ЖКГ додали відповідальності: що гальмувало європейські реформи в галузі
Україна, хай і з великими труднощами, але просувається до європейських стандартів ЖКГ.
Ось і черговий крок зроблено: президент підписав закон "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", і 2 серпня він набрав чинності.
Неодноразово говорилося: без цього документа пакет законопроектів у сфері ЖКГ перетворився б на звичайні папірці, які не мають жодної сили. Чому?
Тому що завдяки цьому закону ми тепер будемо знати, скільки саме ресурсів споживає наш будинок. Чому це важливо? Тому що будь-яка економія починається з обліку. Немає обліку – немає контролю – немає економії. Адже навіть приходячи на ринок за морквою, ми вимагаємо цей товар зважити.
Показовий момент: в усіх східноєвропейських країнах, чий досвід переймає Україна, ця реформа була проведена першою.
А в деяких – подібні норми існували ще в соціалістичний період.
Національний "особливий шлях" полягав у тому, що перехід на ринкові рейки обійшов систему ЖКГ стороною. Чому так вийшло?
Встановленню обліку опиралися насамперед поставщики – для них відсутність обліку означає можливість комбінацій з платежами. Не має значення, живе споживач комунальних послуг в холоді чи в його квартирі спека. Він все одно зобов'язаний заплатити стільки, скільки йому "пропишуть" за нормативами.
І пострадянська комунальна система усіма руками чіплялася за цю можливість, перешкоджаючи європейським реформам.
Тепер прилади обліку постачання теплової енергії, гарячої води і централізованого водопостачання зобов'язані з'явитися у всіх багатоповерхівках. При цьому встановлені конкретні терміни: для теплової енергії – до 2 серпня наступного року, для гарячої і холодної води – до 2 серпня 2019-го.
Що після цього зміниться? Перш за все, постачальник втратить можливість перекладати втрати в мережах на плечі споживачів: усе, що втрачається по дорозі до вашого будинку, раніше оплачували ви.
Тепер ці втрати стануть "головним болем" постачальників – але не нас із вами.
Втім, закон цілком лояльний і до постачальника: тепер він може вимагати від будинку оплати наданих послуг у повному обсязі. Це нормально, адже прав без відповідальності не буває.
Точка розрахунку – будинок
Ще однією важливою складовою нового закону є норма, за якою прилади комерційного обліку є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку та в обов'язковому порядку беруться на абонентський облік виконавцем комунальних послуг і оператором зовнішніх мереж. Обов'язок з їх обслуговування (в тому числі повірки) і заміни покладається на оператора зовнішніх мереж.
При цьому обов'язок встановити прилади обліку лежить на операторі, але у співвласників є можливість і самим встановити такий прилад, якщо умови оператора неприйнятні. Оплатити ці роботи вони можуть в розстрочку на п'ять років.
Тож і тут все на стороні клієнта, тобто – на нашій.
Також добре те, що в законі регламентується порядок розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами всередині будинку. При цьому окремо передбачається можливість застосування, за рішенням співвласників, поправочних коефіцієнтів для розподілу теплової енергії між окремими споживачами.
Тобто торцеві квартири, перший і останні поверхи платитимуть менше, бо втрати у них більші. Цей принцип розподілу тепла всередині будинку успішно працює як в Польщі, так і в інших східноєвропейських країнах.
Володієш інформацією – володієш світом
Ще в новому законі добре те, що він вимагає від оператора послуг більшої деталізації рахунків. На додачу до загальноприйнятих даних, які вказуються в рахунку, законом встановлюється обов'язок надання безкоштовно споживачеві не рідше двох разів на рік:
- інформації про середній обсяг споживання і середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (в тому числі залежно від класу будівлі);
- рекомендацій щодо можливих заходів для підвищення енергоефективності будівель, інформації про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності.
Крім того, споживачеві гарантується безкоштовний доступ до інформації про щоденний/щомісячний обсяг споживання послуг.
Це – чудова новина для нас, співвласників багатоквартирних будинків: ми зможемо володіти повною інформацією про своє споживання і планувати заходи з енергоефективності, необхідні саме для нашого будинку!
Є й інші "плюшки", наприклад:
- гарантується доступ до показників приладу комерційного обліку і встановлюється відповідальність за ненадання таких показників;
- встановлюється відповідальність за виставлення споживачеві рахунків на оплату, сформованих з порушенням встановлених правил;
- споживачі можуть покласти обов'язки з розподілу обсягу комунальних послуг на уповноважену особу (управитель, представник ОСББ і т.п.);
- споживачі мають право вимагати компенсації вартості обсягу комунальних послуг, які були на них розподілені і утворилися в результаті витоку у внутрішньобудинкових мережах, у особи, винної в такому витоку (наприклад, управитель);
- до затвердження Мінрегіоном методики розподілу обсягу спожитих комунальних послуг споживачам надано право самостійно визначити порядок розподілу таких послуг.
Двері в європейське ЖКГ
Не менш важливо й інше: підписання цього закону знімає перешкоду для подальшого реформування українського ЖКГ, дозволяючи використовувати кращі європейські моделі.
Що далі?
Очікуємо до кінця року ухвалення закону про житлово-комунальні послуги, який покликаний окреслити рамки договірних відносин між споживачем і монополістами-постачальниками комунальних послуг. Це дозволить споживачеві обирати, які послуги йому замовляти, і розуміти ціну і межі відповідальності в договірних відносинах.
Інакше – залишається статус-кво і сіра зона правового поля, коли споживач не має можливості контролю і зміни постачальника комунальних послуг.
Боротьба за європейські будинки для українців ще не виграна. Однак ми тепер на крок ближче до перемоги.
Втім, як показує український досвід, ухвалення закону не означає його виконання.
За цим також необхідно стежити. Адже справжня "євроінтеграція" починається з кожного з нас. З нашого будинку, з готовності брати на себе відповідальність за свою власність.
Всупереч усім перешкодам, Україна рухається шляхом, яким раніше пройшла Східна Європа. На цьому шляху на нас ще не раз чекають спокуси залишити все як є. Але поки – багато в чому завдяки громадянській активності – ми зробили ще один крок до Європи.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора