У ситуації, коли надій на швидке зняття санкції немає, у РФ шукають різноманітні шляхи їх обходу.   

Одним із можливих інструментів для цього має стати пакет законопроектів щодо створення в Російській Федерації спеціальних адміністративних районів (САР) на території островів Октябрьскій (частина Калінінграда) та Русскій (Приморський край). Незважаючи на критику, 26 липня Державна дума РФ, а слідом за нею 29 липня Рада Федерації схвалили вказані законопроекти.

Начебто нічого особливого не трапилося, подібні райони з пільговим податковим та валютним режимами функціонують у багатьох країнах. Наприклад, у Туреччині діє близько 20 вільних економічних зон з пільговими умовами ведення бізнесу. Однак через специфічний режим доступу

російські спецрайони вже прозвали внутрішніми офшорами РФ.

Ймовірно, вони покликані створити для російських олігархів альтернативні майданчики для володіння бізнесом та накопичення багатства.

До певної міри все дійсно виглядає так, що САР створені для російських багатіїв, адже доступ до САР зможуть отримати лише так звані міжнародні компанії, а для отримання податкових пільг доведеться виконати додаткові критерії.

Офшор на російський манер: чи поховають санкції ідею податкового раю в Криму

Отримання статусу міжнародної компанії передбачає зміну особистого статусу іноземної юридичної особи в порядку редоміциляції, яка передбачає зміну місця реєстрації юридичної особи.

Концепція редоміциляції, яку ще називають міграцією компаній, не відома українському законодавству, вона дозволена, як правило, в юрисдикціях загального (англосаксонського) права. Її можна порівняти з транснаціональною реорганізацією юридичної особи шляхом перетворення, яка відома, зокрема, праву ЄС. Так, юридична особа в одній державі ЄС може бути перетворена в юридичну особу в іншій державі ЄС.

По суті, участь у САР передбачає "перенесення" іноземної компанії в РФ з отриманням нею статусу міжнародної компанії. Отримання такого статусу передбачає реєстрацію іноземної компанії як юридичної особи в РФ з автоматичним переходом до неї всіх прав та обов'язків (універсальне правонаступництво). Після цього до компанії буде застосовуватися російське законодавство.

Формально важливою перевагою САР є можливість отримання міжнародною компанією податкових пільг, а саме:

• звільнення від оподаткування прибутків підконтрольних іноземних компаній (тобто правило контрольованих іноземних компаній до міжнародної компанії застосовуватися не буде);
• звільнення доходів у вигляді дивідендів, якщо міжнародна компанія володіє щонайменше 15% статутного капіталу дочірньої компанії протягом хоча б року до дня виплати дивідендів;
• звільнення від оподаткування доходів від продажу міжнародною компанією корпоративних прав дочірніх компаній у разі їх відповідності встановленим критеріям;
• 5% ставка податку на доходи нерезидентів щодо дивідендів, які виплачує міжнародна компанія на користь нерезидентів.

Пільги, запропоновані САР, є досить привабливими, однак їх отримання є умовним та відсутні гарантії, що при подальшому погіршення стану економіки РФ вони не будуть скасовані. Крім того, навряд чи преференційний режим оподаткування міжнародних холдингових компаній в САР можна порівнювати з оподаткуванням у класичних офшорних юрисдикціях (де оподаткування на рівні компанії, як правило, відсутнє взагалі).

Ба більше, режим оподаткування в САР за ефективністю можна порівнювати з окремими європейськими юрисдикціями (наприклад, Кіпр, Мальта, Угорщина).

Тому навряд чи учасники спецрайонів будуть іти туди за отриманням податкових переваг.

Причину створення спецрайонів варто шукати у політиці.

Російський бізнес останніми роками не є бажаним гостем на Заході, що має наслідком відмову провайдерів корпоративних послуг обслуговувати компанії росіян та/або закриття банківських рахунків компаніям, підконтрольним росіянам.

Юрисдикції, які були досить лояльними до російського бізнесу, більше не можуть собі цього дозволити.

До того ж у зв'язку з діями РФ щодо України (анексія Криму, триваюча гібридна війна на сході України) низка найбагатших людей РФ потрапили під санкції Заходу, включаючи блокування їхніх активів за кордоном. Надалі вести бізнес на Заході вони в принципі не можуть.

Тому САР навряд чи стануть вагомим інструментом податкового планування. Однак вони можуть стати прихистком для росіян, які через санкції чи з інших причин не можуть працювати на Заході.

При цьому учасники бізнес-діяльності у спецрайонах, позбуваючись проблем із використанням іноземних юрисдикцій, стають ще більш залежними від російської влади.

Поки невідомо, чи стане участь у спецрайонах масовою практикою обходу санкцій. Проте Україні вже зараз варто наголошувати на такій можливості, спонукаючи країни Заходу до модернізації санкційного законодавства. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора