Європейська практика митних спрощень – інститут уповноваженого економічного оператора (УЕО) – була закладена в законодавстві України ще 2012 року разом із прийняттям нової редакції Митного кодексу. Однак бізнес досі не дочекався нововведень.

Чому це так важливо?

Суть новацій – надання істотних спрощень компаніям, які мають досвід роботи у міжнародній торгівлі та зарекомендували себе як надійні та законослухняні партнери державних органів.

На практиці це означає, що

державні органи, працюючи в умовах обмеженості ресурсів та постійної необхідності оптимізації їхнього використання, делегують частину своїх функцій перевіреним та надійним партнерам з бізнесу.

Натомість бізнес отримує право подавати істотно меншу кількість відомостей до митниці, самостійно накладати пломби, здійснювати певні транзитні процедури у спрощеному порядку, розмитнювати товари на території свого підприємства тощо.

У більшості випадків спрощення передбачають заміну фізичного контакту та подання формалізованих документів на обмін інформацією в електронному вигляді.

Такі заходи мають призвести до підвищення стандартів ведення бізнесу компаніями, які претендуватимуть на спрощення, та збільшення їхнього торговельного обігу.

І ще – запровадження інституту уповноважених економічних операторів (УЕО) є серед міжнародних зобов’язань України, передбачених Угодою про асоціацією між Україною та ЄС та Угодою СОТ про спрощення процедур торгівлі.

Однак цей механізм досі не запрацював в Україні. Отже, варто розглянути, що його блокує.

Статус – для гідних

Право на застосування митних спрощень (статус УЕО) має надаватися ретельно відібраним компаніям. Для отримання такого статусу компанія-претендент має пройти попередню перевірку з надійності та безпечності.

Такі перевірки не є звичайними для України, оскільки їхнім фокусом є не звичне для нас виявлення порушень (в результаті чого донараховують податки та застосовують санкції), а внутрішні процеси компанії (підбір кадрів, ухвалення рішень, формування та збереження документів тощо).

Як наслідок, державний орган має виступити не як контролюючий (каральний), що застосовує санкції, а як "лікар", який видає висновок "здоровий" і надає право на застосування спрощень або надає свої рекомендації, як "вилікувати" внутрішні процеси (зробити їх надійними та безпечними).

Формально перепоною на шляху до запровадження інституту УЕО в Україні протягом уже більше ніж 4 років була відсутність необхідних підзаконних актів.

Насправді ж чинна редакція Митного кодексу дозволяла викривити фокус попередньої перевірки, підмінивши її звичайною документальною. Це дало б змогу фіскальним органам здійснювати певні "торги" з претендентом на статус, узгоджуючи результати такої перевірки та обсяги застосування санкцій.

Надійність же внутрішніх процесів претендента могла залишитися поза увагою перевіряльників, що надало б змогу незаконослухняним компаніям отримати конкурентну перевагу та право на спрощення.

Так, очевидною стала необхідність розробки зважених критеріїв для УЕО та внесення змін до Митного кодексу.

Необхідні законодавчі зміни

Цього року в результаті співпраці Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби спільно з фаховими експертами були розроблені законопроекти "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних процедур)" та "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із ввезення на митну територію України товарів уповноваженими економічними операторами" (реєстр. №№4777 та 4776).

Американська торговельна палата в Україні як голос бізнесу взяла активну участь у їхній розробці. Зокрема, пропозиції бізнесу стосувались таких ключових ідей:

- попередня перевірка претендентів на статус УЕО має бути спрямована на перевірку надійності та безпечності внутрішніх процесів заявника;

- спрощеннями для УЕО мають користуватися не лише імпортери/експортери, а компанії, що здійснюють операції з товарами на всіх етапах ланцюга зовнішньоекономічного постачання (перевізники, митні склади, митні брокери тощо);

- набір критеріїв для оцінки претендента для надання статусу УЕО повинен бути збалансованим та унеможливлювати, з одного боку, надання такого статусу ненадійним компаніям, а з іншого - зловживання та прояви корупції з боку фіскальних органів;

- перелік спрощень і критеріїв для УЕО має відповідати практиці ЄС, що закладе підґрунтя для визнання українських УЕО країнами ЄС.

Більш того,

зазначеними законопроектами пропонується запровадити систему подальшого моніторингу діяльності УЕО, щоб унеможливити зловживання з його боку після отримання такого статусу.

Цей механізм відсутній у чинній редакції Митного кодексу.

Законопроекти, розроблені в плідній співпраці з бізнесом, вже отримали позитивний відгук від Європейської комісії. Це закладає хороші перспективи для взаємного визнання УЕО у разі їхнього ухвалення та запровадження інституту.

Що залишилося зробити?

Що це означатиме для бізнесу?

Взаємне визнання УЕО надасть можливість українським компаніям, що отримали такий статус, користуватися максимальними вигодами від запровадження такого інституту. Але найголовніше, це істотно пожвавить використання унікального транзитного потенціалу України.

Простий приклад. Український перевізник, отримавши статус УЕО, користуватиметься аналогічними митними спрощеннями і в ЄС. Але до того він буде вимушений поліпшити всі свої внутрішні процеси. Ні для кого не секрет, що більша частина ринку перевезень на сьогодні перебуває "в тіні".

Отже,

вітчизняні перевізники, які знайдуть в собі сили працювати "по-білому", отримають конкурентну перевагу, а державний бюджет України – додаткові надходження.

Але до практичного запровадження інституту УЕО треба зробити ще багато роботи.

По-перше, необхідно доопрацювати законопроекти (спільно з урядом та фаховими експертами) та треба, щоб Рада ухвалила їх; необхідно розробити прозору та зважену методику здійснення попередньої перевірки, яка б унеможливлювала прояви корупції під час оцінки претендентів, та розробити чіткий порядок здійснення митних процедур під час використання спрощень.

За умови злагодженої роботи цілком реально відчути на практиці такі зміни вже на початку 2017 року.

Автор: Оксана Дрозач,

співголова митного комітету

Американської торговельної палати,

старший консультант PwC

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора