Велика антимонопольна суперечка Єврокомісії та "Газпрому" добігає до розв'язки. 13 березня Європейська комісія оприлюднила пропозиції "Газпрому" щодо вирішення проблем конкуренції на газовому ринку в Центральній та Східній Європі.

Варто нагадати: це одна з найбільших антимонопольних справ у ЄС, яка має безпосередній вплив і на Україну. 

У вересні 2011 року Єврокомісія проінспектувала офіси низки компаній Центральної та Східної Європи, які діють на ринках постачання, транспортування та зберігання газу, з метою розслідування потенційних антиконкурентних узгоджених дій та порушень правил конкуренції, визначених статтями 101 та 102 Договору про функціонування Європейського Союзу (2010/С 83/01).

"Газпром" звинуватили в антимонопольних діях у східноєвропейських країнах, де частка російського газу становить від 50% до 100%.

Цілком природно, що в процесі розслідування посадовцями Єврокомісії було здійснено аналіз договорів, укладених із російським "Газпромом", який є основним постачальником природного газу до центрально- та східноєвропейських держав (частка "Газпрому" на ринку газопостачання у цих країнах).

У 2015 році було оприлюднено попередні висновки про порушення "Газпромом" законодавства ЄС у сфері захисту економічної конкуренції на ринках газопостачання Болгарії, Чеської Республіки, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі та Словаччини.

Єврокомісія виділила три блоки порушень конкурентного законодавства:

-  застосування "Газпромом" територіальних обмежень, закріплених у договорах постачання природного газу: "Газпром" самостійно визначає пункти постачання природного газу в країні-імпортері, а імпортерові забороняється здійснювати реекспорт газу до третіх країн на власний розсуд;

-    несправедливе ціноутворення (у п’яти країнах – Болгарія, Естонія, Латвія, Литва та Польща): "Газпром" в односторонньому порядку встановив ціни на природний газ у розмірі, який необґрунтовано перевищує собівартість його видобутку та середньозважені ціни для інших споживачів;

-    встановлення у договорах поставки природного газу додаткових обов’язків для покупців, які за своїм змістом не стосуються відповідних правовідносин (у двох країнах – Болгарія та Польща).

Наприклад, ціни та обсяги поставок природного газу ставились у залежність від здійснення інвестицій у проекти газотранспортної інфраструктури "Газпрому", або від передання контролю російському монополісту на національну газотранспортну систему.

Порушення обмежили вільну торгівлю природним газом та призвели до встановлення необґрунтовано високих цін – як для газових компаній, так і для кінцевого споживача.

Принагідно слід зауважити, що законодавство Європейського Союзу передбачає жорсткі санкції за порушення правил економічної конкуренції – максимальний розмір штрафу може сягати 10% від річного обороту компанії, що у випадку "Газпрому" може становити колосальні $10 млрд.

Вочевидь, керівництво російського газового монополіста вирішило, що економічно більш доцільним буде піти на деякі поступки західним партнерам в обмін на лояльність з боку європейського регулятора.

14 лютого 2017 року "Газпром" надіслав до Європейської комісії власні пропозиції щодо врегулювання спірної ситуації. Зокрема, "Газпром" зобов’язався:

- Дозволити реекспорт газу, скасувавши відповідні пункти укладених контрактів.

- Удосконалити порядок формування ціни на природний газ – у тому випадку, якщо сторона обґрунтує суттєві зміни цін на ринку природного газу у порівнянні з цінами, які існували на момент підписання договору, вона матиме право вимагати перегляду ціни на газ; так само існуватиме можливість ініціювати процедуру перегляду ціни на газ, якщо вона суттєво перевищуватиме середньозважену ціну імпорту природного газу в Німеччині, Франції та Італії.

- Удосконалити порядок перегляду ціни на газ – сторони матимуть право ініціювати перегляд ціни на газ кожних два роки та право позачергового перегляду ціни на газ один раз на п’ять років (наразі перегляд цін можливий один раз на три роки, а у деяких контрактах таке право не передбачається взагалі).

- Дати можливість покупцям визначати зручні пункти постачання природного газу, що у подальшому спростить процедуру реекспорту до інших країн.

- Відмовитись від претензій до Болгарії в частині стягнення збитків за вихід з проекту будівництва "Південного потоку".

- Запровадити інститут уповноваженого з питань моніторингу належного виконання сторонами взятих на себе обов’язків – особи, яка здійснюватиме неупереджений нагляд за виконанням сторонами (в першу чергу – "Газпромом") взятих на себе зобов’язань.

Єврокомісія позитивно сприйняла пропозиції "Газпрому", визнавши їх достатніми для усунення порушень конкурентного законодавства. Наразі вони розглядаються покупцями природного газу – споживачі можуть надати власні коментарі та заперечення до Європейської комісії, від яких здебільшого і залежатиме остаточне рішення регулятора.

Неупереджений аналіз запропонованих змін дійсно свідчить про можливий розвиток конкурентного середовища на європейському ринку енергоносіїв.

Хоча принципова позиція західних партнерів "Газпрому" може суттєво ускладнити процес їх реалізації, однак навіть часткове виконання "Газпромом" своїх зобов'язань докорінно змінить ситуацію на газовому ринку ЄС. Насамперед, він стане більш конкурентним, що унеможливлює використання газу в якості "геополітичної зброї".

Чи вплине це на Україну? Хоча ми не є членом ЄС, втім, частково ефект від цих змін відчує й Україна. І цей потенційний ефект можна з обережністю назвати позитивним.

У "Нафтогазу" з’явиться можливість дешевше купувати російський газ, але остаточна його ціна залежатиме від конкретних цін та умов, що будуть закріплені у нових домовленостях між Газпромом та його партнерами у Східній та Центральній Європі.

Але й це не все! Право реекспорту слугуватиме для України додатковим запобіжником у випадку остаточного розірвання торгових відносин з Російською Федерацією. У Києва з’явиться можливість вибору надійного та передбачуваного постачальника природного газу.

Водночас удосконалений порядок формування та перегляду цін для партнерів "Газпрому" зможе слугувати передумовою для пропорційного зниження вартості природного газу для України у випадку його реекспорту.

Насамкінець, суб’єкти господарювання можуть керуватися висновками Єврокомісії у справі "Газпрому" в якості орієнтиру неприпустимої антиконкурентної поведінки на тому чи іншому товарному ринку.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора