Минулого тижня на ЄвроПравді було опубліковано колонку, присвячену проблемам з імплементацією європейського законодавства у сфері боротьби з палінням.

Висновки статті викликали заперечення представників тютюнової галузі, які захотіли викласти свою точку зору на цю проблему.

* * * * *

Законотворчість – дуже складний процес. Кількість питань, які вимагають державного регулювання – астрономічна, відповідальність за це – величезна, а якість законів при цьому має бути безсумнівною.

За 25 років незалежності Україна все ще далека від досконалості в процесі створення законодавства, власними силами ми поки що недалеко зайшли. Але завдяки підписанню Угоди про асоціацію з ЄС у нас з’явилася можливість застосовувати найкращі європейські практики в процесі вдосконалення нашого законодавства.

Проблема лише в тому, що інколи депутати дуже вибірково підходять до трактування європейських норм та законів.

Зараз у Верховній раді на розгляді перебуває один із численних законопроектів, що стосуються регулювання тютюнової галузі - № 2820.

Не буду перелічувати весь список змін, які автори хочуть запровадити, але серед основних - зміна маркування та формату упаковок, інгредієнтів, що входять до складу тютюнових виробів, рівня смол, нікотину та монооксиду вуглецю, регулювання електронних сигарет.

Автори документа запевняють, що він впроваджує європейську практику в українське законодавство, оскільки відповідає вимогам Угоди про асоціацію з ЄС. Але це зовсім не так.

Справа в тому, що за основу законопроекту взято декілька норм Директиви 2014/40/ЕС, хоча в тексті Угоди про асоціацію, а точніше – в тексті Додатку XLІ до цієї Угоди, йдеться про іншу Директиву - №2001/37/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС від 5 червня 2001 року.

І це перший факт невідповідності.

Крім того, деякі норми законопроекту № 2820 не лише не відповідають вимогам жодної з Директив, а й прямо їм суперечать.

Наприклад, пункт 24 преамбули Директиви, на яку посилаються депутати, враховує такі нюанси, як співіснування комбінованих попереджень про шкоду для здоров’я та акцизних марок. В той час як норми законопроекту № 2820 унеможливлюють їх одночасне використання.

Такі ж невідповідності є в частинах законопроекту, що стосуються формату пачок, складу тютюнових виробів, електронних сигарет. Виникає протиріччя із чинним законодавством, що призведе до повної зупинки виробництва на тривалий час.

Крім того, Директивою 2014/40/ЕС передбачений перехідний період для виробників, який автори законопроекту № 2820 замовчали.

І це чергове важливе підтвердження маніпулювання нормами європейського законодавства.

Дуже дивує підхід і до самого законотворчого процесу.

Наприклад, в ЄС процес перегляду чинної на той час Директиви 2001/37/ЄС почався ще в 2010 році. Був запущений процес публічних консультацій, в результаті якого надійшли понад 85 тисяч пропозицій від громадян, громадських організацій, урядів країн-членів і індустрії.

Процес розгляду та прийняття пропозицій зайняв чотири роки: Директиву 2014/40/ЄС прийняли тільки в березні 2014-го, і то з відтермінуванням набрання чинності до 2016-го.

А з огляду на перехідні періоди, передбачені Директивою, повністю вона запрацює тільки в 2020 році. Тобто з моменту прийняття документа до його остаточного набрання чинності мине шість років.

Про те, щоб провести громадські слухання щодо законопроекту №2820, взагалі не йшлося. Хоча, якщо врахувати історію його виникнення, це зовсім не дивно.

Спочатку цей законопроект, щоправда, з іншою назвою, був зареєстрований під №2430. Але до нього виникла низка питань у комітеті Верховної ради з питань запобігання і протидії корупції, Міністерстві аграрної політики та продовольства, Міністерстві економіки, Міністерстві юстиції та інших інстанціях.

Усвідомивши, що підтримки немає, автори законопроекту відкликали його, змінили назву, додали кілька фраз в прикінцевих положеннях і зареєстрували знову під № 2820.

При цьому його текст так і залишився юридично і лексично некоректним, включаючи скопійовані граматичні помилки, і містить оціночні судження, які неприпустимі в текстах законів. Напевно, саме тому він отримав негативний висновок від Головного науково-експертного управління ВРУ.

Ще раз хочу наголосити, що Угодою про асоціацію між Україною та ЄС не встановлено зобов’язань України щодо імплементації Директиви 2014/40/ЄС.

І якщо наші парламентарі хочуть привести українське законодавство у повну відповідність з європейським, то підходити до законотворчого процесу потрібно на європейський манер: зважено, якісно та відповідально.

Навіть сьогодні серед членів ЄС лишається п’ять країн, які досі не транспонували у національне законодавство положення Директиви 2014/40/ЄС. То чому Україна повинна бігти попереду?

Тим паче, що наше законодавство і без того набагато жорсткіше регулює тютюнову галузь, ніж законодавство більшості європейських країн.

Наприклад, в Австрії та Німеччині навіть дозволена реклама сигарет, а в усьому ЄС тютюновим компаніям дозволене спонсорство без використання назв тютюнових брендів.

Окрім відвертих маніпуляцій,привертає увагу акцент авторів законопроекту №2820 на пріоритетності його прийняття. Невже це найважливіше питання, яке потрібно вирішити в рамках виконання Угоди?

Порядок денний асоціації Україна – ЄС дає вичерпний список питань, які є першочерговими для України, серед яких реформування Конституції України, судової системи, законодавства про вибори, сфер боротьби з корупцією, державного управління, енергетики, дерегуляції, державних закупівель, оподаткування та зовнішнього аудиту.

Але невелика група депутатів вважає, що набагато важливіше поставити під загрозу існування в Україні системного і прозорого міжнародного бізнесу, який лише через експорт приніс нашій країні майже $280 млн валютної виручки.

Зараз під гаслом європейського законодавства нам намагаються "продати" зовсім неєвропейський підхід в законотворчості.

Це дуже нагадує "євроремонт" в українському стилі, який зовсім не передбачає використання якісних матеріалів, відмінного виконання робіт та європейського інтер’єру, але, на думку виконавців, апріорі підвищує вартість нерухомості.

Шкода, що деякі депутати приєдналися до процесу знецінення частки "євро", пропонуючи нам законодавчий "євроремонт".

Автор: Олександр Когут,

директор відділу корпоративних питань і комунікацій

JTI Україна

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора