Що чекає на переговори про вступ Туреччини до ЄС після референдуму
Згідно з попередніми підсумковими результатами, за зміни до конституції Туреччини висловилася незначна більшість виборців. Здобути перемогу Ердогану допомогли і турки, які живуть у Німеччині, 63% з яких проголосували "за".
Опозиція скаржиться на порушення під час голосування і вже звернулася з апеляцією до виборчої комісії. Але навіть в опозиції мало хто вірить, що це зможе суттєво вплинути на остаточний результат. Останнє слово – за виборчою комісією, та навряд чи варто очікувати, що вона перегляне своє рішення.
Тому схвалення підсумків референдуму напевно залишиться в силі, навіть якщо результати голосування зміняться на тисячні відсотка.
Що ж означає референдум для процесу переговорів про вступ Туреччини до Євросоюзу?
Референдум у Туреччині став ще одним великим кроком, що віддаляють її від ЄС.
ЄС не зможе не взяти до уваги критику проекту нової конституції, висловлену Венеційською комісією, як і критику референдуму з боку ОБСЄ та інших спостерігачів.
Продовження процесу вступу Туреччини до ЄС стає все менш імовірним.
Чи можливе офіційне припинення або призупинення переговорів?
Вже зараз у Європарламенті та деяких національних парламентах чути голоси про те, що "далі так тривати не може", – маючи на увазі грубу антиєвропейську риторику президента Ердогана під час кампанії.
Схоже, в цьому питанні серед усіх партій консенсус стає дедалі міцнішим.
Ймовірно, до негайного і повного розриву стосунків не дійде, але принаймні призупинення переговорів про вступ до ЄС дуже вірогідне. Навіть якщо переговори триватимуть, ратифікація їх можливих результатів у всіх країнах-членах ЄС зараз цілком і повністю нереальна.
Разом з тим розрив суперечив би інтересам і Туреччини, і Європи. У середньостроковій перспективі, швидше за все, все ж доведеться по-новому визначити відносини між Туреччиною та ЄС.
Відносини з окремими країнами ЄС, зокрема Німеччиною та Нідерландами, напередодні референдуму були вельми напруженими. Зокрема, багато спостерігачів розцінили арешт німецько-турецького журналіста Деніза Юселя як політично вмотивоване рішення.
Чи стане ситуація після виборчої кампанії менш напруженою?
На жаль, треба виходити з того, що напруженість у найближчому майбутньому не ослабне. Президент Ердоган одразу ж після референдуму заявив, що наступним пунктом його програми є відновлення смертної кари. Тим самим наперед програмується наступний великий конфлікт у Європі. Немає підстав розраховувати і на швидке рішення у справі Деніза Юселя. Ердоган повідомив, що поки він залишається президентом, розраховувати на звільнення журналіста не варто.
В НАТО зацікавлені у стабільних союзниках. Проте Туреччина розколота, як ніколи раніше.
Чи зміниться щось у відносинах НАТО зі своїм союзником Туреччиною через нинішню ситуацію?
Навіть зважаючи на вимоги викинути Туреччину з НАТО, що лунають у деяких політичних колах Європи, найближчим часом цього очікувати не варто. З політичної точки зору було б нерозумно без потреби позбавляти себе цього важеля можливого впливу. Путін від радості тільки потирав би руки.
Зараз усі сторони дуже зацікавлені в збереженні можливостей цього оборонного союзу сприяти досягненню певного рівня стабільності в регіоні, що потерпає від насильства.
Автор: Фелікс Шмідт,
повноважний представник Фонду ім. Фрідриха Еберта в Туреччині
Розмовляв Ханнес Альпен
Стаття вперше оприлюднена на сайті IPG і публікується з дозволу правовласника