Перегляд квот ЄС: Україна – на фінішному етапі

Єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом з командою керівництва контролюючих органів Євросоюзу до кінця року з офіційним візитом завітає до Києва.

Мета візиту – інспектувати український ринок та виробників на виконання всіх необхідних умов для торгівлі в рамках Зони вільної торгівлі.

Отже, що побачить Сесілія Мальмстрьом?

Українські виробники ще на початок першого півріччя на 85% виконали усі квоти на безмитні поставки продовольства до ЄС. Це означає, що товари з України мають попит на одному з найбільших світових ринків, який славиться своєю прискіпливою увагою до якості та безпечності продукції.

Така статистика дає всі підстави розраховувати на збільшення квот на безмитне ввезення цілої низки товарних груп. Але як це реалізувати на практиці?

Насамперед – декілька цифр. 

34% – саме стільки складає частка ЄС в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції.

За останні 7 місяців торгівля між Україною та країнами Європейського Союзу збільшилась на 17%. Тобто українські виробники вдало використовують торговельні автономні преференції, ефективно експортують продукцію в рамках Зони вільної торгівлі та довели Європі якість українського аграрного товару.

Але якщо раніше поставало питання відносно переліку експортованих товарів, то тепер – щодо обсягів. Але що більше маєш – то більше прагнеш. І вітчизняні експортери зрозуміли, що не такий вже й страшний ринок Європи і можна там ефективно, а головне – вигідно працювати.

Я особисто витратила чимало часу на розмови з усіма профільними асоціаціями та підготовку ретельного аналізу щодо можливого збільшення квот на окремі види продукції. Це бізнес, який вимагає чітких пропозицій та виконання заявлених амбіцій.

Про що йдеться? Наприклад, у 2015 році в рамках автономних торговельних преференцій Україна вперше почала експортувати до ЄС цукор і крохмаль. Окрім того, того ж року аграрії експортували і поза рамками квот, перевищивши їх у десятки разів: мед (минулого року Україна перевищила свою тарифну квоту по цьому продукту в чотири рази), сік (перевищено в сім разів), кукурудзу (тарифну квоту перевищено майже в 20 разів).

Як демонструє динаміка цього року, цукор українського виробництва є популярним на ринку Європи, тому квота на нього була вичерпана ще на початку квітня (розмір квоти – 20,07 тис. тонн).

Також ми бачимо високий попит в ЄС на український виноградний та яблучний соки, оброблені томати, кукурудзу, мед, ячмінну крупу, м'ясо птиці.

Візьмемо за приклад кілька позицій.

Цукор. За інформацією асоціації цукровиків України, виробничий потенціал галузі дозволяє виробляти щорічно понад 3 млн тонн бурякового цукру. Ми повністю забезпечуємо внутрішній ринок, закриваємо квоту на поставки в ЄС. Україна займає провідне місце в бурякоцукровій галузі та посідає 5-ту та 3-тю позиції серед світових виробників та країн Східної Європи.

Тому логічно говорити про збільшення обсягів квот на ринок ЄС. Я мала неодноразові зустрічі з представниками галузі та найбільшими  гравцями на цьому ринку, на яких ми детально аналізували ситуацію.

Ми підтримуємо позицію щодо збільшення квоти до 300 тисяч тонн. Відповідні листи були направлені до Мінекономрозвитку.

І це реальні валютні надходження від продукції з доданою вартістю до бюджету України. Наступним кроком має бути вже брендування продукції і поставки вже фасованого цукру на ринок ЄС. Але тут ми маємо діяти step by step.

Борошно та вироби з нього. Україна вже є лідером з експорту зернових у всьому світі. Із зерна можна отримувати більше 15 видів різної продукції (і не тільки харчової), а продукція переробки має додану вартість в десятки разів більше.

У 2016 році Україна вже побила рекорд з поставок зернових на міжнародні ринки. Квота на цей вид продукції має назву "ячмінна крупа та борошно, зерно зернових злаків, оброблене іншими способами".

Розмір квоти – 6,3 тис. тонн з поступовим збільшенням до 7,8 тис. тонн впродовж п'яти років.  Для порівняння, за перше півріччя 2016 року українські борошномели експортували більше 166 тис. тонн на загальну суму $33,7 млн. Зростання поставок за півроку становить 33,5%.

Тому в цій галузі є чимала перспектива росту експорту такої високомаржинальної продукції. До речі, брендоване борошно з України минулого маркетингового року потрапило на ринки 86 країн!

Те саме стосується і квот на український мед, які заповнюються вже в перших числах січня, і томатної пасти та соків, і цілої низки продукції.

З чого починати? В першу чергу – з ініціативи самих виробників.

Ще за часів моєї роботи на посаді заступника міністра ми запропонували аграріям вільні від державного втручання умови роботи, рекордні інвестиції та альтернативні ринки збуту.

Тепер черга за виробниками та експортерами. Вони звертаються до профільної асоціації, яка відстоює їхні інтереси на державному рівні.

В свою чергу Мінагрополітики проводить ряд переговорів на локальному рівні та глобальному – вже у Брюсселі.

Свого часу я мала можливість неодноразово захищати національних виробників та просити для них лояльний режим торгівлі на засіданнях аграрного діалогу у ЄС. Чи просто це? Ні. Але можливо.

І на останньому засіданні єврокомісар Філ Хоган дав зрозуміти, що готовий підтримувати Україну в її прагненні постачати якісну продукцію більшими обсягами до ЄС.

Однак робота в усіх контролюючих та уповноважених органах Євросоюзу має бути постійна та на найвищому рівні.

Європейські асоціації, профільні департаменти – DG TRADE (торговельні відносини між ЄС та іншими країнами світу, DG AGRI (політика ЄС в сфері сільського господарства), DG SANTE (політика в сфері здоров'я і безпеки харчових продуктів) – та асоціації готові до переговорного процесу за умови якісного обґрунтування позицій.

Тож якщо Україна бажає отримати результат у вигляді розширення обсягів безмитного експорту в рамках автономних торговельних преференцій, треба продовжити роботу і підтримувати ті пропозиції, які ми представили в Брюсселі під час аграрного діалогу в червні цього року: пакет, зібраний від всіх профільних аграрних асоціацій та переданий до уповноважених органів України та Європейської комісії. 

Автор: Владислава Рутицька,

радник міністра аграрної політики та продовольства 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора