18 листопада Виборча рада Округу Колумбія підсумувала результати голосування на виборах. З-поміж півмільйона зареєстрованих виборців участь у волевиявленні взяли 300 тисяч осіб. 90% з них традиційно підтримали кандидата в президенти США від Демократичної партії.

Представники Моніторингово-аналітичної групи "ЦИФРА" день виборів провели на дільницях, спостерігаючи за організацією та перебігом голосування в американській столиці.

Норми виборчого законодавства Округу Колумбія дозволяють спостерігачам, у тому числі міжнародним, перебувати на дільницях у день голосування. На цьому важливо наголосити, оскільки сімнадцять штатів такої можливості не передбачають.

Більше того, у деяких штатах на дільницях заборонено перебувати будь-яким спостерігачам, окрім як від політичних партій. Про це треба пам’ятати, аналізуючи будь-які результати спостереження за виборами у США.

На нашу думку, важливо згадати про ще одну особливість, з якою спостерігачі "ЦИФРА" стикнулися вперше у своїй практиці міжнародного спостереження.

Під час реєстрації Виборча рада висунула до організації низку вимог, які безпосередньо стосувалися способу спостереження. По-перше,

незважаючи на те, що день голосування тривав із сьомої години ранку до восьмої вечора, спостерігати дозволялось лише з десятої ранку до третьої пообіді.

По-друге, перебувати на одній виборчій дільниці дозволялось не довше двадцяти хвилин.

По-третє, представник Ради пообіцяв попередньо визначити і надіслати список із десяти виборчих дільниць, які дозволялось відвідати. В результаті напередодні дня голосування, Рада надіслала перелік із чотирьох дільниць, розташованих у різних частинах міста.

Такі обмеження пояснювались великою кількістю іноземних спостерігачів, зареєстрованих у Вашингтоні. Їхня надмірна присутність могла створити незручності на дільницях – як для виборчих комісій, так і для виборців.

Проте, не знайшовши подібних вимог ані у виборчому законодавстві Округу Колумбія, ані серед рішень Виборчої ради, ми сприйняли їх радше як рекомендації.

На жодній з дванадцяти відвіданих дільниць нам не відмовили у присутності і спостереженні за процесом, спілкуванні з членами виборчих комісій, виборцями.

На першій дільниці, розташованій у центральній частині міста у приміщенні бібліотеки, ми побачили чергу з більш ніж ста виборців. Нам розповіли, що люди почали приходити на дільницю ще з шостої ранку, щоб, проголосувавши, вчасно встигнути на роботу.

Тут і далі - фото авторів

Як виявилося згодом, ранішні черги виникали на всіх без винятку відвіданих дільницях. Що насправді системно відрізняло попередні вибори від теперішніх, то це постійність черг протягом дня голосування.

За нашими спостереженнями і поясненнями, одержаними від голів виборчих комісій, безперервність черг спровокували дві основні причини. Перша – невідповідна кількість членів виборчих комісій на деяких дільницях.

Якщо, наприклад, на одній дільниці на дві тисячі зареєстрованих виборців було дев’ять членів комісії, то на інших з приблизно такою ж кількістю виборців могло бути від п’ятнадцяти до двадцяти членів.

Другою причиною стали електронні виборчі технології. Точніше, нестача відповідного обладнання.

У Вашингтоні виборці мали можливість обирати спосіб заповнення бюлетеня – або вручну, або за допомогою тачскрін-машини.

Традиційне заповнення бюлетеня відбувалось набагато швидше, оскільки на кожній дільниці було від двох до п’яти мобільних конструкцій – умовних кабінок для голосування. Кожна така конструкція дозволяла одночасно заповнювати бюлетені чотирьом виборцям.

Ті виборці, які вирішили скористатися тачскрін-машинами, довше стояли в черзі, оскільки на кожній дільниці їх було лише по дві.

Та й саме електронне заповнення бюлетеня забирало у виборців більше часу. Особливо у літніх людей або тих, хто без сторонньої допомоги не міг розібратися з функціоналом машини.

Цей контраст добре видно на фото нижче: кабінки для голосування пусті, а до тачскрін-машин стоїть черга.

Електронне обладнання мало пришвидшити процес волевиявлення, але, з огляду на обмежену його кількість і бажання значної частини виборців ним скористатися, навпаки, зробило процес тривалішим. Втрату часу, зумовлену нестачею обладнання для голосування, компенсували електронні скриньки, які сканували виборчі бюлетені.

Результати голосування встановлювались миттєво – достатньо було зробити декілька маніпуляцій після того, як останній виборець зісканував свій бюлетень.

Зрештою, це економило час не стільки виборцям, скільки членам комісій.

За кількістю дільниць у Вашингтоні було сформовано 143 дільничні виборчі комісії.

Функціонально члени комісій були поділені на чотири умовні групи: check-in clerks – ідентифікували виборців, працювали з виборчими спискам; ballot clerks – видавали бюлетені; special ballot clerks – ідентифікували тих виборців, яких не було у списках виборців; voter assistant clerks – керували потоками виборців на вході, допомагали виборцям впоратись з електронікою.

Також до останньої категорії належали перекладачі з іспанської та мандаринської, присутні на дільницях зі значною кількістю зареєстрованих виборців, що розмовляли цими мовами.

Різні штати по-різному організовували роботу комісій у день голосування.

Загалом превалювало два основних підходи – або членів виборчих комісій готували до виконання будь-якої функції в день голосування, або кожен член комісії готувався для виконання лише однієї відведеної йому функції.

Кожен з цих підходів має свої сильні та слабкі сторони, але, як показав досвід, перший підхід все ж таки краще готує членів виборчих комісій до виникнення незапланованих ситуацій.

Продемонструємо на прикладі.

Одна з виборчих комісій була сформована у складі одинадцяти осіб. Чотири людини були підготовані для роботи з електронними списками виборців. Проте до дня голосування один з них відмовився від подальшої роботи, а в сам день голосування ще один член комісії не з’явився на дільниці. Без попередження. Відповідно, замість чотирьох людей, які вміли працювати з електронними списками  виборців, у день голосування на дільниці виявилось тільки двоє.

Декілька обставин ще більше ускладнили ситуацію. По-перше, дільниця знаходилась на території університету Джорджа Вашингтона, що означало прогнозовано вищу активність виборців. Якщо середня явка по Вашингтону була 59%, то на цій дільниці вона склала 80%.

По-друге, на відміну від частини інших навчальних закладів, день голосування в університеті був повноцінним навчальним і робочим днем. Це призвело до того, що студенти, які навчались або працювали протягом дня, з’явились на дільниці незадовго до закінчення голосування.

Після закриття виборчої дільниці на її території перебувало близько сотні виборців, які повинні були проголосувати.

По-третє, абсолютна більшість з цих виборців, будучи з різних куточків США, проходила через спеціальну процедуру ідентифікації і реєстрації, яка забирала набагато більше часу, ніж звичайна. Комісія виявилась не готовою до, здавалось би, передбачуваної ситуації.

Все це призвело до того, що останній виборець проголосував ближче до опівночі. Дехто чекав у черзі від чотирьох до п’яти годин від моменту прибуття на дільницю. Ситуації вдалося б уникнути, якби на дільниці було більше людей, здатних працювати зі списками виборців. Тим більше, що дільниця була забезпечена п’ятьма системами електронних списків виборців.

Загалом там, де на дільницях було декілька членів комісії з попереднім досвідом роботи, особливо на посаді голови, голосування відбувалось організовано, без метушні та напруги.

І навпаки, там, де більшість членів комісії працювали вперше і голова комісії не зміг налагодити ефективну взаємодію між ними, втрачався контроль над процесами, що відбувались на дільниці. І це не перебільшення.

Власне, саме за таким сценарієм розвивалися події на вже згаданій дільниці. В той час, коли троє членів комісії активно обслуговували виборців – двоє на списках виборців і один на видачі бюлетенів, – решта шість відверто нудьгували.

Згодом один із членів комісії запропонував, щоб не гаяти час, готуватись до закриття дільниці. Ідея була підтримана, і члени комісії почали приводити дільницю в порядок. Спочатку познімали інформаційні матеріали з описом процедури голосування для виборців. Потім демонтували один зі стендів для заповнення паперових бюлетенів.

І все це під час голосування. Декілька виборців, заповнивши бюлетені, метушились біля електронної скриньки, не розуміючи, що їм робити далі – куди і якою стороною засовувати бюлетень.

Група молодих людей, проголосувавши, вирішили обговорити свій вибір безпосередньо на дільниці, точніше – посеред приміщення для голосування. Один із членів комісії жваво вступив з ними в дискусію, активно відстоюючи кандидата, за якого, на його думку, слід було голосувати.

Приблизно об одинадцятій годині вечора одна із присутніх на дільниці дівчат – як виявилося згодом, вона просто чекала подругу, бо сама вже раніше проголосувала достроково, – почала "оголошувати" перші результати.

Тепер уже всі присутні – і виборці, і члени комісії, – не стримували своїх емоцій і партійних вподобань. Також на цій же дільниці були помічені агітаційні листівки.

Коли ми звернули на це увагу, голова комісії люб’язно запропонувала нам взяти їх собі. На пам'ять. Також запропонувала забрати на пам'ять і оригінал контрольного листа-чека, який засвідчував, що перед початком голосування лічильник електронної виборчої скриньки обнулений.

Звичайно, описаний випадок – нетиповий. Швидше, екстремальний виняток.

Але він допомагає зрозуміти, наскільки питання кадрового забезпечення і належної підготовки є важливим у виборчому процесі. Незалежно від того, про яку країну йдеться.   

Відповідно до правил, в Окрузі Колумбія дозволяється проводити агітацію у день голосування. Правда, агітувати дозволяється на певній відстані від виборчої дільниці.

Цим активно користувались представники різних кандидатів. Здебільшого тих, хто балотувався у представницькі органи місцевого рівня. Агітатори роздавали виборцям, які прямували на дільниці, агітаційні матеріали. Виборці заходили з ними у приміщення для голосування.

Лише деякі члени комісій робили таким виборцям зауваження і ті на вході викидали агітаційні листівки і буклети. Але це були, радше, винятки.

До прикладу, на одній з дільниць протягом години ми зафіксували більше двадцяти випадків, коли виборці приносили агітаційні листівки, йшли з ними у кабінку для голосування або підходили до тачскрін-машини, розглядали їх безпосередньо перед голосуванням.

Проте ми не можемо стверджувати, наскільки це вплинуло на фактичне волевиявлення кожного виборця і який масштаб цього впливу на результати голосування. Спостереження – не той інструмент, який дозволяє відповісти на ці питання.

Результати спостереження дозволяють зробити декілька висновків. Перше: незважаючи на деякі особливі випадки, процес голосування на відвіданих дільницях відбувався організовано, без надзвичайних ситуацій.

Друге: важливу роль відігравав рівень підготовки членів виборчих комісій, а також підхід до розподілу функціональних обов’язків між ними. Третє:

електронні технології, спрощуючи роботу членам виборчих комісій – ідентифікацію виборця, встановлення результатів голосування, – тим не менше, можуть спричинити незручності виборцям.

Основною такою незручністю стала тривалість процедури голосування і черги, зумовлені нестачею спеціального обладнання на дільницях.

Четверте: агітація у день голосування часто призводила до появи на виборчих дільницях агітаційних листівок та буклетів. Можливість агітувати у день виборів у безпосередній близькості від виборчих дільниць мала би збалансовуватись відповідним контролем – щоб ця агітація не впливала на виборця безпосередньо на виборчій дільниці.

Загалом досвід проведення виборів у США багато в чому міг би стати корисним для України. На різних рівнях.

Від належної організації виборчого процесу до розуміння того, що цей процес, є насамперед суверенною справою кожної держави.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора