Третя спроба: чи стане перевірка транспорту в Україні схожою на європейську
Міністерство інфраструктури України робить третю спробу внести зміни до української системи технічних оглядів транспортних засобів.
Нагадаємо, у Верховній раді вже було зареєстровано два законопроекти, які спрямовано на адаптацію українського законодавства до європейських норм згідно з Угодою про асоціацію. Перший законопроект №4683 було внесено Кабміном, однак Рада повернула його на доопрацювання, другий законопроект №7317 ще навесні був розроблений та внесений групою народних депутатів, однак так і не був розглянутий.
І ось 8 жовтня Мінінфраструктури опублікувало для громадського обговорення законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" (далі – Законопроект).
Цей текст фактично є оновленою версією законопроекту №7317, при цьому в ньому виправлені деякі недоліки останнього та повніше відображені положення Директив 2014/45/ЄС та 2014/47/ЄС.
Що цікавого є для водіїв та власників транспортних засобів?
- Періодичність перевірок. Варто одразу відзначити, що техогляду підлягають усі транспортні засоби, як комерційні, так і приватні, та його здійснення є платним. Окрім чітко встановлених Директивою 2014/45/ЄС періодичних перевірок (раз на два роки), пропонується ввести й додаткові перевірки. Передбачено проходження техогляду, зокрема, при кожній реєстрації та перереєстрації машини, при зміні власника та при виїзді за межі зони митного контролю України.
Натомість у ЄС при зміні власника транспортного засобу техогляд не потрібен.
Принаймні якщо свідоцтво про придатність до експлуатації ще є чинним. Врешті-решт, національне законодавство не забороняє власнику або майбутньому власнику проходити техогляди частіше, ніж того вимагає законодавство. Але це його право, а не обов'язок.
Особливо незрозумілою є історія щодо необхідності проходження техоглядів при виїзді транспорту за межі зони митного контролю України. Така незрозумілість виникає щонайменше з двох причин:
- якою є мета проходження таких перевірок, якщо машина пройшла техогляд і на момент виїзду за межі митної території України його результати не втратили чинність;
- якщо дійсно є нагальна необхідність проведення техоглядів, то законопроектом не визначені строки, в які він має здійснюватися.
Разом з тим, чому б не закріпити в національному законодавстві положення Директиви 2014/45/ЄС, які дають право державі-члену ЄС (але не зобов’язують!), незважаючи на дату останнього техогляду, вимагати повторення його проходження до настання строку проведення чергового огляду, в таких випадках:
- після аварії, що вплинула на основні компоненти безпеки транспорту, такі як: колеса, підвіска, зони деформації, системи подушок безпеки, рульове управління або гальма;
- у випадку зміни або модифікації систем чи їх складників, що впливають на безпеку дорожнього руху або довкілля;
- при зміні власника свідоцтва про реєстрацію машини;
- при досягненні пробігу в 160 тис. км;
- у випадках серйозного порушення безпеки дорожнього руху.
Чому в законопроекті не прописані серйозніші випадки, які більшою мірою впливають на безпеку на дорогах та довкілля?
Інші новації:
Реєстр транспортних засобів, до якого заноситимуть усі результати техогляду. Разом з тим звіти за результатами здійснення придорожнього огляду комерційного транспорту реєструватимуть у базі даних Укртрансбезпеки. Виникає питання щодо доцільності ведення різних баз даних чи реєстрів, якщо європейці зводять такі результати в єдину базу.
Мікрочип. Законопроект передбачає можливість наявності електронного носія (тобто мікрочипа) у свідоцтві про придатність транспорту до експлуатації. Законодавство ЄС взагалі не передбачає навіть потенційної необхідності такого мікрочипа, так само, як і наявності бланків самих свідоцтв. Звідси запитання: навіщо нам штучно створювати нові корупційні ризики (бланки свідоцтв), а також навіщо українським свідоцтвам про придатність ТЗ до експлуатації необхідні мікрочипи, запровадження яких призведе до здорожчання самих бланків, а відтак і вартості техоглядів? Простіше та дешевше забезпечити доступ усім представникам перевіряючих органів до Єдиного реєстру ТЗ.
Відповідальний орган влади. Законопроектом передбачено задіяння декількох державних органів при визначенні суб'єктів господарювання, які матимуть право здійснювати техогляди (МВС, Мінінфраструктури). При цьому функція МВС полягатиме в занесенні до реєстру визначених суб’єктів господарювання за поданням Мінінфраструктури
Ще одна важлива норма: законопроект визначає однією з умов відсутності у СТО конфлікту інтересів те, що вони не мають права здійснювати господарську діяльність з техоглядів та з технічного обслуговування і ремонту одночасно.
В такій редакції норма цього Законопроекту викривлює логіку схожої європейської норми, а саме: центр тестування не може здійснювати ремонт та обслуговування того транспортного засобу, який він перевіряв на придатність до експлуатації, у разі виявлення під час такої перевірки недоліків.
Тобто не можна ремонтувати саме те авто, яке пройшло техогляд на цій СТО, проте є змога ремонтувати інші автомобілі, які не проходять техогляд на цій СТО.
Це лише деякі питання, які виникають під час ознайомлення із законопроектом.
Пропонуємо громадськості долучитися до обговорення Законопроекту, адже пропоновані норми стосуватимуться всіх власників ТЗ та їхніх водіїв, зачіпатимуть інтереси всіх суб’єктів господарювання, які виконують технічні огляди ТЗ або планують здійснювати цей вид діяльності.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора