Проблема масових скасувань авіарейсів: що має змінитися в Україні
Через ситуацію, яка трапилася нещодавно з чартерними рейсами - коли українські туристи були заблоковані в аеропортах кількох країн - регулювання ринку чартерних перевезень та надання пасажирам затриманого рейсу відповідного обслуговування зокрема стали питанням номер один.
Затримка рейсів на декілька діб сталася через невиплату коштів туроператором, де останній свою провину не визнає. Це говорить про те, що нам, перш за все, треба врегулювати взаємовідносини між авіаперевізниками та туроператорами.
Проблема №1. Між авіаперевізниками та туроператорами наразі немає чіткої комунікації та визначеного розкладу. Обидві сторони мають від самого початку визначати обсяг перевезень за кожним маршрутом та розклад виконання польотів, а також визначатись із санкціями за порушення закріплених умов.
Крім цього, саме авіакомпанії мають виконувати додаткове завдання - під час планування чартерних рейсів їм необхідно проводити ретельний аналіз можливості забезпечення заявлених туроператором перевезень, адже зрештою їхній обов’язок - простежити за можливостями та попередньо узгоджувати все з туроператорами.
Проблема №2. Невизначеність у зобов’язаннях та відповідальності, які обидві сторони несуть у подібних ситуаціях.
Це питання можна вирішити, заздалегідь прописавши чіткі умови договору між туроператором та авіаперевізником - таким чином ми уникнемо проблем із питанням відповідальності сторін за надання пасажирам необхідного обслуговування у випадку тривалої затримки або скасування рейсів. Це значно компенсує час як перевізникам і туроператорам, так і, найголовніше, пасажирам.
Але проблеми на цьому не завершуються.
Ми не можемо наразі вплинути на кількість затриманих рейсів - перевізник може затримати або скасувати рейс, як з комерційних причин, так і з причин, які не залежать від нього. Проте в таких ситуаціях він має виконати відповідні дії/зобов’язання стосовно пасажирів, аби компенсувати втрачений час, гроші та комфорт. Що це означає на практиці?
Перше: пасажирам має бути надано необхідне обслуговування за встановленими нормами харчування і можливість здійснити два безкоштовних дзвінки або надіслати телекс-, факс-повідомлення чи повідомлення електронною поштою (залежно від наявних технічних умов).
Друге: якщо виконання затриманого рейсу відкладається на наступний день, саме перевізник повинен надати пасажирам номери у готелі, харчування та забезпечити трансфер за маршрутом "аеропорт – готель – аеропорт".
Третє: якщо, наприклад, рейс затримується більше ніж на п’ять годин, пасажир має отримати відшкодування вартості перевезення впродовж семи днів. Це може бути компенсація повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано. Або, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, він отримує виплату за невикористану частину квитка, крім цього, йому буде забезпечено зворотний рейс у початковий пункт відправлення.
У разі ж затримки понад розумні строки або скасування рейсу перевізник не пізніше ніж через 12 годин після відправлення затриманого рейсу або ухвалення рішення про його скасування має повідомити Державіаслужбу щодо причини затримки/скасування рейсу та обслуговування, яке було надане пасажирам. Необхідно забезпечити функціонування українськими авіаперевізниками, які виконують серії чартерних рейсів, цілодобової гарячої лінії та присутність представника в аеропорту.
Проте цього явно недостатньо. Що ще треба зробити? Перш за все, згадаймо, що станом на 2017 рік
обсяги перевезень пасажирів українськими авіакомпаніями на ринку міжнародних перевезень на нерегулярній основі склали 49,2%.
Чартерними міжнародними рейсами вітчизняних авіакомпаній було перевезено загалом 3,7 млн пасажирів. При цьому 85% таких перевезень було здійснено такими авіакомпаніями, як "Роза вітрів", "Міжнародні авіалінії України", "Азур Ейр Україна" та "Браво".
Багато з них експлуатує досить старі літаки, а відповідно - нам необхідна технічна ревізія літаків, які використовують на нерегулярних рейсах та підвищення вимог безпеки. Для цього національне законодавство у сфері ліцензування повітряних перевезень має бути приведено у відповідність до вимог законодавства ЄС, зокрема положень Глави ІІ Регламенту № 1008/2008 Європейського парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року "Про загальні правила здійснення авіаперевезень у Співтоваристві".
Додатково на сайті Мінінфраструктури буде розміщено рейтинг авіакомпаній та аналітику стосовно частоти виконання рейсів, з яким зможе ознайомитися кожен. А відповідно, робити свідомий вибір, чи можна довіряти цій авіакомпанії.
А як щодо покарання порушників? В разі, якщо перевізник не виконує умов, до нього буде застосовано фінансові санкції у вигляді штрафів.
Всі заявки українських експлуатантів на виконання чартерних рейсів з комерційною метою, які будуть направлені з порушенням встановлених термінів (тобто пізніше ніж за 2 робочих дні до дня вильоту), розглядатися Державіаслужбою не будуть.
А у випадку ненадання авіаперевізником до Державіаслужби повідомлення не пізніше ніж через 12 годин після відправлення затриманого рейсу або прийняття рішення про скасування рейсу щодо причини затримки/скасування рейсу штрафні санкції становитимуть від п’яти до восьми тисяч неоподаткованих мінімумів.
Укладання договорів, перевірка технічного стану, обмеження по льотним годинам та посилення штрафних санкцій – ці заходи вже в короткостроковій перспективі мають нормалізувати ситуацію.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора