На ринку взаємного кредитування давно назріли зміни, оскільки діяльність кредитних спілок в Україні обмежена, а права позичальників та інвесторів недостатньо захищені.

Тому проект закону "Про кредитні спілки" №6405, який декларує прозорість та стабільність цього виду діяльності, мав би вирішити більшість питань, якби не низка дивних пропозицій.

Законопроект покликаний посилити захист вкладників, позичальників, інвесторів таких спілок, забезпечити державну підтримку фермерських господарств, малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників. Зрештою, такі зміни передбачені Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні, прийнятий парламентом ще у червні 2015 року.

Що не відповідає європейським нормам?

В Євросоюзі немає спеціальної директиви щодо діяльності кредитних спілок. Утім, на них як на кредитні установи поширюються відповідні положення права ЄС.

Такі спілки орієнтовані на роздрібне споживче кредитування фізичних осіб та малого бізнесу, тому до них застосовується спрощене регулювання. Так, cт. 2.5 Директиви 2008/48/ЄС надає право державам-учасницям покласти на кредитні спілки обмежене коло вимог.

Суттєво, що до кредитних спілок у ЄС не застосовуються вимоги директив щодо розміру капіталу, які діють відносно банків, інакше спілки просто не змогли би здійснювати свою діяльність. Значну роль у визначенні основ їхню діяльності відіграють документи і стандарти, розроблені Всесвітньою радою кредитних спілок, зокрема, Модельний закон про кредитні спілки від 2015 року.

Український законодавець пропонує у більшості доволі прогресивні новели.

Так, варто підтримати положення, які передбачають обов'язкову участь кредитних спілок, які залучають депозити, у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. Ця норма відповідає ч. 3 ст. 4 Директиви 2014/49/ЄС - кредитна організація, може залучати вклади, тільки якщо вона є учасником офіційно визнаної системи гарантування.

Законопроект також пропонує дозволити фермерським господарствам ставати учасниками кредитних спілок, що узгоджується з положеннями ст.1.30 Модельного закону про кредитні спілки.

Діяльність спілок, за задумом авторів законопроекту, значно розширять. Їм дозволять здійснювати переказ коштів, виступати фінансовими посередниками, зокрема, у сфері страхування, надавати фінансові консультації, проводити рефінансування власної діяльності з надання іпотечних кредитів, крім емісії іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів; здійснювати стягнення на предмет застави (іпотеки) в порядку, визначеному законодавством, управління предметом застави (іпотеки) до його реалізації; надавати в оренду майно, поступатися правом вимоги за кредитним договором, випускати та обслуговувати електронні платіжні засоби - і це все повністю узгоджується з положеннями ст.3.10 та 3.15 Модельного закону про кредитні спілки.

На відміну від діючого в Україні законодавства про кредитні спілки, законопроект №6405 вимагає обов’язкової участі кредитних спілок у саморегулівній організації та делегує їй значне коло контрольних повноважень, що не суперечить праву ЄС.

Критерії віднесення кредитних спілок до категорії проблемних узгоджуються з положеннями ст. 9.20 Модельного закону про кредитні спілки.

Відмінність полягає у тому, що Модельний закон оперує терміном адекватність капіталу, а законопроект застосовує ширший підхід – кредитна спілка може бути визнана проблемною як на підставі неадекватності капіталу, так і через системне порушення законодавства.

Однак відсутність у законопроекті визначення термінів "норматив платоспроможності" та "короткострокова ліквідність" при визначенні кредитних спілок проблемними може ускладнити правозастосування.

Український законодавець не пропонує чіткого регулювання таких дражливих питань, як залучення депозитів - на відміну від європейського права.

Законодавство України регламентує лише прийняття депозитів банками, а кредитні спілки керуються підзаконним нормативним актом - Правилами здійснення депозитних операцій для кредитних спілок, затвердженими розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30.12.2011 № 821. Це неприйнятно: ключові питання щодо депозитів (умови залучення, відсоткові ставки, повернення) мають бути врегульовані на законодавчому рівні.

У статті 34 законопроекту лише зазначається, що "порушення вимог закону України "Про кредитні спілки" тягне за собою відповідальність відповідно до закону", але не визначена сама відповідальність.

На відміну від чинного закону, законопроектом передбачається можливість використання пайового капіталу для покриття збитків, залучення кредитів юридичних осіб на умовах субординованого боргу.

Привілеї для кооперативних банків

Ще одна ініціатива вказаного законопроекту - зміна порядку створення кооперативного банку. І це дуже дискусійна новація.

На сьогодні відповідне питання врегульовано ст. 8 закону України "Про банки і банківську діяльність". Згідно з чинним законодавством, засновниками місцевих кооперативних банків можуть бути фізичні та юридичні особи, а центрального кооперативного банку - місцеві кооперативні банки.

Законопроект значно звужує коло засновників кооперативних банків - ними можуть бути лише кредитні спілки. Це ключова зміна.

Ще одна важлива новація - зменшуються вимоги до мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку з 500 млн грн до 60 млн грн. Також скасовується діючий поділ кооперативних банків на місцеві та центральні.

За чинним законодавством мінімальна кількість учасників місцевого кооперативного банку має бути не менше 50 осіб, законопроектом ця вимога скасована. Натомість зазначається, що засновниками кооперативного банку можуть бути не менше як 10 кредитних спілок; якщо ж банк утворюється шляхом перетворення кредитної спілки чи злиття спілок, то вимоги до кількості засновників немає.

Проте в Євросоюзі кооперативні банки створюються і зобов’язані діяти на тих самих законодавчих підставах, що й банки, засновані на інших бізнес-моделях.

Їм не надається якихось переваг, такі відомі банки, як австрійський "Райффайзенбанк", французький "Креді Агріколь" належать до кооперативних банків.

Досі в Україні не створено жодного кооперативного банку, і зрозуміло, що законодавчі новації мали би стимулювати процес. Менше з тим, заснування кооперативних банків кредитними спілками могло би розглядатися як одна з форм створення кооперативного банку, однак не вона єдина, будь-які подібні обмеження не відповідають загальновизнаній міжнародній практиці. Організаційно-правова форма кооперативного банку має визначатися специфікою корпоративного управління, а не особливими вимогами до кола засновників.

Кілька зауважень відносно зменшення статутного капіталу кооперативного банку до 60 млн грн: така пропозиція не суперечить європейському праву. Держава-учасниця ЄС може робити винятки і передбачити для окремих кредитних установ значно менші вимоги до мінімального розміру статутного капіталу, однак не менше 1 млн євро.

Але при цьому держави-члени мусять повідомити Єврокомісію про причини такого винятку. Пояснювальна записка до законопроекту жодної аргументації з цього приводу не містить.

У державах ЄС діють різні моделі банківської кооперації, доволі малопоширена - коли банківський кооператив засновується іншими кооперативами. Наприклад, це кооперативний банк у Великій Британії. Зазвичай при визначенні кооперативного банку акцент робиться на принципи кооперації, обмеження засновників не передбачається (Принципи корпоративного управління у кооперативних банках Європейської асоціації кооперативних банків).

Водночас автори законопроекту №6405 не пояснили жодним чином, чому за основу взяли таку неєвропейську модель для кооперативних банків, яка обмежується виключно кредитними спілками.

Як наслідок, законопроект у більшості положень, зокрема стосовно кредитних спілок, відповідає європейським нормам, але потребує суттєвого доопрацювання, особливо у частині щодо діяльності кооперативних банків.

Матеріал підготовлений за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Громадська синергія"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора