Європа між двох вогнів: ЄС виявився не готовий до демаршу Трампа

З різницею в один день президенти Росії та США заявили, що світом повинен керувати пул "Провідні країни + Росія".

Президент Путін зробив це на своїй телевізійній "прямій лінії". У різних варіаціях кілька разів повторивши як заклинання "Заходу і треба, і доведеться сідати за стіл переговорів з Росією!".

І вже наступного дня президент Трамп, кажучи про зустріч лідерів G7, заявив про необхідність повернути Росію до "Великої сімки". І домовлятися з нею про те, як керувати світом.

Заклик Трампа, підтриманий прем'єром Італії Джузеппе Конте повернути Росію за стіл "Великої сімки", цілком підпадає під путінське розуміння "налагодження конструктивної взаємодії".

Причому і Трамп, і Конте, на відміну від лідерів інших країн Заходу, готові повернути РФ у "Велику сімку" тут і зараз.

Не чекаючи на виконання Москвою вимог-умов для скасування санкцій. І фактично погоджуючись із капітуляцією Заходу перед непоступливою Москвою.

При цьому від своєї ролі гаранта післявоєнного світового порядку Америка, безумовно, не відмовляється. Але дуже важлива і небезпечна подія на саміті G7 все ж відбулася.

А саме – змінилася геополітична реальність глобального "гібридного протистояння": як мінімум з 2014 (а точніше сказати, з війни проти Грузії 2008 року) постійно і масштабно ударів по світовому порядку завдає Росія. А тепер до неї приєдналася Америка Трампа. Яка, треба сказати, тривалий час перед цим "розминалася", вийшовши з низки міжнародних угод і почавши торговельну війну проти найближчих союзників.

Тому європейські лідери та інші партнери США по "Великій сімці" були підготовлені до того, що американський президент може перейти від гучних заяв до практичних дій. І раніше навіть обговорювали певні заходи, зокрема щодо підвищення безпеки ЄС за рахунок зусиль країн Євросоюзу. Але підготовлені вони тільки частково.

Перші коментарі західних лідерів після G7 показали, що у них ще немає "Плану Б" – як діяти в обхід Вашингтона.

Це цілком зрозуміло: крім того, що США – найбільша світова економіка, це ще й найбільший дистриб'ютор безпеки. І без активної участі Америки навіть не доводиться предметно говорити про перемогу Заходу над Росією з її "гібридною війною".

Тому в ближній і середньостроковій перспективі провідні країни ЄС та їхні союзники займуться більш інтенсивним виробленням скоординованих зусиль. Діяти доведеться одночасно в двох напрямках – протидіяти путінської агресії і згладжувати наслідки дій Трампа з дестабілізації міжнародного порядку.

В такому режимі, діючи де-факто то в тактичному партнерстві з Америкою, то в обхід США, країнам ліберальної демократії треба буде протриматися не один рік.

Як мінімум до кінця 2020-го – коли в США відбудуться президентські вибори. Лише в разі приходу до влади нового президента буде поставлена ​​крапка в тому, що критики Трампа називають "божевіллям у Білому домі".

Завдання це – надзвичайно складне, і від початку ХХ століття його не було в практичному порядку денному країн Заходу, але в принципі – здійсненне.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора