На які зміни чекати у відносинах України та Польщі?

Відповідь на це питання варто шукати на форумі "Європа-Україна", що проходить у місті Жешув. Форум, який мав підкріплювати статус Польщі як "адвоката України" в ЄС, нині перетворюється на майданчик, де сторони висловлюють образи на адресу одна одної.

Торік форум ледь не зазнав бойкоту з боку польських урядовців. У відповідь на заборону вїзду в Україну меру міста Перемишль Варшава погрожувала проігнорувати форум. До слова, тоді цей ультиматум досягнув мети: напередодні заходу Київ викреслив мера з "чорних списків". Втім, за рік відносини України та Польщі ще більше погіршилися.

Нині вони - у найнижчій точці за останні десятиріччя.

Гучний конфлікт із похованнями, нові заборони в’їзду (тепер для українських урядовців), і нарешті – схвалення змін до закону про польський Інститут національної пам’яті...

Зустрічі у Жешуві мали дати дороговказ, чого надалі чекати від польської влади – посилення конфлікту чи спроби "перемир’я". Офіційна програма засвідчила: йдеться про останнє.

Зокрема, організатори відмовилися від обговорення історичної політики (чи не тому, що головні спікери по цій темі від України вже нев’їзні?), надавши перевагу економіці та безпековим питанням. Точніше, про історію все ж згадували, але не для пошуку виходу з кризи, а лише для того, щоби констатувати: конфлікт є, а шляхів його вирішення - немає.

Понад те, від представників польської влади лунала думка, що коренем нинішньої кризи у відносинах між державами стала... популярна донедавна формула українсько-польського примирення "прощаємо та просимо прощення".

"Між нашими країнами є складні й невирішені історичні питання. Однак це аж ніяк не означає, що ці питання не треба піднімати. Навпаки – політика замовчування цих проблем, започаткована у 1990-ті роки, й призвела до нинішньої ситуації", - вважає маршалок Сейму Польщі Марек Кухцинський.

Важлива деталь: якщо торік у Жешуві було замало представників офіційної Варшави, то на нинішньому форумі стало значно менше українських учасників. У неофіційних розмовах організатори визнають: через кризу у відносинах з Польщею багато українських політиків відмовилися від участі у форумі.

Офіційна Варшава хоч і бачить зміну ставлення до себе з боку українців, та пояснює це їхньою невдячністю.

"Дивує, що не лише українське суспільство, але й українська влада не помічає того, що Польща була і є європейським адвокатом України. Нас ніхто не просив цього робити, але ми завжди були активні, захищаючи інтереси України. Та складається враження, що наші зусилля не помічають в Україні",- зазначив міністр інвестицій та розвитку Польщі Єжи Квічинський.

Підсумовуючи, можна стверджувати: форум продемонстрував, що ближчим часом не варто очікувати покращень у діалозі з сусідом.

Понад те, не виключено, що відносини з Варшавою можуть погіршитися у сфері, яку поки характеризують як приклад успішної співпраці. Йдеться про двосторонню торгівлю.

Наразі справи тут йдуть добре. "Нас тішить зростання нашого товарообігу з Україною. Більше того, в останній рік ми маємо найбільші темпи зростання торгівлі саме з Україною", - зазначає Єжи Квічинський.

Однак вже зараз можна побачити, що стрімке зростання українського експорту, в першу чергу харчового, всерйоз непокоїть польський бізнес.

Українські учасники форуму визнають, що їх найбільш вразила заява віце-президента українсько-польської торгової палати Ельжбета Бодьо, що польський аграрний бізнес схвильований від'ємним сальдо в торгівлі з Україною, внаслідок чого

польські компанії вже почали піднімати питання щодо можливості застосування спеціальних заходів у торгівлі з Україною в рамках захисних мір СОТ.

Чи можлива у 2018 році "торговельна війна" з Польщею? Форум у Жешуві показав, що ймовірність такого сценарію не варто виключати.  

Додано: згодом до редакції "ЄвроПравди" звернулася Ельжбета Бодьо. Вона уточнила, що її слова були непраильно протрактовані - наразі не йде мова про загрозу від українського експорта, а відповідно -  "враховуючи нинішній розвиток торгівлі між Польщею та Україною у сфері сільськогосподарських продуктів, наразі немає підстав для застосування будь-яких захисних заходів, передбачених СОТ".

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора