Шлях американського Януковича: інавгурації нового президента США присвячується
20 січня 2017 року відбудеться інавгурація президента США Дональда Трампа. "Європейська правда" починає публікацію серії експертних колонок про те, які зміни ця подія здатна пренести світові та Україні.
Запрошуємо до дискусії як противників, так і прихильників нового американського лідера.
* * * * *
Вибори американського президента, риторика кампанії, а також те, як різні верстви населення відреагували на обрання Трампа новим президентом, наводять на думку, що ми це десь вже бачили. І навіть не "десь", а у себе, в Україні. В 2010 році, коли президентом був обраний Віктор Янукович.
Що ж спільного у новообраного американського президента і українського вигнанця?
Якщо придивитися, то побачимо, що чимало. А тому розвиток подальших подій також може бути подібним.
- Трампа обрали переважно за рахунок голосів мешканців невеликих міст або селищ з середнім або нижчим рівнем освіти. Освічені громадяни великих міст, активна частина громадянського та інших прошарків суспільства Трампа не підтримують і відкрито про це заявляють.
- Активно втручалася в американський виборчий процес Росія, сприяючи Трампу.
- Обраний президент є дуже контроверсійним. Його опонентам досі важко усвідомити, що людина з таким минулим та життєвим шляхом могла посісти найвищу посаду в державі.
- Трамп не має стійких політичних поглядів, його поведінка в політиці та й у житті швидше є кон’юнктурною. Однак він виграє за рахунок несамовитої впертості та відсутності усталених моральних принципів або заборон. Незнання видається за відкритість, брехня - за експромт. При цьому багатьом його симпатикам здається, що він висловлює їхні думки та почуття, головним з яких є невдоволення власним статусом у суспільстві.
- Висловлені до вступу Трампа на посаду думки та ідеї загрожують національним інтересам країни або нормам національного /міжнародного права. У випадку Януковича загроза реалізувалася у тренді до авторитаризму та прихильності до зв’язків з Росією. У разі Трампа це може вилитися у розіграш національної карти, атаки на пресу, підрив трансатлантичних відносин тощо.
- На тлі обрання Трампа відбувається поляризація суспільства. Майже не залишається людей, які б нейтрально ставилися до такого президента. Його або ірраціонально люблять - або відторгають як чужорідний елемент.
- У Трампа низький культурний та освітній рівень. Це розв’язує руки іншим, меншим за калібром хамам у суспільстві, що несе за собою ризики призвести до зниження загального культурного рівня в країні та політиці.
Можуть бути й інші ознаки та критерії схожості Трампа та Януковича.
Але все ж найважливішим є сприйняття президента різними верствами суспільства. Як згадано вище, Трампа та Януковича поєднує відсутність підтримки мислячої, найбільш розвинутої та динамічної частини суспільства. Тої, від якої залежить розвиток і просування будь-якої держави. Це так званий креативний клас, або клас освічених громадян.
Незалежно від роду занять – бізнес, громадянське суспільство, преса, освіта, шоу-бізнес тощо – вони бачать загрози від такого президента.
Однак поки що не можуть цьому завадити. Адже ті, хто за Трампа голосував, все ще перебувають в омані своїх хибних мрій та сподівань на те, що новий президент діятиме заради їхніх інтересів. Та по мірі президентства він розкриватиметься.
Янукович найбільше розчарував саме своїх прихильників – те ж може статися і з Трампом.
Отже, стартові умови президентства Трампа та Януковича багато в чому схожі. Припускаю, що й кінець буде більш-менш однаковим - для Трампа все закінчиться "американським майданом" чи Таймс-сквер, тобто якогось роду вуличними протестами.
При цьому Європа так само може стати тим каменем спотикання, що зупинить жвавий марш Трампа планетою.
Адже, як і в очах українців, у США вона багатьма ототожнюється з власним корінням та витоками цивілізації. А Трамп відкрито нехтує стосунками з ЄС та НАТО, ставлячи під сумнів доцільність посилення економічної співпраці та трансатлантичного безпекового співробітництва. Рано чи пізно він зробить стратегічну помилку, відмовившись підписати свою "угоду про асоціацію".
Зараз американські дипломати в Брюсселі разом зі своїми колегами в США намагаються вибудувати систему "захисту від дурня". Виявляють в системі державного управління слабкі місця, якими може скористатися Трамп. Намагаються зробити незворотними процеси та рішення, закладені Обамою - розміщення американських військ в Європі, переведення рішення про санкції проти Росії в норми законів, а не виконавчих рішень тощо.
Хтось скаже, що вибудована в США система стримувань та противаг витримає навіть Трампа. Погоджусь. Однак система вразлива під напором саме такого типу керівника держави. Президент має достатньо повноважень, аби за бажання заподіяти їй шкоду. Він це зробить - питання лише в обсязі.
Бо, по-перше, система побудована на довірі та пошуку компромісів між її частинами. По-друге, передбачає добру волю президента стосовно цієї системи. І саме ці її властивості за умов президента типу Трампа можуть перетворитися на слабкі сторони.
І тут саме український досвід руйнування "блискучої" кар’єри Януковича може стати в пригоді американцям.
Їхнє суспільство та медіа мають зараз пильно стежити за діями свого президента, оцінювати їх на відповідність національним інтересам та безпеці США. Вести певний реєстр цих дій та роз’яснювати смисл його вчинків та наслідки.
І коли кількість цих хибних шкідливих рішень дійде до певної межі, коли Трамп дійде до свого Ватерлоо, і вже більшість громадян усвідомлять його істинну сутність - вони мають бути в змозі очолити рух американців проти Трампа.
Ми можемо передати наш досвід та механізми "борітеся - поборете" колегам з США. Це буде наша допомога американському народові та внесок українського громадянського суспільства до світового демократичного розвитку.
Автор: Олена Пристайко,
Брюссель
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора