Серед політиків і громадських діячів Естонії є агенти впливу Кремля – ​​така заява не могла не спричинити ефекту "інформаційного сплеску". Особливо якщо її зробив гендиректор Департаменту зовнішньої розвідки Мікк Марран. А головне, очільник спецслужби повідомив про розкриття такої мережі агентів впливу, які працюють в Естонії.

"Останні 25 років ми не могли дозволити собі змінити фокус. Багато західних департаментів розвідки зосередилися на контртероризмі або ситуації на Близькому Сході. Для нас завжди існувала тільки Росія", – заявив він.

Втім, чи варто дивуватися? Адже агенти впливу – обов'язкові учасники російських гібридних війн.

Тому немає нічого дивного, що якщо для багатьох країн Європи проблемою став тероризм, пов'язаний із крайнім радикальним ісламізмом, то в Естонії завжди уважно стежили за діяльністю Росії.

Чорний список для Естонії: РФ змінює політику стосовно російськомовної меншини

Втім, досі, говорячи про "руку Москви", в Естонії в першу чергу мали на увазі явних прокремлівських активістів і громадських діячів. Така практика почалася з талліннської "бронзової ночі" 2007 року – масових проросійських протестів у столиці, приводом для яких стало перенесення радянського пам'ятника "Бронзовий солдат".

У створенні конфліктної ситуації та антиестонських настроїв у вигляді масових заворушень брали участь багато проросійських активістів – такі як Дмитрій Лінтер, Марк Сірик, Максим Рева і низка інших. Георгіївські стрічки, прапори РФ і голосні вигуки: "Росія! Росія!" під акомпанемент розбитих шибок і мародерства в Таллінні – це був тільки фасад давно спланованої провокації та агітаційної кампанії проти Естонії.

Після цих подій правоохоронні органи стали уважніше моніторити проросійські організації. Як наслідок, можливостей для роботи у них стало набагато менше.

Втім, інформаційний шум вони, як і раніше, здіймають регулярно. Наприклад, один з організаторів "бронзової ночі" Дмитро Лінтер у березні 2014 роки намагався організувати "поїздку" деяких жителів Естонії до окупованого Росією Криму.

Сенсаційність доповіді голови естонської розвідки в іншому: він чітко вказав, що справжні агенти впливу Москви – це низка політиків і громадських діячів.

Тут варто навести цитату зі згаданої доповіді:

"Росія вербує і західних політиків. Мені б не хотілося називати імена, але хотілося б сказати, що вони знайшли людей, які перебували на узбіччі політичного життя західноєвропейських країн. Вони дали цим людям медійну і політичну підтримку. Вони запропонували деякі ексклюзивні можливості для ведення бізнесу, а в певних випадках – і матеріальну підтримку. І ці люди раптом опинилися на позиціях, звідки дійсно можуть змінити або спробувати змінити політичний курс країн.

Цей метод є дуже практичним. Якщо ти знаходишся на маргінесах політики, то тобі перш за все потрібна увага ЗМІ. Потрібна фінансова підтримка та інші необхідні молодому політику речі. І Росія не просто обіцяє, а й надає людям це. А якщо вона це надає, то людина пізніше, коли дійде до парламенту або місцевого самоврядування, має запропонувати щось навзамін".

Варто визнати, що ця доповідь зустріла певну критику – насамперед тому, що там так і не було названо жодного прізвища.

Після публікації звіту деякі політичні діячі Естонії почали звинувачувати один одного в роботі на РФ. Найбільше дісталося лідеру Консервативної народної партії Естонії (EKRE) Марту Хельме. І хоча фактів, які доводять, що Март Хельме – корисний ідіот, наведено не було, консервативну EKRE часто критикують і за євроскептицизм, і за скепсис щодо біженців, і за популізм.

Втім, популісти є у всіх партіях. Наприклад, у партіях лівого спрямування їх досить багато – взяти хоча б центристів або Об'єднану ліву партію Естонії, низка членів якої симпатизують Кремлю. До того ж не варто забувати і те, що наближаються вибори, та й рейтинги EKRE останнім часом помітно зросли.

У будь-якому разі рапорт глави розвідки викликав резонанс у політичних колах і в ЗМІ.

І хоча такий резонанс має і негативний бік (взаємні звинувачення політиків у тому, хто з них пов'язаний із Москвою, можуть зіграти на руку Кремлю), добре, що було голосно заявлено про давно назрілу проблему. Росія давно використовує агентів впливу в різних країнах, в тому числі в Естонії, допомагаючи їм підійматися кар'єрними сходами.

Ігнорувати цей факт – особливо напередодні парламентських виборів – було б небезпечно.

Але одного лише усвідомлення проблеми замало, треба цьому протидіяти, використовуючи адекватні заходи, дозволені демократичним суспільством.

Необхідно зміцнювати імунітет проти шкідливого впливу Кремля, мати сильний державний наратив і міцну ідентичність, яка об'єднує людей з різними поглядами і переконаннями.

І нарешті, не виключений сценарій, за якого імена "агентів впливу Кремля" все ж будуть названі – разом із доказами їхньої співпраці. І така інформація може істотно вплинути на політичний ландшафт країни.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора