Як відомо, досягнення прогресу на шляху скасування або призупинення мораторію на експорт необробленої деревини є чи не найгострішим проблемним питанням відносин України з ЄС.

Полеміка урядовців із парламентарями минулого тижня вкотре привернула увагу до цієї теми. Насамперед, законопроект, який би влаштовував інтереси прихильників і опонентів мораторію, мав би підготувати уряд, і розмови про це тривали принаймні з весни минулого року, коли в Києві відбулося засідання Комітету асоціації з питань торгівлі.

Нині ситуація ускладнилась розширенням з 1 січня мораторію за рахунок заборони експорту сосни.

Одночасно до парламенту було внесено три законопроекти, які частково можуть сприяти вирішенню проблеми.

Втім, будь-яке рішення з цієї теми неможливе без вирішення ключового питання: чи відповідає заборона на експорт необроблених лісоматеріалів положенням статті 35 Угоди про асоціацію та зобов’язанням України в рамках СОТ?

Прихильники збереження мораторію посилаються на статтю ХХ ГАТТ, де допускаються заходи, спрямовані на "збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо  такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання".

Чи можна погодитися з цим аргументом? Так, але з принциповим уточненням.

Такі обмеження можуть бути правильними лише за умови, що вони не призведуть до свавільної чи невиправданої дискримінації між країнами, в яких переважають однакові умови, або до прихованого обмеження міжнародної торгівлі.

Виходячи з практики СОТ у застосуванні статті ХХ ГАТТ, крім того, що обмеження експорту повинні вводитись в дію разом з обмеженнями внутрішнього виробництва та споживання, вони повинні бути достатньо обгрунтованими з точки зору необхідності їх застосування та безпосередньо спрямовані на збереження природних ресурсів. Однак

запропоновані законодавчі ініціативи не містять ані достатніх доказів необхідності застосування саме заборони експорту, ані механізму обмеження внутрішнього виробництва і споживання.

Зокрема, законопроекти №5471 та №5495-1 більше стосуються регулювання ринку лісозаготівлі, але також передбачають і заборону експорту.

Обидва документи, внесені народним депутатом Юрієм Дерев’янком, передбачають посилення санкцій за незаконну вирубку лісів, підвищення ролі органів місцевого самоврядування, відкритість лісового кадастру та інші новації.

Цікавим, зокрема, є хід щодо видачі спеціального дозволу на проведення рубок через інформаційно-телекомунікаційну систему, яка є частиною електронної системи публічних закупівель за допомогою мережі Інтернет відповідно до закону України про публічні закупівлі (тобто систему Prozorro).

Не вдаючись до глибокого аналізу запропонованих двома законопроектами новацій (оскільки більшість із них не належить до сфер, охоплених правом ЄС), можна припустити, що в разі належного, стратегічно продуманого використання вони принаймні опосередковано можуть вплинути на обсяги споживання і виробництва лісоматеріалів.

Окремої уваги, разом з тим, потребує розширення повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері лісових відносин на відповідній території та їхня участь в управлінні об'єктами природно-заповідного фонду. Виконання цих повноважень потребуватиме належних фінансових та кадрових ресурсів, що важливо в контексті нинішнього процесу секторальної децентралізації.

Водночас обидва законопроекти також містять запровадження тимчасової заборони строком на  10 років, вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів (коди 4401, 4404 УКТЗЕД). Але

законодавче закріплення лише заборони експорту, без обмежень виробництва або споживання, не відповідатиме правилам ГАТТ/СОТ та Угоди про асоціацію з ЄС.

Адже основними принципами співробітництва сторін за цими договорами є незастосування заборон і обмежень у міжнародній торгівлі. Крім того, застосування саме заборони експорту, а не, скажімо, експортної квоти не відповідає принципу співмірності та співставності навантаження, що покладається на національні та закордонні компанії (див. WTO dispute settlement: China — Raw Materials).

Окремо звернемо увагу на процедуру: у разі запровадження країною-членом СОТ торговельних обмежень така країна повинна підготувати відповідне повідомлення та надіслати до Секретаріату СОТ для поширення серед країн-членів організації.

Альтернативний варіант вирішення проблеми мораторію викладено в законопроекті №5495 "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів", поданому групою депутатів на чолі з лідером Радикальної партії Олегом Ляшком.

Варто відзначити, що ця ініціатива краще враховує норми СОТ, оскільки передбачає обмеження внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів у розмірі 20 млн кубічних метрів на рік, а також посилює санкції за незаконну вирубку.

Водночас механізм реалізації такого обмеження не запропонований. Тому в разі ухвалення цього законопроекту

Кабмін повинен буде шукати рішення, як забезпечити ліміт споживання на згаданому рівні, не допускаючи при цьому дискримінації окремих країн у зовнішній торгівлі.

Тому аргумент розробника щодо посилення переговорної позиції в рамках СОТ щодо мораторію на експорт лісу-кругляка можна вважати спірним, беручи до уваги те, що  Україна повинна буде засвідчити саме наявність механізму обмеження внутрішнього споживання, що унеможливлює дискримінацію.

І це не кажучи вже про корупційні ризики…

Стаття підготовлена за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора