Майже місяць тому Європейська комісія ухвалила рішення запропонувати збільшення розмірів тарифних квот для української сільськогосподарської продукції. Європейський комісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом озвучила це під час зустрічі з нашою командою.

Хочу підкреслити, що це є результатом послідовної та копіткої дипломатичної роботи. Як наслідок, Європейський Союз робить значний крок для розширення торговельних взаємовідносин.

Перелік товарів на збільшення квот включає не всі позиції, що були запропоновані  міністерством,

але це дає, за оцінками наших експертів, гарну можливість наростити обсяги торгівлі з ЄС додатково майже на $200 млн на рік.

Маю зазначити, що ця ініціатива Європейської комісії щодо збільшення квот на деякі групи українських товарів ще має бути підтримана Європарламентом та країнами-членами ЄС та діятиме строком на три роки. 

Насамперед – інфографіка про те, на які товарні групи будуть збільшені квоти та в якому обсязі:

При цьому ми маємо низку тарифних квот на групи товарів, які ще не були заповнені експортерами за умовами безмитних поставок до країн ЄС у повному обсязі. На те є різні причини.

Деякі групи квот потребують від українських виробників проходження особливих процедур сертифікації та отримання відповідних дозволів.

Наприклад, процес отримання дозволу щодо доступу молока та молочних продуктів на ринки Європейського Союзу тривав 7 років. Було проведено 4 верифікаційні місії FVO.

За даними статистики, у 2016 році було вперше частково використано квоти на вершкове масло (46%) та сухе молоко (30%).

На сьогодні право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу мають 266 українських підприємств.

З них 86 підприємств – виробники продукції для споживання людиною, 180 підприємств – виробники нехарчової продукції.

Наразі частка ЄС в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції України складає 33,9%.

Загалом українська сільськогосподарська продукція користується попитом серед європейських споживачів та зараз має шанс на додаткові можливості для розширення експорту. Тому нам необхідно надалі підтримувати свій імідж надійного торговельного партнера завдяки якісній вітчизняній продукції.

Але зупинятись нам не можна. Адже український аграрний сектор – це справжній локомотив невичерпних можливостей, тому маємо цілу низку груп товарів, якими будемо підкорювати Європу надалі.

Ключове питання – де ми можемо збільшити експорт до ЄС?

В європейських країнах досить розвинене аграрне лобі. Внутрішні виробники активно захищають свої зайняті позицій на ринку.

Проте розвиватися українським аграріям є куди. Адже багато квот не використовуються українськими експортерами (гриби, часник, яловичина, баранина, свинина, продукти з обробленого молока, крохмаль та багато інших позицій).

Перш за все необхідно, щоб наша аграрна продукція відповідала європейським стандартам безпеки та якості.

Наприклад, для здійснення експорту яловичини до ЄС в Україні на національному рівні має бути введена в дію система моніторингу на захворювання губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби. Робота за даним напрямком ведеться командою Мінагрополітики активно, але це дуже тривалий процес та потребує фінансування.

А для того, щоб реалізувати баранину в ЄС, ми маємо збільшити обсяги її виробництва та забезпечити відповідні стандартам ЄС умови забою тварин.  

Україна доки не використовує безмитні квоти на часник, але розвиток цього напрямку матиме успіх для малих та середніх виробників. Так, ця культура складна в обробітку, але ретельне напрацювання технологій обробки в результаті забезпечить добрі досягнення в цій галузі.

Щодо експорту грибів, треба відзначити, що ринки Європи насичені цим товаром. Тому українським грибним виробникам необхідно максимально робити ставку на якість та конкурентоспроможність цієї групи, щоб мати попит на міжнародних ринках.

Хочу додати, що Мінагрополітики сьогодні активно працює над основними інструментами підтримки малого та середнього виробника: сертифікація, інформаційні та технічні питання, фінансування. Необхідно зорієнтувати сільгоспвиробника на потенціального покупця та ринки з тією чи іншою продукцією, щоб їхній товар мав попит у іноземних споживачів.

Ми зацікавлені в тому, щоб вітчизняні малі та середні гравці сміливо виходили на великі зовнішні ринки та освоювали їх, розвивались та займали свої впевнені позиції з великим асортиментом якісної продукції.

Головне, щоб виробники були зацікавлені у розвитку хоча б первинної переробки та були здатні кооперуватися між собою у взаємодоповнюючі кластери. Це значно примножить сили малим фермерам для подолання міжнародної конкуренції.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора