Журналістка Дафна Каруана Галiсiя загинула на Мальті 16 жовтня минулого року після того, як спрацював закладений у її автомобіль вибуховий пристрій. Її смерть стала найгучнішим політичним скандалом - адже журналістка розслідувала зв'язки прем'єр-міністра Мальти Джозефа Муската і його дружини з компанією, яка фігурувала в скандалі з "панамським документами".

"Європейська правда" публікує матеріал наших партнерів - швейцарського порталу Swissinfo - про нові деталі цього скандалу.

* * * * *

Журналістське розслідування показало - сліди скандальних документів ведуть до Швейцарії.

Про це пише швейцарська газета Der Bund, журналісти якої є учасниками консорціуму розслідувачiв, якi виявили справу з "панамським паперами". Зокрема,

мальтійська журналістка постійно наштовхувалася в своїх розслідуваннях на невеликий Pilatus-Bank, кiлькiсть клієнтів якого не перевищувала 130 осiб.

Дані з "панамських паперів" говорили про те, що глава апарату прем'єр-міністра Мальти Джозефа Муската мав рахунки в цьому банку, причому рахунки ці були відкриті для супроводу сумнівних угод, щодо яких також зараз ведеться слідство.

Сам глава апарату, так само, як і банк, стверджували, що всі угоди були повністю легальні. Потім вони навіть подали на Дафну Галiсiю до суду.

І ось тепер, кілька тижнів тому, стало очевидно, що журналістка "копала" в правильному напрямку: засновник Pilatus-Bank, іранець на ім'я Алі Садр, був заарештований в США за підозрою у відмиванні грошей і в порушенні режиму санкцій. Алі Садр перебуває в попередньому ув'язненні, він стверджує, що ні в чому не винен, але жодних подробиць не надає.

Влада Лондона і Мальти зараз ведуть слідство стосовно Pilatus-Bank, його кошти заморожені. Однак вже зараз, на думку газети Der Bund, стало зрозумiло, що банк цей має швейцарське коріння і що серед його клієнтів є представники політичної еліти авторитарного Азербайджану.

За наявними даними Pilatus-Bank, названий так на честь знаменитої швейцарської вершини неподалік Люцерна, є "філією" заснованої Алі Садром в 2011 році в Швейцарії компанії Perse Finance and Asset Management SA. Одним із співзасновників цієї компанії був і швейцарський адвокат з регіону Центральної Швейцарії.

Зараз ця фірма офіційно ліквідована, проте в статутних документах Pilatus-Bank досi закріплено положення, відповідно до якого банк має право перенаправляти в її розпорядження всі клієнтські дані.

У Алі Садра є в Швейцарії ще щонайменше дві компанії, через одну з яких пройшли 115 мільйонів доларів з Венесуели, через які іранця зараз і заарештували в США. За рік до офіційного заснування на Мальті Pilatus-Bank Алі Садр прийняв рішення скоротити статутний капітал своїх двох швейцарських фірм на 5 млн франків - вочевидь, для того, щоб вивільнити кошти для реалізації мальтійського проекту.

Є інформація, що іранець давно вже планував відкрити банк в Європі. Швейцарське відомство з нагляду за діяльністю фінансових ринків Finma не уточнює, чи звертався до нього Алі Садр ще до заснування банку на Мальті, з проханням про видачу йому ліцензії на ведення в Конфедерації банківської діяльності.

На думку газети Der Bund, Швейцарії дуже пощастило, що такий банк, як Pilatus, не був заснований в Альпійськiй республіці, з урахуванням того, що інформація з Азербайджану підтверджує той факт, що

клієнтами банку є члени сім'ї одного з міністрів уряду Азербайджану і навіть (за непідтвердженими даними) представники клану Алієвих.

У відповідь на запит сім'я міністра запевняє, що цей банк використовується ними лише для легальних справ. Алієви на запити не реагують.

Компанії, які мають рахунки в Pilatus-Bank, також зав'язані на цілу низку прихованих інвестиційних проектів. Вони володіють двома будинками в Лондоні загальною вартістю 18,4 млн євро, а також віллою на іспанському курорті Марбелья вартістю 3,9 млн євро.

Азербайджанському керівництву регулярно закидають порушення прав людини, корупцію і фальсифікації виборів. Усі звинувачення такого роду вони, ясна рiч, відкидають. І якщо буде доведено, що за згаданими фірмами та об'єктами нерухомості дійсно ховаються представники правлячої азербайджанської еліти, то ця справа швидко може перетворитися на політично вибухонебезпечний сюжет.

Так чи інакше, зрозумiло одне: мальтійський банк зі швейцарським корінням Pilatus не дуже скрупульозно виконував чиннi норми, покликані протидіяти відмиванню та легалізації коштів i фінансуванню тероризму.

Зокрема, він робив своїми клієнтами "політично значущих персон", перш за все з Азербайджану, не перевіряючи походження їхніх грошей і не документуючи в належному обсязі всі відповідні фінансові трансакції.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора