Заява президента Дональда Трампа про можливий вихід США зі складу Світової організації торгівлі стала справжньою інформаційною бомбою. І це не випадково, адже вихід з торгової системи найбільшої економіки світу може поставити під сумнів не лише майбутнє СОТ, але й усі існуючі торговельні домовленості. А відповідно, цей крок мають відчути всі. 

Від моменту скандального інтерв'ю Трампа агенції Bloomberg минув тиждень. За ці дні стало зрозуміло, як реагуватиме на цей виклик світ.

У той час коли американський президент досить агресивно називає СОТ найгіршою торговельною угодою в світі, у Вашингтоні представники його адміністрації зустрічаються з представниками Японії і ЄС, щоб продовжити роботу над своїми пропозиціями, як реформувати СОТ. Ключові пріоритети – субсидії, державні підприємства та захист інтелектуальної власності.

Ці ж представники зустрінуться цієї п’ятниці в Мар-дель-Плата в Аргентині разом з міністрами торгівлі країн G20. Хоча формальний порядок денний цієї зустрічі не пов’язаний із СОТ, більшість розмов у кулуарах буде саме про це.

Канада, яка до того часу має оговтатися від переговорів щодо НАФТА, 24-25 жовтня запрошує представників Австралії, Бразилії, Чілі, ЄС, Японії, Кенії, Кореї, Мексики, Нової Зеландії, Норвегії, Сінгапуру, Швейцарії і можливо ще кількох країн-однодумців подумати над тим, як реформувати СОТ.

Порядок денний приблизно той самий – субсидії, інтелектуальна власність, врегулювання спорів та електронна комерція.

Це лише поверхові новини з приводу календаря дискусій щодо реформи СОТ.

Причина, чому всі так активізувалися, зрозуміла. США у досить агресивний спосіб намагаються вирішити системні перекоси у своїй торгівлі.

Але цей етап не варто сприймати суто як хрестовий похід США проти всіх. Або ще гірше – як самодурство Трампа. Президент США, звісно, говорить дивною мовою і надто імпульсивний. Але навіть його наратив щодо торгівлі перекладається у раціональні вимоги.

Те, що СОТ – не ідеальна організація, відомо всім. Зрештою, переговори про її модернізацію почалися рівно через п'ять років після створення у 1995 році. А угода СОТ про сільське господарство взагалі укладена як тимчасова.

Світова торгова війна: наслідки для світу та України

Але переговори в рамках Дохійського раунду, який триває з 2001 року, відверто застрягли. Застрягли через непоступливість розвинених держав, передусім США і ЄС. Та насправді тому, що російсько-імперський принцип "погана якість законів нівелюється їх поганим виконанням" допомагав закривати очі на проблеми в період, коли всі заробляли.

Тепер, завдяки імпульсивності Трампа, усі проблеми відкрито кинуто на стіл.

Що ж поганого в СОТ?

Перше – це брак балансу між свободою дій і нормативністю. До створення СОТ система ГАТТ, яка діяла від 1947 року, нагадувала щось середнє між Лігою Націй і ООН. Усі конфлікти вирішувались переговорами. Механізм врегулювання спорів був швидше пошуком експертної думки. Мінімальна обов'язковість. У таких обставинах можна було діяти жорсткіше і зрештою коригувати перекоси в торгівлі додатковими переговорами.

СОТ із кількома сотнями сторінок правил міжнародної торгівлі зробив крок до "системи торгівлі, заснованої на правилах" – детальні угоди про правила застосування антидемпінгових і захисних мит, про нетарифні вимоги до товарів, про умови інвестування, про захист інтелектуальної власності. І над усім цим – жорсткіший механізм врегулювання спорів. Та СОТ і далі залишається організацією, яка базується на позиціях держав-членів і виступає як арбітр, а не центр вироблення і реалізації політики. Тобто секретаріат СОТ далеко не дотягує до ролі, яку в ЄС виконує Єврокомісія.

І ця ситуація, коли ні холодно, ні гаряче, дратує багатьох. Бо той, хто більше порушує правил, виграє від порушень. Хоч система є дієвою, лише коли всі дотримуються правил.

Зараз, коли в Апеляційному органі СОТ, який має складатися з семи членів, є лише мінімальна достатня кількість членів, питання, що робити далі з системою контролю за дотриманням правил СОТ, стоїть дуже гостро.

США досить прагматично говорять про те, що треба дозволити більше свободи, тому що змусити той самий Китай грати за правилами майже неможливо.

ЄС з любов‘ю до унормування навпаки пропонує зробити систему жорсткішою.

Щоправда, ця розмова ведеться пташиною мовою змін до правил врегулювання спорів та низки угод СОТ.

Інша проблема має більш економічний характер і стосується того, куди піде глобальна економіка. Чи ставатиме вона ще більше інтегрованою чи навпаки – країни будуть більш закриті й автономні?

Світова торгова війна: наслідки для світу та України

Це не таке просте питання. Тому що це не лише позиція держав (скажімо, США – за одну парадигму, а ЄС – за іншу), це і поділ всередині економік країн – глобальні корпорації здебільшого прагнуть більшої глобалізації (що не означає згоду на більше правил), малі підприємці, особливо фермери – за визначенням проти.

На рівні СОТ це перекладається у досить специфічну битву. Одна з думок: якщо ми хочемо зберегти низький рівень тарифів, тобто (майже) вільну конкуренцію ціною товарів, то маємо вирівняти умови конкуренції (тобто посилити вимоги до субсидій) і захисту інтелектуальної власності.

Тобто це спроба знайти економічний баланс через компенсацію дефіциту в торгівлі товарами сплатою роялті за використання інтелектуальної власності. Це якщо спрощувати. Знову ж таки і ця розмова ведеться дуже специфічною мовою змін до окремих угод СОТ.

Тут слід додати, що для багатьох країн (у тому числі і для України) рівень мит, які застосовуються розвинутими країнами, не такий вже і низький. А тому на порядку денному стоїть вимога і подальшого зменшення тарифів.

На додаток до всього цього дедалі важливішим є врегулювання електронної комерції, бо цей глобальний ринок став надто великим, аби пройти повз увагу урядів.

Отже, усі погрози Трампа в бік СОТ – це вже класичний спосіб американського президента актуалізувати важливі питання.

Спосіб, який дратує і часом лякає. Але при цьому очевидно, що рішення цих важливих питань потрібно шукати.

Саме у форматі глобальної організації, якою є СОТ.

А відтак на нас чекає період дуже бурхливих дискусій щодо зміни правил торгівлі. І цілком можливо – оновлена СОТ.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора