Минулого тижня в рамках процедури врегулювання суперечок у СОТ Україна надіслала запит про проведення консультацій з Вірменією і Киргизстаном щодо застосування країнами антидемпінгових мит на імпорт деяких видів сталевих труб, що походять з України

На перший погляд ця новина видається не такою вже й важливою – українські торговельні інтереси у Вірменії, а тим більше в Киргизстані, є незначними.

Однак насправді українська скарга спрямована проти обмеження експорту на всю митну територію Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). А це означає, що торговельна суперечка спрямована в першу чергу проти Росії – і це обумовлює її важливість.

Чому СОТ?

Антидемпінгові заходи щодо імпорту сталевих труб з України застосовувалися Російською Федерацією з 2006 року, і вже в 2011 році, після створення Митного союзу, дія антидемпінгових мит, з ініціативи тієї ж Росії, поширилася на митну територію й інших країн-учасниць – Білорусі й Казахстану.

До вступу Росії в СОТ між Україною і країнами Митного союзу діяла угода про регулювання поставок деяких видів сталевих труб, що дозволяло здійснювати поставки без справляння антидемпінгового мита. Але з другого півріччя 2013 року відновилося стягування антидемпінгових мит в розмірі від 18,09 до 19,9%, залежно від виду сталевих труб, для групи компаній "Інтерпайп" і 37,8% для інших українських компаній.

Після приєднання у 2015 році Вірменії та Киргизстану до Євразійського союзу антидемпінгові мита були поширені й на територію цих країн.

У жовтні 2016 року група компаній "Інтерпайп" ініціювала проведення повторного антидемпінгового розслідування стосовно деяких видів сталевих труб, що походять з України, у зв'язку з новими обставинами. За результатами розслідування департамент внутрішнього ринку Євразійської економічної комісії опублікував доповідь, в якій рекомендував Колегії Євразійської економічної комісії знизити розмір антидемпінгового мита до рівня 9,98-12,23% залежно від виду сталевих труб.

Але станом на сьогодні Колегія ЄАЕК жодного рішення не прийняла, і українські виробники змушені поставляти сталеві труби за завищеними антидемпінговими митами, що суперечить Угоді про застосування статті VI ГАТТ 1994 року (Антидемпінгова угода СОТ).

З цілої низки причин неможливо оскаржити бездіяльність Колегії Євразійської економічної комісії через механізм врегулювання суперечок, передбачений у Договорі про зону вільної торгівлі в рамках СНД. Тому Україна ініціювала розгляд в органі врегулювання СОТ.

Що оскаржує Україна?

У своїй скарзі Україна стверджує, що в процесі проведення повторного антидемпінгового розслідування ЄАЕК порушила кілька положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року і Угоди про застосування статті VI ГАТТ 1994 року (Антидемпінгова угода СОТ), а саме: ст. 9.1 і 9.3 (застосовуваний розмір мита перевищує рівень, необхідний для усунення шкоди, і є більшим, ніж розмір демпінгової маржі), ст. 11.1, 11.2 (застосовуваний розмір мита діє довше, ніж необхідно для протидії демпінгу), ст. 11.4 (повторне розслідування триває довше 12 місяців) і ст. 12.2.2 (ЄАЕК не опублікувала своє рішення), що є більш ніж достатньою підставою для ініціювання спору в рамках СОТ.

Гібридна дружба України й Білорусі: що показала зустріч президентів у Гомелі

Також Україна стверджує, що "чинні антидемпінгові заходи є вищими, ніж необхідно, помилковими і заснованими на недостатніх рішеннях, процедурах і положеннях, що стосуються Угоди про застосування статті VI ГАТТ 1994 року".

Варто відзначити, що Вірменія і Киргизстан – не єдині країни ЄАЕС, з якими Україна ініціювала спір з цього питання. Ще в 2017 році Україна запросила консультації з Казахстаном, після яких розширила предмет своїх претензій.

Таким чином, у даній справі Україна ініціювала суперечку з трьома з п'яти країн ЄАЕС.

Не залученими до неї залишилися Білорусь і Росія.

Надалі Росія може приєднатися як третя сторона до консультацій або, теоретично, Україна може ініціювати проти Росії окремий спір.

Білорусь не є членом СОТ, тому єдиний шлях знайти підтримку її представників у Колегії ЄАЕС – вступити з нею в переговорний процес. Можливе створення робочої групи на двосторонньому рівні для "розчищення" антидемпінгових обмежень, про яку заявив президент Петро Порошенко під час недавнього Форуму регіонів у Гомелі.

Чого варто очікувати?

Активні кроки України в рамках СОТ можуть прискорити процес ухвалення рішення Колегією ЄАЕК за результатами повторного антидемпінгового розслідування і знизити антидемпінгове мито.

Та варто визнати: варіантів, коли в Євразійському союзі добровільно підуть на поступки Києву, небагато.

Реалістичніший сценарій полягає в тому, що сторони не зможуть врегулювати розбіжності, і Україна матиме можливість подати прохання про створення експертної групи для розгляду спору в СОТ.

Цей шлях довший – на кілька років. Більше того, навіть якщо Україна виграє в СОТ у цій справі, то може виникнути наступна проблема з імплементацією такого рішення з боку ЄАЕК.

Втім, механізми СОТ передбачають можливість запровадження заявником компенсаторних обмежень в разі, якщо сторона, що програла, відмовляється виконувати рішення.

І попри труднощі, це поки що найбільш реалістичний шлях змусити Євразійську комісію грати за правилами.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора