Помилка ціною в розрив торгівлі: чому навчить Україну естонський "офшорний" скандал

Наприкінці 2017 року постановою Кабміну №1045 кілька європейських країн були внесені до переліку держав, фінансові операції з якими викликали підозру в української влади, а тому підлягали контролю в рамках закону про трансферне ціноутворення.

Даний документ почав діяти з 1 січня нинішнього року і спровокував міжнародний скандал. Річ у тім, що

Україна не проінформувала країни, які включила в цей своєрідний "чорний список", зробивши це потайки.

Історія "спливла" після того, як підприємець з Естонії, який займається експортом меблів в Україні, захотів зробити банківський переказ з рахунку української фірми на рахунок естонської, а в банку йому сказали, що перед конвертацією валюти вони повинні ретельно перевірити фірму...

Причина потрапляння до списку Естонії полягає в тому, що Україна розглядає ставку прибуткового податку естонських підприємств як 0% через звільнення від податків реінвестованого прибутку. Хоча, як відомо, в Естонії прибуток оподатковується при виплаті дивідендів, і уникнути сплати податків система не дозволяє. Цікаво, що Україна в ході реформи системи оподаткування впроваджує таку ж систему оподаткування, як і в Естонії.

Як би там не було, завдяки втручанню прем'єр-міністра Естонії, ця країна була в прискореному порядку виключена з вищезгаданого списку. Але, як то кажуть, осад лишився.

Насправді, такі "помилки" дуже небезпечні, причому в першу чергу для нашої країни. Бізнес з Україною ведуть близько 400 естонських підприємств. І, природно, скандальна постанова Кабміну всіх їх зачепила.

Важливим фактором є і те, що зацікавлені сторони не були обізнані про постанову Кабміну №1045 і, тим самим, не могли заздалегідь передбачити всіх нюансів при експорті естонських товарів. На практиці це означає, що, якщо слідувати українським законам про офшори, 30% вартості товару, що надходить з Естонії в Україну, потрібно було б вказувати в документах як прибуток, а також платити з цієї суми прибутковий податок і податок з обороту.

Наприклад, ви ввозите товар на 1 млн євро і відразу повинні заплатити 300 тис. євро прибуткового податку і податку з обороту.

Для економічної діяльності це – тотальний колапс, оскільки робить бізнес неможливим через фінансову невигідність.

Якби ситуація не відкотилася назад, постраждало б і чимало українських підприємств. Так, естонські партнери, яким стало б невигідно вести бізнес з Україною, просто пішли б на інші ринки. Крім того, це виражалося б у посиленні контролю з боку банків, необхідності подання додаткової звітності, витратах і затримці здійснення угод.

На щастя, виключення Естонії зі списку офшорів сталося швидко, тому можливі фінансові втрати для бізнесу вдалося мінімізувати.

Хочеться сподіватися, що в майбутньому Україна постарається уникати подібних "помилок". Наступного разу негативні наслідки такої "помилки" можуть виявитися набагато більшими.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора