застосування санітарних та фітосанітарних заходів.

Після остаточного затвердження СОТ нинішнього рішення Росія буде змушена привести свою практику застосування санітарних заборон у відповідність із міжнародними вимогами.

Якщо, звісно, у Росії хочуть зберегти свою репутацію в СОТ.

Висновки в рамках СОТ мають системне значення, нагадуватимуть про необхідність виконання міжнародних зобов'язаннях і про те, що вони не можуть бути проігноровані.

Все це показує: попри всі заяви про складність вирішення спорів у СОТ, а головне – довготривалість цих процедур, застосування процедур вирішення спорів у СОТ залишається найсильнішим міжнародним правовим механізмом, який здатний усунути торговельні бар'єри і підвищити правову визначеність і передбачуваність у торгівлі.

Проблема "політичного" ембарго

Але навіть після остаточного вирішення спору в СОТ на користь Брюсселя російський ринок не буде відкритий для свинини з ЄС.

Адже, окрім заборони 2014 року, в Росії діє торговельне ембарго, яке застосовується незалежно від оспорюваних санітарних та фітосанітарних заходів і має політичний підтекст.

Якщо в рамках СОТ можна було домогтися зняття санітарної заборони в силу виняткової юрисдикції питання в рамках міжнародних торговельних правил, то зняття ембарго, введеного Москвою у відповідь на санкції, виходить за рамки міжнародного торгового права.

Більш того, нормативні акти, якими вводиться продовольче ембарго на імпорт товарів з ЄС та інших країн, класифікують його як застосування окремих спеціальних економічних заходів з метою гарантування безпеки Російської Федерації. А це дає можливість Росії посилатися на статтю XXI ГАТТ-1994, що передбачає винятки з міркувань безпеки, прийняті під час надзвичайних обставин у міжнародних відносинах.

Практика застосування винятків з безпеки в СОТ вкрай обмежена, складно прогнозована і вимагає особливо зваженого підходу.

Саме тому постраждалі країни не поспішають оскаржувати російське продовольче ембарго в СОТ, щоб не створити складний прецедент, який може негативно вплинути на міжнародну торгівлю в цілому.

Втім, спір щодо свинини може дати ЄС додаткову можливість оцінити та спрогнозувати ймовірність оскарження продовольчого ембарго в СОТ.

Відповідно, успіх цього спору може стимулювати Євросоюз оскаржити і політичне ембарго РФ.

Значення спору для України

На жаль, Україна не брала участі у справі щодо заборони по свинині в якості третьої сторони.

Це була б додаткова можливість вивчити всі тонкощі справи для покращення власної практики підготовки аргументації в самостійних процесах при оспорюванні російських заходів.

Для нашої країни це дуже важливо з огляду на відсутність досвіду в спорах СОТ в якості позивача. До того ж за останні кілька років Україна частіше за інші країни страждала від заборон Россільгоспнагляду та Росспоживнагляду.

Прийняте рішення Групи арбітрів підтверджує, що вжиті Росією заходи мають мало спільного з якимись реальними санітарними ризиками та підтверджують необґрунтованість введених обмежень на імпорт. Більше того, такі заходи були визначені як "приховані заходи обмеження торгівлі".

Це дуже добрий і явний сигнал Україні про необхідність якомога швидше починати в СОТ раніше анонсовану справу щодо заходів, пов'язаних із забороною українського сільськогосподарського експорту в РФ.

Більше того, є всі можливості довести зв'язок цих заборон з агресією Росії.

Ініційовані Україною суперечки, найімовірніше, будуть підтримані ЄС, США та іншими впливовими країнами. Тому настав час починати грати за власними правилами.

Автор: Олена Омельченко,

юрист з міжнародної торгівлі
юрфірми "Ілляшев та Партнери"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора