Спільне коріння, схожа мова, історичні зв’язки – все це є базисом українсько-хорватських відносин. Але у 2012 році, у передмові до відомої книги "Хорватський прорив", з’являються такі слова: як сталося, що українці і хорвати досі так мало знають один про одного?

Тепер вже 2016-й, і сьогодні ми знаємо один про одного значно більше, чим навіть чотири роки тому. Напевно, тому що в нас почалася війна, як колись у них…

…Спліт, Старе місто. Приголомшена палацом Візантійського імператора Діоклетіана, я сідаю на кам’яні сходинки. Підходить офіціант, і поки я замовляю та п’ю kavu, відповідаю на купу традиційних запитань: від того, "як мені Хорватія" до "звідки я прибула". "О, Україна, – радіє мій співрозмовник. – Я знаю, хорвати переселилися на Балкани саме з теренів України!".

Сучасна історія теж наповнена знаковими подіями. Один із перших закордонних візитів Франьо Туджман, президент Республіки Хорватія здійснив до України (УРСР) ще у травні 1991 року – коли ще існували єдина Югославія (СФРЮ) та Радянський Союз.

Україна була серед перших держав, що визнали незалежність Хорватії. Це відбулося 11 грудня 1991 року – тоді хорвати ще відвойовували право на свою державу зі зброєю в руках.

Напередодні стався найбільш масований обстріл хорватського Дубровника югославською армією, а за 20 днів до того пав Вуковар…

…На вузеньких вуличках сучасного Дубровника будинки потопають у зелені. Я заходжу в квітучий палісадник, і погляд наштовхується… на величезну гільзу від снаряду. "Мій дім був зруйнований пострілами з моря, пушками югославських кораблів, – розповідає хазяйка. – Коли місто звільнили, наші солдати подарували мені цю гільзу на пам'ять. Вони сказали, що саме такими снарядами стріляли по моєму будинку".

Фото автора

…Після Домовинського рата, Вітчизняної війни, пройшло вже більше ніж 20 років. Але вираз "ніхто не забутий, ніщо не забуте" найкраще характеризує ситуацію в тих хорватських регіонах, що постраждали від бойових дій.

Хорвати знають і розуміють, що таке війна. Невипадково саме хорватська благодійна акція з відпочинку дітей бійців АТО та переселенців стала наймасштабнішою з такого роду проектів за межами України.

Ініціатор акції, колишній футболіст Івіца Піріч, був підлітком під час війни в Хорватії. Тоді він побував на відпочинку в Європі за схожою програмою, і тепер вирішив надати таку можливість маленьким українцям. Він – як багато-багато інших хорватів – розуміє без довгих розповідей, навіть взагалі без слів, що відбувається в Україні, з Україною та з українцями.

В своєї війні хорвати перемогли – тотально та безповоротно. Спочатку військовим шляхом. Потім – за допомогою мирного плану, за участю ООН.

Тепер вони готові ділитися своїм досвідом мирної реінтеграції з Україною.

Символічно, що рішення щодо створення робочої групи при уряді Хорватії було ухвалено на урядовому засіданні саме 18 листопада у Вуковарі. Цього дня тут відбувалися заходи, якими уся країна віддавала пошану захисникам міста, які до останнього боронили його 25 років тому, та згадували сотні загиблих вуковарців…

Саме регіон хорватського Подунав’я з центром у місті Вуковар було повернуто до складу Хорватії за мирним планом ООН UNTAES в 1996–1998 рр. Це був дуже складний процес – і технологічно, і морально. Але хорватам усе вдалося.

Тепер хорвати готові розповідати українцям, як саме вони змогли повернути частину своєї території без військових дій та повернути зруйновані міста до життя.

Андрей Пленкович – перший очільник хорватського уряду, що відвідав Україну з офіційним візитом за останні 25 (!) років, – провів 21 листопада в Києві зустрічі з усіма першими особами держави, з депутатами Верховної ради, студентами Києво-Могилянської академії. На кожній зустрічі лунала розповідь про досвід Хорватії з мирної реінтеграції. За підсумками візиту була запланована українсько-хорватська співпраця з цього питання.

І тут прокинувся Кремль.

У своєму коментарі Департамент інформації та друку МЗС РФ обурюється планами Хорватії та України та закликає хорватську владу зайнятися "рішенням хронічних внутрішніх проблем, пов’язаних із правами сербів і других національних меншин в Хорватії", а "київській владі" вказує на неприпустимість відволікання від виконання Мінських домовленостей.

Пленкович в інтерв’ю хорватським ЗМІ заявив, що здивувався такій реакції "окремого підрозділу нижчого рівня" російського МЗС.

Хорватські журналісти, продовжуючи тему відносин з Росією, заразом поцікавилися у голови уряду, коли в РФ з’явиться посол Хорватії, якого немає вже майже два роки. Прем’єр пообіцяв, що це питання буде вирішено до кінця року.

Обкладинка хорватської газети з анонсом матеріалу про шпигунів у посольстві РФ

Треба зауважити, що саме стосунки між офіційними Москвою та Загребом в дипломатичній сфері останнім часом можна назвати дуже напруженими.

Один із найгучніших скандалів останнього часу – висилка секретаря російського посольства в Хорватії у зв’язку із звинуваченнями в шпигунстві.

Про це найпопулярніші видання Хорватії повідомили на початку вересня. За даними ЗМІ, дипломат з РФ насправді працює на Головне розвідувальне управління Генштабу РФ.

У відповідь влада Росії вказала на двері хорватському дипломату – раднику посольства у Москві.

Після оприлюднення планів співробітництва Києва та Загреба щодо питань мирної реінтеграції стало відомо, що за вказівкою Кремля буде значно активізована діяльність проросійських політичних і громадських діячів в Хорватії для перешкоджання українсько-хорватському зближенню. 

Російський вплив і сьогодні є відчутним та помітним.

Незважаючи на традиційно проукраїнську позицію більшості хорватів, членство країни в НАТО та ЄС, зовнішньо Хорватія місцями виглядає дуже Russian friendly. На хорватських магістралях присутні АЗС "Лукойл", в туристичних місцях можна почути російську мову, активно працюють фірми, що допомагають росіянам емігрувати до Хорватії, на сценах хорватських театрів постійно з успіхом гастролюють оперні та балетні колективи з Росії, а центральна преса час від часу друкує розлогі інтерв’ю російського посла з антиукраїнськими нотками.

Сербсько-російсько-білоруські військові навчання "Слов’янське братерство-2016". Фото міністерства оборони Сербії

Після нещодавніх виборів до хорватського парламенту пройшли поодинокі відверті симпатики Путіна.

Але тепер, після того, як Кремль вирішив "відволікти" Хорватію від дружби з Україною, на країну чекає навала промоутерів "русского мира".

Таких, як депутат Іван Пернар з партії "Жива стіна" (Zivi zid) – головний проросійський спікер в Хорватії. На його партію багато хто покладав багато надій (в тому числі, і з представників української діаспори) – нові молоді обличчя, прості, зрозумілі для людей лозунги…

Але після отримання депутатських мандатів вся його активність зосередилася на транслюванні антизахідної та кремлівської пропаганди.

Чи зможе проросійська риторика завоювати симпатії хорватів, як це запланував Кремль?

Напевно, у цього втягування Хорватії до "русского мира" був би шанс.

Якби Сербія так часто і так демонстративно не проводила б військові навчання спільно з російської армією біля хорватських кордонів.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора