Тема цьогорічного економічного форуму в польському місті Криниця-Здруй – "Європа перед обличчям викликів – об'єднані чи розділені"? (United or Divided? Europe in the Face of the Challenges of Tomorrow).

Чи свідчать виклики, що постають останнім часом перед європейською єдністю, про фатальні недоліки цього об'єднання? Чи є ці виклики наслідком поглиблення інтеграції?

Це досить важливі питання. І, на велике щастя для України, відповідь на них – негативна. Переважна більшість учасників форуму, впевнені, що

нинішні проблеми ЄС – зовсім не дефекти розвитку і навіть не хвороби зростання, а "примари" минулого.

Шлях до їх подолання – не в поверненні до минулого, а в переході до нового витка розвитку, освоєння нових трендів.

Це – інформатизація, інтелектуалізація, поширення нової "смарт"-економіки. Недарма ця тема так чи інакше червоною ниткою проходить крізь дуже багато панельних дискусій форуму.

Ці тренди змінюють виміри вартості, цінності, ціни капіталу, ділові комунікації, уявлення про конкурентоспроможність, змінюють уявлення про сутність ресурсів розвитку, заперечують національні кордони і автаркічні економічні регуляції.

І тут пластичність мінливих економічних моделей асоційованих членів – дуже доречна.

Тому не торгівля з асоційованими членами і навіть не традиційний трансфер технологій, а формування наскрізних проектів і коопераційних ланцюжків, які розвивають європейську ідеологію "промислового ренесансу" та сприяють впровадженню сучасних технологій, може дати нові конкурентні переваги компаніям, які складають європейську економіку.

Крім того, це дозволить змінити структуру попиту і побудувати нові ринки для європейської продукції, а це, в свою чергу, складе нову основу єднання Європи.

Окремо варто поговорити про Україну - тим більше, що тема майбутнього нашої країни була однією з основних на форумі.

Проблема полягає в тому, що Україна ще не має суттєвих позитивних результатів від дії Угоди про асоціацію.

Угода була підписана 2014 року, економічна частина повністю запрацювала лише з нинішнього року.

В сфері взаємної торгівлі 2015 рік виявився провальним: експорт з України в ЄС впав на 29%, імпорт – на 27%. В експорті з України визначальним виявився саме ціновий чинник, що вдарив по низькотехнологічним товарам: металургійній, хімічній продукції, агросировині. Водночас частка машинобудівного експорту зросла.

Саме тому для України отримання бажаних результатів від роботи Угоди – особливо важливе завдання.

Від початку нинішнього року спостерігається значне поліпшення ситуації. За перше півріччя 2016 року експорт України в країни ЄС зріс на 7,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, причому – на тлі триваючого, на жаль, загального зниження експорту.

Та оцінювати ефективність асоціації по динаміці торгівлі – це означає недооцінювати її потенціал.

Імплементація всього комплексу зобов'язань, передбачених Угодою, складає, по суті, основу реформування української економіки. Це – регулювання зовнішньої торгівлі згідно з нормами СОТ, конкурентна політика, контроль за державною допомогою, конкурентність держзакупівель, дотримання принципів сталого розвитку і т. п.

При цьому повноцінна імплементація в Україні положень Угоди про асоціацію потрібна об'єднаній Європі не менше, ніж нам самим.

За підсумками польського форуму можна сформулювати напрями, які безпосередньо передбачені Угодою про асоціацію та співробітництво з яких може принести взаємовигідні результати.

1. Розширення інструментарію макроекономічної стабілізації. Європа теж шукає нову модель.

2. Вдосконалення управління державними фінансами: розвиток середньострокового бюджетного планування, програмно-цільових підходів, аналіз ефективності.

3. Перебудова системи технічного регулювання та спрощення євросертифікації української продукції.

4. Формування сучасних механізмів державної допомоги суб'єктам господарювання відповідно до європейських норм.

5. Моніторинг ринків з метою проведення ефективної конкурентної політики.

6. Співробітництво у сфері модернізації промисловості, в т. ч. – базових галузей, надання експортної підтримки.

7. Адаптація європейського досвіду підтримки агросектора.

8. Освоєння сучасного інструментарію підтримки малого бізнесу, з синхронізацією з європейською політикою і впровадженням європейської Хартії малого бізнесу.

9. Розширення співробітництва у сфері науки і технологій. Зокрема, освоєння європейських принципів підтримки інноваційного підприємництва.

10. Впровадження інформаційних технологій, насамперед – у сферах електронного держуправління.

11. Підтримка проведення в Україні регіональної політики, заснованої на європейських принципах регіонального вирівнювання та підтримки депресивних територій.

Успіх реформ у цих сферах найбільше зацікавив наших європейських партнерів.

І саме реалізація цих заходів дозволить створити ідеологію інтересів України, які зацікавлять Європу. І тоді нашу країну стануть сприймати не як прохача допомоги, а як партнера, і навіть більше - як конкурентну перевагу ЄС перед рештою світу.

Відсутність реальних кроків у цих сферах і створює горезвісну "втому від України".

Відкладаючи практичне співробітництво, аргументуючи це корупцією, конфліктом на Сході, слабкою ефективністю держінститутів, Євросоюз "зациклює" ці проблеми.

Вирішити їх можна лише на основі динамічного впровадження європейських механізмів. А для цього потрібний відповідний інституційний супровід.

Автор: Ярослав Жаліло,

керівник економічних програм
Інституту суспільно-економічних досліджень

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора