Brexit між популізмом та економікою: уроки та перестороги для України
Тереза Мей мала складний вибір – або потурати політично привабливим гаслам, або втрачати популярність і таки пропонувати щось раціональне.
Проект угоди про Brexit не подобається фактично всім. Соцопитування показали, що більше 70% населення – проти угоди. Але при цьому на сьогодні немає політика, який готовий був би замінити Мей на посту прем‘єра і впровадити "жорсткий Brexit", бо керувати цим хаосом було б зовсім неможливо.
Проект угоди це наглядно показує – розірвати в один момент весь гамуз соціальних та економічних зв‘язків, відмовившись від ЄС-івських норм, правил, процедур та баз даних, неможливо. Особливо якщо вони на рівні ДНК проникли в систему національного державного управління.
Як не парадоксально, Тереза Мей насправді обрала політично легший формат.
Цю угоду справді буде складно продати. Надзвичайно складно. Майже неможливо. Проте, якщо їй це вдасться, то у Британії буде час та усвідомлення того, що і як треба врегулювати у відносинах з ЄС.
Якщо коротко – головне, що стосується України в угоді про Brexit, записано в статтях 3 та 4 Додатку 2 Протоколу щодо Ірландії та Північної Ірландії, який додано до угоди про Brexit.
Стаття 3 говорить, що Британія застосовує митний тариф та інші митні правила Союзу і не має права надавати додаткових мит і тарифних квот для третіх держав.
Стаття 4 говорить, що Британія повністю дотримується торговельної політики Союзу.
Тобто жодної ЗВТ з Британією не буде, поки діє Угода про Brexit. Тобто щонайменше до 1 січня 2021 року, а насправді довше, бо в проекті угоди передбачена можливість продовження перехідного періоду.
Але ця інформація матиме сенс, лише якщо угода про Brexit стане угодою. Тобто якщо парламент Британії її ратифікує. В усій історії переговорів про умови виходу з ЄС питання ратифікації будь-якої угоди було і лишається головним. Бо параметри були заздалегідь відомі – або суперм‘який вихід (як запропоновано в проекті угоди), або хаотичне і повне припинення економічних відносин і переговори з нуля.
Політично привабливим є другий варіант, економічно – те, що прописано в оприлюдненому проекті угоді.
Що це означає для України?
По-перше, ви можете ненавидіти ЄС, але якщо ви з ним межуєте, вам потрібно врегулювати усі найдрібніші питання торгівлі з ними – мита, технічне регулювання, транспорт, рух осіб. Усі найдрібніші бюрократичні питання.
Якщо ви просто ігноруєте ЄС і вважаєте їх зарозумілими бюрократами – ви просто будуєте економічну китайську стіну на кордоні з ЄС і перетворюєте себе на економічну татарську пустелю. Це розуміють у Норвегії, у Швейцарії. Тепер це розуміють і в Британії. Було би добре, якби розуміли і в Україні.
По-друге, будувати політичну підтримку для угод з ЄС на національному рівні складно, але потрібно.
Можна як завгодно ставитися до Мей, але в Україні приклади такої проактивної політичної еквілібристики і роботи з парламентарями з просування раціональної угоди з ЄС відсутні. Усі випадки торгу "щось для євроінтеграції в обмін на схеми" не рахуються.
По-третє, ідеї, концепції, плани, позиційні документи, промови – все це добре, але другорядне. Важить одне – або ви маєте домовленість з усіх практичних аспектів відносин з ЄС, або ні. Або ваші митники мають доступ до всіх потрібних баз даних (в тому числі до потрібної нам NTCS), або ні.
По-четверте, ЄС – це дуже складно і технократично. Продертися крізь складну архітектуру угоди, крізь перелік актів ЄС, яких Британія буде дотримуватися і далі, крізь усі нюанси і винятки руху осіб, торгівлі товарами та фінансові питання – це виклик для будь-кого. Але саме це і є ЄС – сторінки і сторінки правил.
Тому з цим просто треба вміти працювати.
Не віддавати на аутсорс чиновникам, технічним експертам чи, не дай Боже, зовнішнім консультантам, а розбиратися на політичному рівні.
І, нарешті, угода про умови Brexit ілюструє, скільки всього нам треба зробити у митній сфері і нетарифних питаннях, аби інтегрувати нашу промисловість в економічний простір ЄС.
Британська індустрія страшенно боїться хаосу дезінтеграції. І десятки сторінок, присвячених у проекті угоди питанням руху товарів – це захист британського бізнесу. Наш бізнес заслуговує на таку саму підтримку в інтеграції з ЄС.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора
