У парламенті зареєстровано одразу два законопроекти, які надають суттєві переваги майбутнім власникам електромобілів. Зокрема, пропонується скасувати податки на імпорт електромобілів та податки на експлуатацію їх у таксі.

Як це співвідноситься з правом ЄС? Чи можуть виникнути проблеми у зв’язку з порушенням конкуренції та зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію з Євросоюзом?

Отже, законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо масштабного розвитку ринку електромобілів в Україні" №5494 пропонує до 2021 року звільнити від ПДВ та акцизу імпорт електромобілів та комплектуючих до них. Передбачається, що власники таких транспортних засобів до 2021 року не сплачували би ПДВ, якщо їхні авто задіяні в таксі чи здані в оренду.

Фактично інший законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку електромобілів" №5494-1 частково повторює ці пропозиції і зосереджується на розвитку інфраструктури для електромобілів. Серед іншого він вимагає від місцевих влад облаштувати на паркувальних майданчиках місця для оплачуваної зарядки електромобілів.

Власників таких авто мали би звільнити до 1 січня 2025 року від сплати послуг за паркування на майданчиках державної та комунальної форм власності. Цікаво, що пропонується змінити правила дорожнього руху, дозволивши електромобілям та гібридам займати смуги, призначені для маршрутного транспорту.

Законодавство ЄС передбачає можливість встановлення податкових пільг, пов’язаних із стимулюванням використання електромобілів.

Зокрема, у статті 19 Директиви 2003/96/ЄС передбачено, що Рада ЄС може дозволити податкові звільнення або скорочення на основі певних політичних міркувань. Рішення приймається Єврокомісією з урахуванням необхідності забезпечення чесної конкуренції, належного функціонування внутрішнього ринку, медичного, екологічного, енергетичного і транспортного аспектів.

Прикладом застосування цієї норми є імплементаційне рішення Ради ЄС 2016/2266 про дозвіл Нідерландам застосовувати зменшену податкову ставку на електроенергію, яка постачається до станцій зарядки електричних автомобілів.

Водночас податкові звільнення можуть бути розцінені як державна допомога. Згідно з правом ЄС, будь-яке втручання, яке надає економічну перевагу конкретному підприємству або сектору виробництва, що супроводжується відповідними витратами державних ресурсів, є державною допомогою.

У цьому контексті податкові пільги для електромобілів, передбачені обома законопроектами, становлять державну допомогу і вона, відповідно до Угоди про асоціацію, допустима, якщо не містить несприятливого впливу на умови торгівлі між Україною та ЄС.

Слід звернути увагу на рішення Наглядового органу Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA SurveillanceAuthority) № 150/15/COL від 21 квітня 2015 року про заходи державної допомоги для електромобілів, яким встановлено, що нульова ставка ПДВ на імпорт та лізинг електромобілів, більш вигідне нарахування податку на прибуток для працівників компанії, які використовують корпоративні електромобілі для приватних цілей, є сумісними (допустимими) заходами державної допомоги.

Також у статті 3 рішення № 150/15/COL вказано, що

вільне використання автобусних полос електромобілями не становить державної допомоги для прямих або непрямих бенефіціарів.

Таким чином, законопроекти про стимулювання ринку електромобілів в Україні не мають ознак прямої суперечності з європейським правом, оскільки законодавством ЄС передбачена можливість подібних стимулюючих заходів.

Проте передбачені законопроектом №5491-1 способи державного стимулювання відрізняються від тих, що застосовуються у Норвегії, а також від тих, що передбачені законопроектом № 5494. Тому виникає питання вибору найоптимальнішого варіанта.

Як свідчить досвід ЄС, впровадження відповідних стимулюючих заходів у кожній країні підтверджується уповноваженими відомствами з питань конкуренції.

Зараз в Україні триває процес створення такої системи оцінювання державної допомоги, як це передбачено Угодою про асоціацію. Але для запровадження ефективного стимулювання ринку електромобілів доцільно отримати, принаймні, попередню позицію уповноваженого органу – Антимонопольного комітету України, відповідно до статті 267 Угоди про асоціацію.

Загалом

обидва проекти законів про стимулювання ринку електромобілів не суперечать положенням Угоди про асоціацію та праву ЄС.

Проте обидва вони потребують уточнень, оцінки обраних розробниками способів стимулювання на предмет наявності можливих ризиків, а також ефективності його положень та визначення оптимальної моделі розвитку цього сегменту автомобільного ринку.

Автори: Денис Черніков, Руслан Ткаченко

Стаття підготовлена за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора