Найближчим часом мають розпочатись фундаментальні зміни на ринку цінних паперів, адже чинне законодавство не відповідає міжнародним нормам, не захищає учасників ринку, не надає чіткого юридичного статусу певним фінансовим інструментам.

Поштовхом для розвитку фондового ринку повинно стати прийняття базового законопроекту – "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" № 7055-д. Наскільки він відповідає праву Європейського Союзу і чи виправдані пов’язані з ним надії?

Автори документа декларують комплексне врегулювання функціонування ринків похідних цінних паперів, деривативів, регульованих ринків та розбудови їх інфраструктури; удосконалення порядку емісії цінних паперів та системи розкриття інформації; захист прав власників облігацій відповідно до найкращих світових практик.

Попри те, що законопроект містить певні невідповідності праву ЄС, він матиме позитивний економічний ефект і має бути розглянутий у першому читанні з доопрацюванням усіх системних зауважень.

Ліцензування та дозволи

На сьогодні в Україні регулювання діяльності учасників ринку капіталу не відповідає європейській практиці. Одна з ключових новацій законопроекту - трансформація торговця цінних паперів в інвестиційну фірму, що цілком виправдане з огляду на норми ЄС.

Також передбачено нові види професійної діяльності на ринку капіталу: субброкерська діяльність, інвестиційне консультування, андеррайтинг з гарантією продажу. Запроваджується інститут оператора ринку – особи, яка отримує ліцензію на організацію торгівлі такими активами на відповідному ринку, альтернативному торговельному майданчику.

Доцільно встановити додаткові гарантії захисту прав клієнтів інвестиційних фірм.

Так, у ст. 26 Директиви 2014/65/ЄС закріплено: інвестиційна фірма, яка отримує вказівки чи замовлення клієнта за посередництвом іншої інвестиційної фірми, залишається відповідальною за надання послуги або виконання угоди.

Євроінтеграція фінзвітності: що зміниться у роботі українських підприємств

Професійні учасники ринків капіталу та регульованих ринків здійснюють діяльність виключно на підставі ліцензії, проте законопроект не визначає порядок відкликання ліцензії (як це передбачено ст. 8 Директиви 2014/65/ЄС) та належних механізмів контролю за дотриманням умов її видачі (ст. 21 цієї ж директиви). Це особливо актуально з огляду на те, що ст. 59 законопроекту передбачає необмежений строк дії ліценції.

Вимоги до мінімального розміру первинного капіталу інвестиційної фірми, що провадить професійну діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, у розмірі не нижче за 10 млн грн (ст. 38 законопроекту), не відповідають низці європейських директив, які передбачають цей показник на рівні 730 тисяч євро.

Стаття 14 Директиви 2014/65/ЄС чітко зазначає, що інвестиційна фірма на момент отримання ліцензії має дотримуватися своїх зобов’язань щодо компенсацій інвесторам. Це положення українським законодавцем не імплементується. На відміну від європейського права, відсутні вимоги до знань та кваліфікації фізичних осіб, які надають інвестиційні послуги клієнтам від імені інвестиційної фірми, немає у законопроекті і положень, спрямованих на недопущення конфлікту інтересів між інвестиційною фірмою та клієнтами.

Чинне законодавство визначає регульований фондовий ринок та передбачає, що здійснювати торгівлю на ньому можуть виключно фондові біржі. Законопроект № 7055-д розширює поняття регульованого ринку та зазначає, що торгівля фінансовими інструментами може здійснюватися також на багатосторонній торговій системі (БТС). Така новація частково відповідає ст. 4 Директиви 2014/65/ЄС, яка передбачає також створення організованого торговельного майданчика (ОТМ) - багатосторонньої системи, яка не є регульованим ринком, де укладаються контракти в інтересах третіх осіб щодо купівлі та продажу облігацій, структурованих фінансових продуктів або деривативів. Діяльність ОТМ вітчизняний законодавець не передбачив.

Стаття 52 законопроекту надає невиправдані повноваження відносно регульованого ринку Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку: комісія сама визначає випадки зупинення діяльності такого ринку. Натомість ст. 44 Директиви 2014/65/ЄС надає чіткий перелік випадків, коли компетентний орган може відкликати дозвіл: якщо регульований ринок не використовує дозвіл упродовж 12 місяців, прямо відмовляється від дозволу або не діяв упродовж попередніх шести місяців, отримав дозвіл у незаконний спосіб, вже не відповідає умовам, на яких був виданий дозвіл, серйозно і систематично порушував положення законодавства тощо.

Зелене світло деривативам

Важливо, що законопроект № 7055-д намагається створити повноцінне правове поле функціонування деривативів в Україні як одного з головних інструментів хеджування ризиків і згладжування цінових коливань в різних сегментах економіки: АПК, банківському, енергетичному та інших. Розширюється перелік видів деривативів, надається повна їх класифікація за різними критеріями, встановлюються особливості укладення деривативів на регульованому та нерегульованому ринках. Розбудовується інфраструктура, зокрема, шляхом створення торгового репозиторію та удосконалення діяльності центрального контрагента.

Право ЄС передбачає ширший перелік видів деривативів, тому законопроект потрібно привести у відповідність до Директиви 2014/65/ЄС.

Стаття 35 законопроекту №7055-д визначає обов’язковий кліринг через Центрального контрагента усіх операцій з деривативами на регульованому ринку. Однак немає вимог відносно мінімального розміру статутного капіталу центрального контрагента, що не відповідає європейському праву. Важливо не лише розвивати ринок деривативів, але й посилювати захист його учасників.

Український законодавець, на відміну від європейського, не пропонує надійних механізмів для сторін правочинів, кліринг яких не здійснює центральний контрагент.

Законопроект №7055-д комплексно врегульовує інститут ліквідаційного неттінгу, який забезпечить гарантії виконання деривативів. Адже на сьогодні в українському правовому полі існує лише визначення цього поняття. Згідно з новаціями, у випадку визнання банкрутства однієї зі сторін правочинів щодо деривативів інша сторона зможе повернути свої гроші, без традиційної черги кредиторів, яка передбачена законодавством про банкрутство.

Умовою застосування ліквідаційного неттінгу є укладення генеральної угоди з відповідними положеннями до порушення провадження про банкрутство та/або введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Законопроект №7055-д імплементує положення Директиви 2009/44/ЄС, а також Модельного закону ISDA про неттінг.

Захист інвесторів

Однією із ключових новел законопроекту є пропозиція ввести інститут зборів власників облігацій, що спрямовано на забезпечення захисту їхніх прав та розвиток боргового ринку. Ці положення довели ефективність у Люксембурзі, Франції, Італії, Німеччині та інших країнах.

Євроінтеграція фінзвітності: що зміниться у роботі українських підприємств

Законопроект № 7055-д пропонує визначити компетенцію зборів, а також окремо виділяє порядок їх проведення та прийняття рішень, план дій при порушенні обов’язків за облігаціями, дефолті, процедуру введення адміністратора, ініційованого зборами власників облігацій. Водночас не конкретизується, хто надає особі, відповідальній за проведення зборів власників облігацій, відповідні права та як це підтверджується.

Переглядається і визначення проспекту цінних паперів з метою узгодження з Регламентом ЄС 2017/1129. Законопроект визначає проспект як документ, що не лише містить інформацію стосовно цінних паперів, а також надає можливість інвесторам ухвалити виважене інвестиційне рішення. Однією з ключових змін є обов’язкове розкриття емітентом регульованої інформації на веб-сайті компанії замість публікації такої інформації у друкованому виданні, як це передбачено чинним законодавством.

Застосування такого підходу дозволить посилити захист прав інвесторів на фондовому ринку. Однак, згідно з Регламентом ЄС 2017/1129, у проспекті мають зазначатися ще й дані стосовно прибутків та збитків, фінансового стану емітента, а також причини емісії та її вплив на емітента.

Відносно протидії зловживанням на фінансових ринках автори законопроекту частково врахували положення Регламенту ЄС № 596/2014: пропонується заборонити маніпулювання цінами на регульованому ринку та багатосторонніх торговельних системах; розширюється перелік дій, які кваліфікуються як маніпулювання цінами, не тільки з фінансовими інструментами, але й активами, допущеними до торгів на регульованих ринках та базовим показником таких фінансових інструментів.

Але український законодавець не врахував важливих норм права ЄС про заборону незаконного використання інсайдерської інформації не лише на регульованому ринку, але й поза ним.

Характерно, що в ЄС маніпулюванням визнаються не тільки дії щодо фінансових інструментів, але й бенчмарк (базових показників, прив’язаних до них). За маніпулювання в Євросоюзі діють максимальні адміністративні санкції у розмірі щонайменше 15 млн євро для юридичних осіб та 5 мільйонів для фізичних осіб.

Також національний закон мав би посилити повноваження регуляторних органів з розслідування цих злочинів, зокрема повноваження проводити перевірки на місцях та вимагати замороження чи арешту активів. В країнах ЄС встановлено покарання за такі злочини у вигляді позбавлення волі не менше двох років за здійснення інсайдерської діяльності та чотири роки за ринкові маніпулювання, у тому числі за бенчмарк.

Невідповідність цього поняття, наданого у законопроекті 7055-д, Регламенту ЄС 2016/1011 та відсутність кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі за маніпулювання бенчмарк є принциповим недоліком українського законопроекту.

Огляд підготувала експерт ПЕГ Юлія Хорт

Матеріал підготовлений за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Громадська синергія"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора