Досвід Чорногорії для України: навіщо держави застрибують у передостанній вагон Альянсу

Верховна рада у четвер затвердила норму про те, що вступ до НАТО стає стратегічною метою України. Та в самому Альянсі три дні тому відбулася важлива зміна: до нього приєдналася ще одна держава.

Спроба державного заколоту, торговельна війна з Росією, не кажучи вже про тривале політичне протистояння – це все заплатила маленька Чорногорія заради того, щоб стати 29-м членом НАТО.

Мету досягнуто, але залишається питання – навіщо? Адже на перший погляд рівень загроз для Чорногорії аж ніяк не можна назвати високим. "Розлучення" із Сербією у 2006 році пройшло мирно, територіальні суперечки або вирішуються у міжнародних судах (як у випадку з Хорватією), або у консультаціях при посередництві ЄС (з Косовим).

З іншого боку: чи багато людей в Україні п'ять років тому вірили в реальність російської військової агресії?..

Та повернемося до мотивів Чорногорії. Можливо, йдеться лише про історичний досвід? Або про економічні розрахунки? Бо ж кажуть, що членство в НАТО має гарантувати більший рівень безпеки як для інвестицій, так і для західних туристів.

Обидві відповіді є правдивими, але не головними.

Щоб отримати третю відповідь, довелося поспілкуватися з чорногорськими експертами та простими мешканцями. Їхні відповіді часом протилежні – адже доводилося спілкуватися як із прихильниками, так і з противниками такого членства. Але вони мали дещо спільне: очікування біди, що наближається.

"Так, ми не маємо конфліктів із іншими країнами, але бачимо, що рівень конфліктів у наших сусідів зростає. У такій ситуації краще бути у НАТО, аніж поруч із ним", – каже президент Центру інформації НАТО Міліца Ковачевич.

Прості люди так обережно слів не добирають. "Ви ж самі бачите, що відбувається навкруги. Всім раптом знову захотілося поконфліктувати. Такі бажання просто так не минають", – розповідає жінка середнього віку.

"Мій чоловік вважає, що тепер американці змусять нас воювати із сербами, а я навпаки, думаю, що це (вступ до НАТО) був наш єдиний шанс уникнути нової війни", – додає вона.

Дійсно, лише за останній рік вірогідність нового конфлікту на Балканах суттєво зросла.

Під загрозою – Боснія та Герцеговина, де в автономній Республіці Сербській вже напряму заявляють про неминучість розвалу країни та приєднання до Сербії.

Автор цієї заяви – президент Республіки Сербської Мілорад Додік, частий гість російських телеканалів. А ще напередодні президентських виборів у Сербії Додік супроводжував тодішнього прем'єр-міністра та переможця виборів Александара Вучича ледь не на всіх ток-шоу.

Варто нагадати: Боснія є кандидатом на членство в НАТО. А отже,

чи не вирішить РФ реабілітуватися за чорногорський програш, не допустивши вступу до Альянсу інших балканських кандидатів?

Другий кандидат у члени НАТО – Македонія. Країна тільки-но вийшла з тривалої кризи, результатом якої стала відставка проросійського уряду Ніколи Груєвського.

А після того консорціум міжнародних журналістів передав уряду дослідження посилення російського впливу в країні. Одним із ключових елементів цього впливу стало вербування колишніх і діючих співробітників македонської армії і поліції з метою "створення критичної маси людей з військовою підготовкою".

Тобто це був сценарій, під копірку списаний із чорногорського минулорічного заколоту.

І нарешті, не менший конфлікт розгорається навколо напіввизнаного Косова. У країні незабаром розпочнуться позастрокові парламентські вибори, на яких є всі шанси на перемогу радикалів. Тих самих, які не бачать сенсу шукати шляхів до мирного співіснування із Сербією, а також вирішувати питання з чорногорським кордоном.

Коктейль зі старих образ та російських амбіцій може вибухнути у будь-який момент.

Чорногорії пощастило – спроба заколоту виявилася невдалою, а його розслідування суттєво зменшило активність проросійських сил.

Як наслідок, балканська країна встигла у потяг НАТО та захистила себе від нового конфлікту. Значною мірою – зробивши правильні висновки з українського досвіду. 

Чи залишиться ця можливість в інших балканських країн? Не факт.

Адже завзяття РФ із накладанням економічних обмежень на Чорногорію показує: Кремль налаштований на реванш. А для цього потрібний приклад того, що буває з країнами, які не розуміють його натяків. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора