1 грудня віце-президент Єврокомісії з питань Енергетичного Союзу Марош Шефчович вперше публічно представив новий енергетичний пакет Clean Energy package.

Ця презентація була зроблена наступного дня після підтримки Єврокомісією зазначеного сету нових законодавчих ініціатив, давши старт його обговоренню з усіма країнами-членами ЄС для остаточного затвердження.

Це дуже знаковий пакет. І для мене, як керівника "Укренерго" особливо, оскільки він пропонує суттєве зміщення акцентів з боку природного газу в сторону електроенергетики.

Схоже, електроенергія все більше стає центром уваги Брюсселя.

В ході конференції, поспілкувавшись з керівниками багатьох європейських енергетичних компаній, а також під час дискусій з низкою єврочиновників, головне, що я виніс для себе – це те, що ключовим завданням енергетичних стейкхолдерів ЄС є навчитися ефективно балансувати систему, в якій на відновлювані джерела енергії припадає понад 20% виробництва електроенергії.

Ось, як на мене, сьогоднішній ключовий виклик Єврокомісії, національних регуляторів і, звичайно, національних операторів системи передачі. І, схоже, таким він буде зберігатися ще довго.

Саме тому в новому енергетичному пакеті управлінню попитом (demand on response) із застосуванням новітніх "розумних" технологій відведена важлива місія, яка полягає як раз і в згладжуванні коливань виробництва та споживання електроенергії. Це непрості технології, і вони потребують мобілізації тисяч найкращих фахівців, фундаментальну перебудову всієї ІТ-інфраструктури та мільярдів євро.

Але це вектор, яким рухається Європа.

У ході конференції я поставив Марошу Шефчовичу пряме запитання: "Скільки Ви бачите відновлюваних енергоресурсів у своєму балансі у 2030 році?". Чіткої відповіді я не отримав. Але констатувалось, що ця цифра буде, скоріш за все, не менше 50%.

А отже, ми спостерігатимемо колосальний вплив "зелених" на процес балансування всієї європейської енергосистеми. Відтак, єдиний шанс ЄС – навчитися балансувати попит та пропозицію: або за допомогою додаткових маневруючих потужностей, або за допомогою управління та спрямування попиту на електроенергію.

Зміни в континентальній європейський енергосистемі відкривають цікаві можливості для України на найближчі 10-15 років. У нас є значні резерви балансуючої потужності. Я маю на увазі, в першу чергу, теплову генерацію.

Звісно, вона потребує модернізації відповідно до наших міжнародних зобов’язань, насамперед, в сфері охорони навколишнього середовища. І повинна бути конкурентоздатна.

Але вже сьогодні ми можемо думати про те, щоб стати фактично балансуючим стратегічним "бекапом" (back-up) європейської енергосистеми.

Це не просто, насамперед тому, що ми не інтегровані в європейську енергосистему, але це питання, безумовно, майбутнього, основу якого треба закладати вже зараз.

Моє бачення реалізації такого майбутнього – у стратегії малих кроків та малих перемог. Не потрібно чекати роками на повну синхронізацію. Інтегруватися потрібно поступово, і починати це робити варто вже сьогодні.

В першу чергу, можна почати з об'єднання нашого ринку електричної енергії (market coupling) з ринками сусідніх країн (Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії). Після ухвалення нового закону про ринок електричної енергії та відповідного вторинного законодавства це можна буде робити з "Острова Бурштинської ТЕС".

І все зазначене може стати реальністю за декілька років. І ми вже почали над цим працювати.

Одним з важливих заходів, безперечно, стане запуск у 2017 році електронних щорічних/щомісячних/щоденних односторонніх аукціонів між "Островом Бурштинської ТЕС" та ENTSO-E.

Наступний крок – повноцінна синхронізація з європейською енергетичною системою.

В 2016 році було завершено дослідження щодо синхронного об’єднання української та молдовських енергосистем з континентальною енергосистемою ENTSO-E. Його головний висновок – повна синхронізація технічно можлива.

Постає питання: скільки це потребує грошей та часу?

За результатами цієї роботи було сформовано проектну групу за участю експертів центрального офісу ENTSO-E, представників системних операторів – членів ENTSO-E, ДП "НЕК "Укренерго" та "Молделектрика".

Відповідно до процедур ENTSO-E готується каталог заходів з визначенням конкретних кроків технічного та інституційного характеру для повної синхронізації. Вже на початку наступного року цей каталог буде затверджено.

Об’єднання української та молдовської енергосистем з ENTSO-E дозволить розширити діапазон обміну потужністю до величини 2350 МВт в напрямку Європи та до 2000 МВт в напрямку України-Молдови. В подальшому, якщо буде здійснено низку технічних заходів як з нашого боку, так і з боку суміжних європейських системних операторів, ми можемо збільшити величину взаємного обміну потужності з ENTSO-E до 4000 МВт, а це в свою чергу – мінімум 1,5 млрд. євро  додаткових надходжень в Україну за рахунок продажу як електричної енергії, так і допоміжних (системних) послуг.

Інше важливе питання - скільки часу потрібно на повну інтеграцію енергосистеми України з енергосистемою ЄС. В основному, всі експерти схиляються до не дуже оптимістичних 15+ років.

Але я переконаний, що ці строки можна скоротити вдвічі. Єдина умова – комплексно та з розумом підходити до того, що ми робимо.

На зустрічі з ключовими донорами, яка відбулася в "Укренерго" в цей вівторок, ми представили "тріаду" заходів, які можуть суттєво спростити наше стратегічне євроінтеграційне завдання: комплексний підхід до модернізації та автоматизації енергосистеми, створення в "Укренерго" стратегічної групи радників переважно технічного спрямування з числа колишніх топ-менеджерів операторів системи передачі, а також запровадження незалежної наглядової ради.

Все це дозволить "Укренерго" як системному оператору стати локомотивом змін в електроенергетичній галузі. Саме про це ми домовляємося з Марошем Шефчовичем та генеральним секретарем ENTSO-E Константіном Стачусом.

Вже на початку 2017 року ми маємо представити наше бачення нової ролі "Укренерго" як національного системного оператора передачі електроенергії в межах нового енергетичного пакету ЄС. 

Автор:  Всеволод Ковальчук,

т.в.о. голови "Укренерго" 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора