Сам факт наявності індустріальних парків є гарною формою уважного ставлення держави та місцевих громад до розвитку економіки. Є чинний закон, в Реєстрі є 14 індустріальних парків. Все менш-більш ОК.

Проблему викликають податкові та митні пільги для індустріальних парків. Окрім звичайного питання – а в чому сенс одних виробників одягу звільняти від оподаткування, а інших ні,

є ще питання субсидіювання, яке так дратує наших торгівельних партнерів.

Зазвичай апологети індустріальної політики відмахуються від цього питання тим, що ліберальна торгівля це взагалі змова проти нас і визиск колишніх імперій над світом, що прагне розвиватися. Забуваючи при цьому, що в багатьох сферах ми залежимо від доступу на зовнішні ринки.

Багато хто тішиться захисту вітчизняних металургів через збільшення експортного мита на брухт, і пропонує не зважати на позицію торгових партнерів. Але при цьому звучить обурення від нових антидемпінгових розслідувань з боку держав, які є нашими важливими ринками.

До речі законопроект про податкові пільги для технопарків передбачає пільги і для металургійного виробництва (розділ 24 КВЕД). І це може стати ведмежою послугою для наших металургів.

І так ринок сталі як ніколи сповнений новинами про розслідування і застосування інструментів торгівельного захисту щодо металургії. У 2015 році у світі було порушено 41 нове антидемпінгове розслідування, у той час як у 2012-2013 лише 23.

До того росте кількість захисних заходів по відношенню до металургійної продукції.

Головна причина давно відома – надмірна кількість виробничих потужностей. Особливо в Китаї.

Ця тема дискутується давно. Проте цього року питання overcapacity звучить аж надто часто. Це питання знайшло своє відображення в заключному комюніке саміту лідерів G20 в Гуанчжоу.

У бурхливій дискусії щодо надання Китаю статусу ринкової економіки з боку ЄС, Європейська Комісія намагається зарезервувати своє право встановлювати факт демпінгу на основі міжнародних, а не національних, цін через наявність в країні походження товару надмірних потужностей та державного втручання.

Не будемо говорити наскільки це правомірно і виправдано. Важливо звернути увагу на те, що

12 жовтня ЄС, Японія, Мексика і США поширили запит (G/SCM/W/569 ) на дискусію щодо негативного впливу на торгівлю надмірних потужностей в деяких галузях промисловості.

На цьому тижні цю пропозицію було озвучено в СОТ і її  усно підтримали Канада, Росія, Південна Корея і Австралія.

Пропозиція стверджує, що overcapacity спотворює міжнародну торгівлю, придушує зростання нової промисловості і веде до зменшення промислової активності навіть там, де вона наявна сьогодні.

"Хоч уряди і запроваджують політику, спрямовану на індустріалізацію і розвиток, а також на збереження робочих місць, її довгостроковий ефект обопільно програшний як для такої держави, так і для торговельних партнерів, оскільки ціни йдуть вниз, виробництво стає неконкурентоспроможним, а уряди вимушені реагувати на можливі соціальні протести і дедалі обмеженіші бюджети" - дипломатично зазначається у пропозиції.

Відтак пропонується активніше обговорити, якою мірою субсидії сприяють появі надлишкових потужностей; які державні практики найбільше цьому сприяють і, нарешті, у чому полягає неефективність права СОТ у подоланні згаданих державних практик.

На практиці це означає прагнення спростити і зробити суворішими заходи протидії субсидіям і державній підтримці.

Наразі ця дискусія стосується металургії. Проте згадана пропозиція ЄС, Японії, Мексики і США вже наводить металургію як найяскравіший приклад, але не обмежується субсидіями лише в цій індустрії.

Eurochambres -найбільше об'єднання промисловців ЄС – відстежує проблему надлишкових потужностей у Китаї на 10 ринках (більшість з них згадані у переліку галузей промисловості, які зможуть користуватися пільгами в українських індустріальних парках).

Усі ці заяви і пропозиції стосуються довгострокових питань і тому на перший погляд вони не актуальні для нашої дискусії щодо податкових пільг.

Але коли років через 5 амбітні компанії, що скористаються пільгами в індустріальних парках, підпадуть під розслідування, до кого вони звернуться по допомогу? До уряду.

І якщо будуть проблеми з виходом на зовнішні ринки, хто буде винен? Уряд.

Хоч думаю, що проблеми в пільговиків будуть раніше. Почнуться вони вже 1 липня 2017 року, коли набере чинності Закон України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

Цей закон встановлює досить чіткі критерії до допомоги бізнесу у будь-яких формах, у тому числі і у вигляді податкових пільг. Буде особливо цікаво дивитись коли до компаній звернеться Антимонопольний комітет і попросить повернути отриману допомогу.

Пам’ятаєте штраф Apple на 13 мільярдів євро – він був за порушення правил ЄС щодо надання державної допомоги у вигляді податкових пільг. Ці норми ЄС повністю відтворені в згаданому Законі.

Тому коли будете оформляти собі пільгу, пам’ятайте, що цілком ймовірно вам треба буде її повернути.

Звісно можна цей Закон відкласти, але це відразу стане порушенням Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. Секретаріат Співтовариства вже формально стежить за цим питанням. І звісно, це також буде порушенням Угоди про Асоціацію.

Яка мораль цієї історії?

Для тих, хто мріє про ці пільги, мораль проста – що західні держави підступні і не дають нам розвиватись.

Але ці ж люди говорять про те, що індустріальні парки існують в Нідерландах, в Польщі і в інших державах-членах ЄС. І отримують податкові пільги. Звісно, що так.

Але умови надання цих пільг відповідають (принаймні формально) усім загаданим тут вимогам.

Тому якщо ви справді вірите, що податкові пільги для обраних потрібні і справді хочете добра – то постарайтесь це зробити відповідно до міжнародних правил.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора