Чи готова Україна "воювати" з Брюсселем на боці Вишеграда?
"Прем'єрську панель" економічного форуму в польському місті Криниця-Здруй багато хто сприйняв як демонстрацію перспектив Вишеградської четвірки (V4) та її співпраці з Україною.
І це не випадково – на форум приїхали глави урядів усіх чотирьох країн "Вишеграда": Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, а також український прем'єр Володимир Гройсман.
Начебто все правильно. Про необхідність поглиблення співпраці України з V4 експерти-міжнародники пишуть не перший рік. Та й візит українського прем'єра на престижний форум – теж правильний сигнал.
Наприклад, минулого року Арсеній Яценюк до Криниці не доїхав.
Однак за підсумками топ-панелі основним почуттям було розчарування. І річ зовсім не у Гройсмані – він якраз свою роль зіграв чисто. Показав, що здатний говорити не тільки про підготовку до опалювального сезону, а й на зовнішньополітичні теми. Та й каверзних запитань український гість уникав цілком вміло, а це для політика, в принципі, теж плюс.
Звісно, його промова повторювала всі ключові зовнішньополітичні тези президента (аж до схожості інтонацій), але й це не гріх.
Загалом, саме до українського прем'єра претензій не було. Проблема була в іншому –
форум у Польщі показав, як швидко змінюється сама Вишеградська четвірка. Причому не в кращий бік.
Традиційно V4 була майданчиком для поглиблення євроінтеграції Східної Європи. Однак тепер вона стає майданчиком для протистоянню Брюсселю.
А це вже зовсім інший формат.
Всі прем'єри V4 були одностайні – відповіддю на проблеми ЄС має стати "згуртування", тобто глибша інтеграція в регіоні, в межах "четвірки".
А дискусії все частіше перетікали у формат "четвірка повинна дати відсіч знахабнілому Брюсселю".
Найбільш категоричним був угорський прем'єр Віктор Орбан – він пропонує затвердити загальну політику "Вишеграда" щодо мігрантів. Уточню – не загальноєвропейську політику, а політику країн, найбільш незадоволених нинішнім курсом ЄС.
Що це за політика? Наприклад, у Будапешті вже готують нові поліцейські частини для відлову нелегальних мігрантів.
У Брюсселі, поки неофіційно, цю ідею вже називають неонацистською. Однак Орбана це не зупиняє – він упевнений, що лише так можна врятувати європейську ідентичність.
Віктор Орбан давно відомий своєю позицією, відмінною від загальноєвропейської. Однак у Криниці такі різкі заяви від нього доводиться чути вперше, стверджують завсідники форуму.
Можливо, це пов'язано з тим, що у нього з'явилися нові однодумці.
У Польщі після зміни уряду все частіше лунають тези, співзвучні угорським.
Польський прем'єр Беата Шидло, слід визнати, була набагато дипломатичнішою. Однак і вона не приховує – новим завданням Вишеградської четвірки має стати відсіч наднаціональним прагненням євробюрократів.
З певними застереженнями цю позицію підтримує і словацький прем'єр Роберт Фіцо – він також готовий протистояти апетитам Брюсселя.
На цьому тлі "білою вороною" виглядав лише чеський прем'єр Богуслав Соботка, обравши темою свого виступу важливість порятунку Шенгену.
Ось в такому інформаційному середовищі опинився в Криниці Володимир Гройсман.
Прем'єру довелося з усіх сил уникати каверзних питань, де від нього чекали чіткої позиції: "ти за нас чи за Брюссель?".
Доходило до смішного – на запитання ведучого з проханням розказати про своє бачення вирішення міграційної кризи Гройсман розповів про "унікальний український досвід" адаптації внутрішніх переселенців з Донбасу.
Але повернемося до Вишеграда.
Швидкість, з якою Вишеградська четвірка змінює свій курс, дійсно вражає. І це змушує спитати себе: чи не варто Україні взяти невелику паузу в прагненні якомога сильніше інтегруватися з V4?
Адже коли спір з Брюсселем ведуть нехай представники "нової Європи", але повноцінні члени європейської сім'ї – це одне.
А коли в цей спір втягується Україна, яка лише стукає в двері ЄС – це геть інше.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди", Криниця-Здруй
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора