Сьогодні найбільшим викликом для бізнесу є боротьба високоподаткових держав проти застосування офшорних юрисдикцій з метою розмивання податкової бази та транскордонного ухилення від сплати податків.

Всесвітнім трендом у зв’язку з цим стало пожвавлення міжнародної співпраці у сфері автоматичного обміну податковою інформацією та зниження рівня конфіденційності банківської інформації.

2017 рік став переломним для міжнародної спільноти, оскільки відбувся перший автоматичний обмін податковою інформацією за 2016 рік.

В 2018 році до системи Єдиного стандарту з обміну податковою інформацією (Common Reporting Standard, далі – CRS) приєднаються ще 53 країни, які наразі акумулюють інформацію за 2017 рік. Масштаби країн-учасників CRS заслуговують на окрему увагу, адже до угоди приєдналися більше 100 країн світу, серед яких не лише країни-члени Євросоюзу, а також навіть офшорні юрисдикції.

Що таке CRS?

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін податковою інформацією між державами-членами Багатосторонньої конвенції про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS (Конвенція MCAA).

Ідея полягає в тому, що банки збирають інформацію про фінансову діяльність за індивідуальними рахунками фізичних осіб і корпоративними рахунками компаній, трастів і приватних фондів та передають її податковим органам своєї країни, які направляють цю інформацію у країну податкового резидентства власника такого рахунку.

Важливою умовою для застосування даного механізму є наявність податкового резидентства (яке може відрізнятися від країни громадянства) фізичної особи або компанії в країні-учасниці Конвенції MCAA.

Інформація щодо власників рахунків, яка підлягає автоматичному обміну, включає: ім’я, адресу, податковий номер, дата та місце народження (для фізичних осіб); інформація про таку компанію та про її бенефіціарів (для юридичних осіб); країну резидентності; номер рахунку; назва та ідентифікаційний номер фінансової устави, в якій відкрито рахунок; баланс на рахунку; загальна сума нарахованих дивідендів, відсотків, роялті та доходів від продажу фінансових активів.

Крім того, банки оцінюють статус компанії, а саме визначають, чи є вона активною чи пасивною.

У випадку, якщо більше половини доходів такої компанії складають доходи від дивідендів, відсотків, роялті, компанія визнається пасивною. В такому разі інформація про компанію та її бенефіціарів підлягатиме автоматичному обміну.

Чи готова Україна?

Україна не стоїть осторонь всесвітніх ініціатив і також висловила політичну волю щодо приєднання до автоматичного обміну податковою інформацією – минулого року міністр фінансів Олександр Данилюк офіційно заявив, що Україна приєднається до CRS та здійснить перший обмін вже в 2020 році за 2019 рік.

Проте, аби здійснення обміну податковою інформацію було можливим, Україна має не лише підписати та ратифікувати Конвенцію MCAA, а й імплементувати до національного законодавства чимало змін.

Так, законодавство країни-учасниці CRS має регламентувати:

- порядок надання фінансовими установами інформації про власників рахунків податковим органам,

- порядок забезпечення відповідного рівня захисту такої інформації.

Якщо держава не зможе забезпечити належний рівень конфіденційності інформації, що передається, та не створить відповідну IT-інфраструктуру, то обмін інформацією з такою державою в межах CRS проводитись не буде.

Тому до тих пір питання, коли Україна почне здійснювати автоматичний обмін податковою інформацією, залишається відкритим. Незважаючи на це, українські податкові та правоохоронні органи уповноважені за індивідуальним запитом звертатися до органів тієї чи іншої країни за інформацією щодо конкретних осіб.

Що це означає?

Відповідно до дослідження, проведеного незалежною міжнародною організацією Tax Justice Network, від $21 до $32 трильйонів приватного капіталу в світі розташовано в низькоподаткових або безподаткових юрисдикціях. А щорічний загальний розмір фінансових потоків, спрямованих на зменшення податкового навантаження, становить $1-$1,6 трильйони.

У випадку приєднання Україною до CRS, податкові органи отримуватимуть інформацію про всі належні заможним українцям офшорні компанії, їхні рахунки в іноземних банках та проведені транзакції.

Не слід забувати, що з 2016 року в Україні розпочала роботу система електронного декларування. Завдяки приєднанню до CRS

з'явиться можливість порівнювати інформацію, отриману за CRS-обміном, із задекларованими статками чиновників.

Очевидно, перевірятиметься законність здійснення інвестицій за кордон з огляду на чинні валютні обмеження та факт сплати податку на доходи, отримані за межами України.

Очікується, що декларанти змінять корпоративну структуру володіння бізнесом та вийдуть з тіні до кінця 2018 року, що має також вплинути на дані, відображені в е-деклараціях.

А отже, вітчизняним "політично значущим особам" варто поспішити та до кінця 2018 року переглянути існуючу корпоративну структуру і перейти до публічного володіння бізнесом.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора