Саміт лідерів "Великої двадцятки" 4-5 вересня 2016 року у Китаї, від якого в Україні чекали сигналів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, завершився підписанням спільного комюніке, присвяченого переважно питанням глобальної економіки.

Навіть у тих декількох пунктах, які стосуються питань безпеки, немає жодної згадки про триваючі конфлікти, в тому числі – про конфлікт на сході України.

Отже, питання України на зустрічі лідерів G20 було винесене в кулуари. Але від цього воно не стало менш важливим і для нашої держави, і для країн, залучених до врегулювання конфлікту.

Українське питання порушувалось під час двосторонніх зустрічей лідерів Великої Британії, США, Німеччини, Франції і Росії.

Путіну не вдалось провести зустріч у "Нормандському форматі" без України, а Берлін і Париж погодились лише на двосторонні перемовини. Втім, російський лідер заявив про підтримку продовження "Нормандії".

Але за однієї умови: якщо переговори "призведуть до якогось позитивного руху вперед на шляху врегулювання". Така позиція Кремля підтверджує, що не варто розраховувати на зміну рівня російських амбіцій та на його готовність до компромісу заради врегулювання російсько-українського конфлікту.

Відкинувши загальний тон ставлення до Путіна на саміті G20 у Китаї, який був помітно кращий у порівнянні з попередніми двома самітами в Австралії 2014 року і Туреччині 2015 року, слід звернути увагу на висловлювання світових лідерів щодо конфлікту на сході України під час саміту та після нього.

Відповіді Путіна на запитання журналістів демонструють його очевидні намагання уникнути обговорення теми конфлікту на сході України за результатами саміту в Китаї. Путіну, напевне, не вдалось нав’язати своє бачення порядку виконання Мінських домовленостей та врегулювання конфлікту в цілому.

Він не отримав бажаних сигналів про скасування антиросійських санкцій.

Однією з перших стала зустріч Путіна з нещодавно обраним прем’єр-міністром Великої Британії Терезою Мей. Хоча Україна не була в центрі переговорів, але британський прем’єр попередила Росію, що з Британією не може бути "бізнесу як завжди", якщо Москва продовжить нинішню політику, оскільки в позиціях Москви і Лондона є розбіжності.

Не почув російський лідер позитивних сигналів і від американського колеги Барака Обами. Це очевидно навіть з того, що після саміту Путін розповідав журналістам переважно про результати обговорення проблеми Сирії. При цьому господар Кремля повідомив, що "тематика санкцій зачіпалась, але побіжно", уникаючи відповіді на пряме запитання журналістів про них, чим ще раз підкреслив відсутність позитивних для Москви результатів.

Ангела Меркель у Китаї обговорила шляхи врегулювання ситуації на сході України не тільки з Путіним, а й президентами США і Франції. З президентом Росії вона розмовляла про можливості продовження Мінського процесу. Важливою для нас стала заява канцлера Німеччини, що пролунала після зустрічей:

"Усі сторони підтвердили їхню відданість Мінським домовленостям, але на оперативному рівні нічого не вирішено, і для цього нам також потрібна Україна".

Отже, скептики, що говорили про готовність Заходу обговорювати Україну без участі України, виявилися неправі.

Меркель підкреслила, що цей принцип лишається незмінним.  

Між тим позиція Франції щодо Росії зазвичай є м’якшою, ніж позиція Німеччини, і це правило було підтверджено в Китаї.

Французький президент Франсуа Олланд обговорив запланований на жовтень цього року візит Володимира Путіна до Франції, в рамках якого "передбачається низка символічних жестів, у тому числі й інавгурація Російського центру".

Цей візит може стати важливим заходом для Росії у подоланні міжнародної ізоляції та впливі на політику санкцій.

В цілому перемовини в кулуарах саміту "Великої двадцятки" між світовими лідерами з питання російсько-українського конфлікту можна назвати результатом з нульовою сумою. Росії не вдалось ані усунути Україну від процесу врегулювання конфлікту, ані нав’язати свої бачення і сценарії, ані домогтися скасування західних санкцій (в обмін на якісь інші поступки) без конкретних кроків із деескалації конфлікту.

Західні керманичі, у свою чергу, не змогли примусити Росію повернутись у міжнародне правове поле і відновити територіальну цілісність України, а її лідер поводився на саміті демонстративно вільно.

Враховуючи, що продовження санкцій ЄС проти Росії буде обговорюватись вже восени, Кремль, вочевидь, може вдатися до активнішого просування своєї позицій в ЄС. Для цього Москва може використати лобістів в окремих країнах-членах Євросоюзу, а також вдатися до нових демонстративних кроків на зразок масштабної перевірки боєготовності і стратегічних навчань "Кавказ-2016" та змін у режимі припинення вогню (який і без того на сьогодні вже не виконується проросійськими бойовиками).

Новими кроками Росії можуть стати "миротворчі ініціативи" Кремля, спрямовані на відволікання уваги від дійсного врегулювання, та продовження звинувачення України у невиконанні Мінських домовленостей.

Втім, дедалі очевиднішим стає той факт, що Путіну більше не довіряють у світі і навчились розпізнавати фальшиві елементи у його пропозиціях.

Автор: Віталій Мартинюк,

експерт з міжнародних питань

Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД)