Дональд Трамп замахнувся на одну з ключових угод, які формують світову безпеку.

У вихідні президент США заявив про вихід з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД) – угоди, підписаної ще з СРСР.

Заява Трампа про вихід із ДРСМД пролунала майже сенсаційно. "Майже" – тому що дебати про таку необхідність у США йдуть уже давно.

Договір з минулого

Нагадаємо, що Договір про РСМД був підписаний колишнім Радянським Союзом і Сполученими Штатами ще 1987 року. Він став першим серйозним кроком зі встановленню контролю над озброєннями, який закінчив холодну війну.

За умовами ДРСМД Москва і Вашингтон домовлялися про скорочення цілого класу озброєнь: наземних ракет середньої і меншої дальності (незалежно від їх здатності нести ядерну боєголовку) з радіусом польоту від 500 до 5000 км.

Останнє американське попередження: НАТО готується протидіяти російській ракетній програмі

Здавалося б, поза межами дії договору залишалися ще ракети морського і повітряного базування, проте основне своє завдання ДРСМД виконав: і росіяни, і американці згорнули і вивезли, а потім знищили всі ракети, розгорнуті на території Європи: як в СРСР і державах Варшавського договору, так і на території країн НАТО.

До слова: саме розгортання таких ракет стало одним з найяскравіших проявів "другого видання" холодної війни наприкінці 1970-х. У той час Радянський Союз розгорнув на своїй території ракети середнього радіусу дії "Піонер", здатні вражати будь-яку європейську точку на карті НАТО.

Відповіддю стала цілком симетрична реакція США: розгортання в Європі аналогічних "Піонерам" ракет "Першинг-2". Останні могли за лічені хвилини досягти європейської частини СРСР, що, по суті, робило ще більш вразливою Москву як центр ухвалення ключових стратегічних рішень.

У такій ситуації Кремль був змушений погодитися на пропозицію США почати переговори про скорочення озброєння.

Чому ж зараз цей артефакт історії з такою помпою повертається в глобальну політику?

Значною мірою причиною цього є поведінка Росії.

Ще в 2012 році американці вперше звинуватили росіян в розробці ракет середньої дальності в порушення договору 1987 року. А 2017 року стало відомо, що Росія почала розгортання ракет середньої дальності, розроблених підприємством "Новатор" (однойменну назву отримала і сама ракета), в європейській частині країни.

Уже цього місяця продовження розгортання "Новатора" викликало активну критику з боку Держдепу США зі словами про готовність вжити якісь контрзаходи, тоді розцінені росіянами як готовність збивати їхні ракети.

Як з'ясувалося, такими контрзаходами виявилося рішення президента Трампа вийти із самого Договору про РСМД.

Що має на меті Трамп?

Є підстави вважати, що він діє у форматі лінії, запропонованої консервативними експертами (зокрема, з Heritage Foundation), які сподіваються на те, що вихід США з ДРСМД (або навіть загроза виходу) створить для РФ "неприйнятну альтернативу".

Адже ракети можуть з'явитися на східному фланзі НАТО, наприклад, у Польщі.

Подібний варіант, на думку експертів, повторює ситуацію початку 1980-х, що, по ідеї, має змусити Кремль повернутися до дотримання договору.

Останнє американське попередження: НАТО готується протидіяти російській ракетній програмі

Додатковий "бонус" – вихід Штатів із ДРСМД також має "охолодити" Китай, що активно розробляє ракети середнього радіусу дії, і залучити його до аналогічних переговорів.

Втім, коли маєш справу з ядерним шантажем, завжди варто замислюватися, що може трапитися, якщо твій план не спрацює.

Які наслідки для світу матиме кінець Договору про РСМД в тому випадку, якщо Москва з вдячністю сприйме цей жест і вважатиме його фактично легалізацією її нинішніх дій з розгортання ракет. До того ж – отримає моральне право звинувачувати США в черговому зламі міжнародних домовленостей...

Сценарій протистояння

Отже, що буде в цьому разі?

З одного боку, вже сьогодні Росія здатна вражати всю європейську частину НАТО (як мінімум за допомогою крилатих ракет морського базування "Калібр", наземною версією яких і вважається "Новатор"). Втім, НАТО з його високоточним озброєнням останнього покоління має аналогічними можливостями знищувати цілі в Росії.

Водночас розробка США ракет середнього радіусу дії призведе до необхідності розміщення цих ракет в країнах Європи. Подібні дії викликали бурю протестів серед громадськості в країнах НАТО навіть у 1980-ті роки, коли СРСР вважався беззаперечним противником.

Зараз же, коли половина держав Альянсу відмовляється бачити в Росії ворога, ідея розміщення ракет і перетворення держав-реципієнтів на ключові мішені РФ здатна істотно ускладнити відносини між союзниками в НАТО.

Що це змінить для України?

Для Києва загибель ДРСМД може мати наслідком посилення тиску з боку РФ і одночасно з боку НАТО, оскільки в нових умовах територія України набуває ще більшої ваги.

Ідея розширення НАТО за рахунок України і так викликає досить бурхливі емоції в Москві, а за таких умов взагалі стає для Росії "питанням виживання". (Втім, для України це – додатковий аргумент за євроатлантичну інтеграцію. – Ред.)

На порозі нової кризи?

І нарешті – вихід США з Договору про РСМД ставить під сумнів існування ще однієї угоди між Вашингтоном і Москвою – Нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (Новий СНО), підписаного 2010 року Медведєвим і Обамою.

Цей договір зобов'язує сторони скоротити кількість стратегічних носіїв і ядерних боєголовок до 700 і 1550 відповідно, а що найважливіше, забезпечує обидві держави механізмом перевірки кількості і складу озброєнь одна одної, інформацією про ракетні випробування і, відповідно, дає обом державам певне уявлення про цілі і наміри один одного.

Подібний сценарій загрожує різким стрибком гонки озброєнь і як наслідок – підвищенням можливостей для виникнення криз, подібних до Карибської.

Варто нагадати, що під час Карибської кризи сторонам все ж вдалося утриматися від крайніх заходів. Та чи так буде цього разу?

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора