Альтернатива для Польщі: чому виграє PiS
Підтримка польської правлячої партії "Право та справедливість" (PiS) продовжує зростати. Останні опитування показують, що більш ніж 40% громадян Польщі підтримують консерваторів.
Виборці не поспішають кидати каміння у бік PiS, попри голосні скандали, багатотисячні мітинги, негативні відгуки з Брюсселя чи навіть тези про загрозу демократії.
Секрет успіху простий – опозиція. У сьогоднішній Польщі, на відміну від західних сусідів, не існує ніякої альтернативи правлячій партії.
Platforma Obywatelska чи Nowoczesna у своїй безпорадності можуть навіть позмагатися з українським опозиційним табором часів раннього президентства Віктора Януковича.
"Громадянська платформа", критикуючи протягом усієї виборчої кампанії програму "500+" (державна допомога на другу, третю і наступних дітей у родині у розмірі 500 злотих), після виборів не знайшла нічого кращого, як розширити програму PiS до допомоги на першу дитину.
Більше того, неоліберали з "Новочесної" пішли тієї ж стежкою, запропонувавши свою соціальну програму. Ришард Петру взамін існуючої "500+" представив виборцям "Активну родину 3000+". Працюючі батьки отримають починаючи від першої дитини і на кожну наступну 3 тисячі злотих у вигляді пільгових відрахувань.
Це все виглядає смішним не тільки для прихильників партії Ярослава Качиньського, але й для потенційних виборців опозиції.
Ще кращий приклад розгубленості ідеологічних противників "Права та справедливості" - протести.
Починаючи від перемоги на виборах PiS, Польщею прокотилося з десяток мітингів та протестів. Вони збирали сотні, тисячі, десятки тисяч небайдужих поляків.
В Україні навіть деякі медіа порівнювали польські реалії з Майданом.
Але де сьогодні цей Майдан і чим він закінчився? Питання швидше риторичне.
Опозиційні партії абсолютно не знають, що робити з народним гнівом. Більше того, вони нічого не можуть запропонувати тому "найгіршому сорту" поляків, які виходять на демонстрації.
Наскільки в Польщі сьогодні немає іншої альтернативи, можна спостерігати на прикладі молодих лікарів. Вже третій тиждень, день у день, усі польські ЗМІ розповідають про протест інтернів, які вимагають від уряду покращення умов праці та змін у медичному секторі.
Вже було голодування, зустрічі з прем’єр-міністром Беатою Шидло, запропоновані зміни до проекту бюджету на наступний рік – все це для середньостатистичного громадянина нудне, але попри те, може підірвати віру в "добрі зміни" правлячою партії.
Тому в PiS віднайшли хорошу стратегію – з усіх претензій вони зробили акцент на вимогах лікарів про підвищення зарплатні. Наслідком всього цього стало те, що прихильники PiS почали негативно сприймати навіть це невдоволення цілком реальної професійної групи. Адже виглядає несправедливо, коли людина з досвідом буде отримувати менше за тільки-но випускника медичного університету.
На цьому фоні опозиція говорить про витрати уряду та адміністрації президента на власне утримання та ВВП. Не треба бути експертом, щоб зрозуміти, що акцент правлячої партії матиме більший вплив на суспільство, аніж абстрактні розмови про економічні показники.
З усього цього може бути результат, що лікарям-інтернам нічого іншого не залишиться, як погодитися на пропозиції правлячої партії. Альтернативи немає.
Показово, що 21 жовтня відбувся конгрес партії "Громадянська платформа". Стосувався він передусім виборів до місцевих органів влади, які відбудуться в наступному році. До виборів залишилося менше року, проте конкретної відповіді на ключове питання - за рахунок чого можна побороти "Право та справедливість" - досі немає.
Залишається не досить зрозумілим, на яку підтримку розраховують в опозиційних партіях, коли вони не можуть дати жодної альтернативи існуючому порядку.
Водночас саме це є відповіддю на питання, чому PiS попри міжнародну критику та внутрішній конфлікт між консерваторами та поміркованими залишається такою бажаною на політичній сцені Польщі.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора