Три моря та один Трамп: чи не призведе варшавська зустріч до нового поділу Європи
За неповних півроку свого президентства Дональд Трамп вже вдруге опинився в Європі.
Цього разу він приїхав для участі в саміті G20, але також – для зустрічі лідерів центральноєвропейської ініціативи "Трьох морів".
Білий дім пояснив, що участь Трампа у саміті країн Міжмор'я забезпечить платформу для демонстрації сильних зв'язків з Центральною Європою. Очевидно, що за цим коментарем стоїть не лише усвідомлення строкатості та неоднорідності ЄС. Багато хто з міжнародних експертів та аналітиків вбачає в ініціативі "Трьох морів"
створення поясу безпеки на безпосередніх підступах до агресивної Росії, своєрідного "санітарного кордону".
Це означає, що США не відмежовуються від європейських справ і намагатимуться зміцнити співпрацю з Європою задля протидії російській агресії і... китайському економічному впливу.
Візит Трампа до Польщі та його участь у саміті лідерів ініціативи "Трьох морів" слід розглядати і як підтримку численному американському військовому контингенту, який розташовується на територіях країн-учасниць ініціативи (у Польщі йдеться майже про 5000 військовослужбовців).
Іншою не менш важливою складовою ініціативи (про це свідчать і рішення саміту та заяви Дональда Трампа за його результатами) стане зменшення енергозалежності Європи від російських енергоносіїв шляхом поставок американського скрапленого газу. Американці зацікавлені відкрити для себе європейський ринок, що може стати альтернативою для російського "Північного потоку-2", через який Росія прагне постачати газ в Німеччину в обхід України та Польщі.
Для країн-учасниць Балто-Адріатично-Чорноморська ініціатива дає також нагоду розвинути транспортні коридори за напрямом Північ-Південь, враховуючи той факт, що до останнього часу вони розвивалися по осі Схід-Захід.
У саміті взяли участь Польща, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Румунія, Болгарія та Австрія (України в переліку немає).
Активною позицією у просуванні ініціативи "Трьох морів" вирізняється Хорватія на чолі з президентом Коліндою Грабар-Кітарович.
Саме вона, разом із президентом Польщі Анджеєм Дудою, була співавтором листа до Дональда Трампа і саме в неї відбулася одна з двосторонніх зустрічей із американським президентом перед самим самітом. Грабар-Кітарович перебуває до певної міри в тіні свого польського колеги, але саме вона лобіює співпрацю країн регіону у новому форматі.
"Це те, над чим я працюю ще з минулого року, і приїзд Трампа не лише підкреслює важливість цієї ініціативи, але й підтверджує той факт, що це – найбільша і найпотужніша міжнародна ініціатива Хорватії", – заявила вона за декілька днів до варшавського саміту.
Хорватії не чужі прагнення до регіонального лідерства.
Просуваючи "Тримор’я", Загреб переслідує декілька основних політичних та економічних цілей. Поряд із збільшенням допомоги, передусім фінансової, з боку США, це – зміцнення власної енергонезалежності і завантаження LNG-терміналу, який планується побудувати на острові Крк.
Цікаво, що підтримку Штатами ініціативи "Трьох морів" певною мірою скріплює "родинний фактор". Перша леді США Меланія Трамп має словенське коріння – до речі, американський президент уже прийняв у Варшаві запрошення президента Словенії Борута Пахора відвідати Любляну.
У Загребі не виключають, що до ініціативи "Трьох морів" ближчим часом можуть долучитися Сербія, Чорногорія, Албанія, а також Україна з Молдовою.
Переконаний, Україна в особі президента мала б бути присутня і на зустрічі у Варшаві, і серед учасників ініціативи "Трьох морів".
Очевидними є також усі енергетичні та інфраструктурно-комунікаційні переваги, важливість інтеграції українців, українського малого і середнього бізнесу в європейське життя.
Без України цей проект є неповноцінним.
І не лише тому, що ми – чорноморська держава. Враховуючи агресію з боку Російської Федерації, ми маємо прагнути до присутності в усіх європейських і євроатлантичних інтеграціях, враховуючи і "пояс безпеки" "Трьох морів".
Справа – за українським керівництвом і дипломатією.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора