Наприкінці травня весь світ обговорював кумедний епізод із відкриття нової штаб-квартири НАТО у Брюсселі, коли президент США Дональд Трамп, намагаючись пройти вперед, чи то відштовхнув, чи то посунув убік прем'єр-міністра Чорногорії Душка Марковича.

Однак, ця історія одержала серйозне продовження.

Цими днями на Балканах активно обговорюють приїзд до Чорногорії віце-президента США Майкла Пенса: третя і завершальна частина європейського турне віце-президента США (30 липня - 2 серпня), який уже відвідав Естонію та Грузію, пройде у цій крихітній балканській країні.

Ажіотаж навколо візиту Пенса до Подгориці великий. Він може навіть дати більше ґрунту для аналізу та висновків у порівнянні з його перебуванням у Таллінні та Тбілісі.

Відвідання високим американським представником чорногорської столиці на Балканах, а особливо в самій Чорногорії, уже оцінюють як історичне: це буде найвищий за рівнем візит офіційного представника США до цієї країни, починаючи з 1905 року, коли дві держави вперше встановили дипломатичні відносини.

Водночас, візит віце-президента Пенса стане першими відвідинами керівництвом США Балкан з часу обрання Дональда Трампа новим американським президентом.

Думки балканських експертів, які активно коментують візит, сходяться до того, що мова йде про очевидний сигнал щодо нової активізації американської присутності в регіоні і подальшої нейтралізації російських впливів на Балканах.

Дійсно, посилення російського впливу на Західних Балканах зараз не помічає лише сліпий. Спроба путчу у Чорногорії, підтримка сепаратистських настроїв у Боснії і Герцеговині, гібридна база у сербському Ніші... 

На цю проблему вже звернули увагу у ЄС, однак можливості Брюсселю обмежені - у найближчих планах Євросоюзу немає місця розширенню. 

У такій ситуації брати справу до своїх рук доводиться США. На користь таких оцінок свідчить той факт, що центральною подією візиту стане участь Пенса у саміті лідерів держав-учасниць заснованої у 2003 році Американо-Адріатичної Хартії. Це регіональне об'єднання було створене задля допомоги балканським країнам стати членами НАТО.

Сьогодні до організації входять США, Хорватія, Албанія, Чорногорія, Македонія, Боснія і Герцеговина. Статус спостерігачів мають Сербія, Косово і Словенія.

Цікаво, що офіційним господарем саміту у Подгориці вважається і Македонія, про яку входять вперті чутки, що вже навесні 2018 року вона може стати новим членом НАТО.

Варто зазначити, що Македонія вже давно могла би стати членом Альянсу, якби не маленький нюанс - вето з боку Греції, яка вимагає від сусідньої країни зміни назви. Нещодавно новий македонський уряд заявив, що готовий до компромісу, а відповідно - перед балканською країною незабаром може зникнути перешкода на шляху до НАТО.

Очевидно, що візит Пенса також варто розглядати як продовження другого європейського турне президента США Дональда Трампа, який 6 липня відвідав Варшаву, де взяв участь у саміті глав держав ініціативи Трьох морів.

Йдеться, безсумнівно, і про демонстрацію підтримки Чорногорії як нового і наймолодшого члена НАТО, своєрідну додаткову мотивацію чорногорського керівництва у відповідь на продемонстровану ним відданість Альянсу.

Після підтримки ініціативи Трьох морів, яка окрім політичного має і економічне підґрунтя, а також діяльності Американо-Адріатичної Хартії, стає зрозумілим, що США заохочуватимуть й інші форми регіональної інтеграції та співпраці, що варто врахувати Україні.

США продовжуватимуть шукати і плекати союзників серед нових членів ЄС та НАТО, а також країн, які бачать своє майбутнє у європейській і євроатлантичній співдружності. Тут мова йде, передусім, про Грузію та Україну. В такий спосіб США розраховують посилити свій вплив на ЄС і протидію Росії.

Що стосується безпосередньо Чорногорії, то вона, разом з Хорватією і Словенією, поступово перетворюється на опору Північноатлантичного альянсу на Західних Балканах.

Підтримуючи Чорногорію, США посилають чіткий сигнал, що двері НАТО є відкритими для держав, які зацікавлені у членстві в Альянсі.

А потенційний вступ до НАТО Македонії, в разі вирішення відкритих питань з Грецією, остаточно "зацементує" присутність Альянсу в регіоні.

З огляду на це, цікаво буде спостерігати, як в подальшому розвиватиметься ситуація навколо можливого входження до НАТО Сербії та Боснії і Герцеговини, чиї прем'єр Ана Брнабич і голова Ради міністрів Деніс Звіздич теж братимуть участь у саміті.

Отже, міфу про проросійську орієнтацію Балкан незабаром прийде кінець. Більш того, своїми спробами зберегти цю "зону впливу" РФ, здається, лише підштовхнула балканські країни до членства в НАТО. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора