Екологічний вплив на експорт: про що не можна забувати уряду
Україна вже досягла чималого успіху у збільшенні обсягу торгівлі з ЄС (загальний обсяг зріс на 27% за січень-серпень 2017 року у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року).
Втім, подальший розвиток нашого експорту залежить від багатьох питань, які видаються несуттєвими.
Зокрема – від питань екологічного захисту.
Екологічні питання є частиною ключового розділу Угоди про асоціацію "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею".
Та чи приділяється цим питанням достатньо уваги в рамках торговельної політики? Чи екологічні стандарти є важливим аргументом для розвитку торгівлі? Чи вплинула зона вільної торгівлі на довкілля України чи, навпаки, екологічні проблеми заважають вільній торгівлі?
Чому це актуально?
Питання збільшення експорту України на ринок ЄС тісно пов’язане з питанням встановлення високих європейських стандартів з охорони довкілля.
В ЄС для забезпечення рівних умов торгівлі було впроваджено цілу систему стандартизації, технічного регулювання, оцінки відповідності, що, серед іншого, включає й екологічні стандарти.
Рано чи пізно ЄС поставить питання відповідності українських товарів екологічним нормам.
Це означає, що українським підприємствам треба бути готовими конкурувати з європейськими товарами, у тому числі й з екологічної точки зору. Саме тому питання апроксимації законодавства України до законодавства ЄС у сфері довкілля є дуже актуальним на сьогодні.
Імплементація екологічних директив має здійснюватися вчасно та ефективно, забезпечуючи досягнення мети тієї чи іншої директиви, впроваджуючи європейські принципи та механізми.
На сьогодні вже маємо на порядку денному одне питання, яке залишається невирішеним – це заборона експорту деревини в ЄС.
ЄС наполягає на знятті заборони на експорт, справедливо посилаючись на недотримання умов Угоди. Проте рішення Києва ґрунтувалось на підставах захисту національного виробника, а не сталого управління лісовими ресурсами, як треба було очікувати, беручи до уваги ситуацію з рубками в Україні.
Більше того, заборона експорту необробленої деревини не призвела до скорочення обсягів її заготівлі, а деревина тепер експортується під виглядом "дров". Ситуація однозначно має бути вирішена комплексно – торгівля лісом має бути нерозривно пов’язана з його охороною.
Повчимось у ЄС?
Європейське право вимагає, щоб усі політики ЄС, включаючи торговельну, сприяли сталому розвитку. Тому торговельна політика ЄС має на меті, щоб економічний розвиток ішов пліч-о-пліч із соціальною справедливістю, повагою до прав людини, високими трудовими й екологічними стандартами.
У зв’язку з цим ЄС має працювати зі своїми торговельними партнерами над покращенням соціальних та екологічних стандартів і використовувати торговельні угоди для цієї мети.
Саме тому торговельні угоди ЄС містять спеціальні положення щодо торгівлі і сталого розвитку. До речі, така глава також є частиною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
ЄС та його торговельні партнери відносно недавно почали імплементувати глави щодо торгівлі і сталого розвитку. Проте вже розпочались дискусії щодо ефективності таких глав і, серед іншого, пропонується впровадження санкцій у випадку недотримання екологічних та трудових стандартів.
Наразі головний наголос у контексті імплементації положень щодо торгівлі і сталого розвитку робиться на створенні інституційних структур (створення спеціальних дорадчих груп) та моніторингових практик (зокрема, проведення оцінки економічного, соціального та екологічного впливу угод – так звана ex post evaluation).
 |
| Як відображене довкілля в Угоді про асоціацію |
Домашня робота для України
Що Україна може зробити вже зараз? Насправді – багато чого.
- Чітко закріпити питання довкілля та сталого розвитку в торговельній політиці України. Наявність у торговельних угодах екологічної складової не може залежати лише від політики та підходів іншої сторони, як це відбувається зараз.
- Розробити свої власні інструменти оцінки впливу торгівлі, зокрема на сталий розвиток та довкілля як його складову.
Зокрема, на грудень 2017 року Мінекономрозвитку мало підготувати методику проведення оцінки впливу торгівлі на сталий розвиток, щоб вже у грудні 2018 року провести таку оцінку. Тим не менше, жодних кроків у цьому напрямку не було здійснено.
- Торговельна політика повинна стати відкритою та забезпечувати належний діалог з усіма зацікавленими особами, включаючи представників громадськості.
Дорадча група з питань сталого розвитку має бути створена таким чином, щоб забезпечити репрезентативність усіх зацікавлених сторін, включаючи представників екологічних неурядових організацій, мати належну експертизу з питань торгівлі і сталого розвитку, бути реальним інструментом впливу.
Створення дорадчої групи з питань сталого розвитку передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Подібний механізм – Комітет з охорони навколишнього середовища – пропонує створити Угода про вільну торгівлю між Канадою і Україною, куди можуть, серед іншого, входити і представники громадськості. ЄС має спеціальний інструмент для консультацій з громадськістю з питань торгівлі – Діалог з громадянським суспільством.
Ще одне завдання пов'язане із членством країни у Світовій організації торгівлі (СОТ). Наразі 46 членів СОТ беруть участь у переговорах щодо укладання Угоди з екологічних товарів у рамках СОТ. Її мета – усунути торговельні бар’єри для товарів, які є важливими для охорони довкілля та боротьби зі зміною клімату.
ЄС уже визначився з переліком товарів, а от Україні необхідно провести оцінку доцільності приєднання до переговорного процесу.
Приєднання до угоди дасть можливість Україні запропонувати свій перелік товарів – як з метою експорту, так і для залучення інвестицій у відповідні сектори в Україні.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора
