Подолати кризу довіри: на кого рівнятися Україні у реформі фондового ринку
Про український фондовий ринок говорять, що він "мертвий". Я жартую у відповідь: якщо його співробітники щодня ходять на роботу, усе ж таки ситуація не така вже й погана.
Але якщо серйозно, то ретельне вивчення українського ринку цінних паперів показує, що його ключова проблема – нестача довіри. Через неї ринок надмірно зарегульований. А це призводить до ускладнення всіх процесів, як для місцевих гравців, так і для зарубіжних.
Сьогодні іноземний інвестор, який хоче відкрити рахунок в українській депозитарній установі для придбання цінних паперів, повинен зібрати мало не два десятки різних документів.
Український фондовий ринок поки що не є частиною європейського. Саме зараз треба зайнятися вирішенням цього питання. Як саме?
Маючи за плечима досвід подібних реформ у Литві, мушу визнати: ці реформи суттєво відрізняються від українських планів.
Справа в тому, що більший розмір країни й ринку тягне за собою, відповідно, велику зацікавленість інвесторів. Литва - невелика країна. І, порівнюючи з Україною, інтерес до неї набагато менший, якщо говорити про обсяги інвестицій.
У цьому сенсі Україна перебуває у більш вигідному становищі.
Яка країна Європи з погляду структури фондового ринку для нас буде найбільш близька? Можливо, Франція. По-перше, як і Україна, це велика держава. По-друге, французький посттрейдинг також сильно регулюється, має багато нюансів, унікальних деталей.
По-третє, це країна із сильним аграрним сектором. Я вважаю, що в майбутньому на український ринок чекає розвиток фінансових інструментів на основі сільськогосподарської продукції (зерно, олія тощо).
Для того щоб прийти до європейських стандартів, ми повинні зробити багато роботи, і вона вже ведеться за різними напрямами. У рамках реалізації завдань із реформування фінансового сектора підписаний меморандум про взаєморозуміння між НБУ і НКЦПФР.
З технічного боку нам необхідно модернізувати програмне й апаратне забезпечення інфраструктури фондового ринку, щоб привести його до європейських норм посттрейдингу (процесів, які відбуваються від укладання угоди до виконання її умов).
Для цього Національний депозитарій України (НДУ) оголосив міжнародний конкурс розробників, підсумки якого будуть підведені наприкінці нинішнього року. Запуск нової системи запланований на середину 2019-го. А вже цього року буде завершено створення резервного Центру обробки даних (ЦОД) для забезпечення безперебійної роботи й підвищення рівня захисту інформації в системах НДУ.
Юридичний аспект гармонізації з ринком ЄС включає в себе відповідність норм і правил, розроблених як для залучення іноземних інвесторів, так і для вітчизняних учасників і їхньої зручності в розумінні прозорості і простоти роботи ринку.
Зі свого боку НДУ разом з учасниками ринку ініціював впровадження інституту номінального утримувача (Nominee Account). Після ухвалення закону, що, сподіваюся, відбудеться найближчим часом, іноземні інвестори отримають простий і зручний доступ до українських цінних паперів.
Що стосується третього аспекту гармонізації, законодавчого, то на даний момент центральний депозитарій спільно з регулятором активно працюють над новим основним законом депозитарної діяльності.
І наостанок – не варто боятися, що адаптація європейських норм позбавить Україну частинки суверенітету.
Варто пам’ятати: інтеграція національних депозитаріїв стала глобальним трендом у всьому світі.
За прикладом далеко йти не треба. Латвія, Литва та Естонія вирішили максимально консолідуватися між собою, щоб у сукупності представляти більший ринок і спростити собі інтеграцію в європейський простір. Був створений Nasdaq Baltic, який є власником біржі й депозитарію в трьох країнах.
Чи потрібно так само діяти Україні? Не певен. Розміри країни дозволяють їй самій по собі бути цікавою для інвесторів. Але цей приклад показує, що країни готові йти на різні вчинки, щоб конкурувати за приток капіталу.
І саме тому Україна вже не може дозволити собі "гальмувати" в реформах.
Автор: Міндаугас Бакас,
голова правління
Національного депозитарію України (НДУ)
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора