Балканська митна війна: як у конфлікті Сербії та Косова найбільше програв ЄС
"Тепер ми 100% держава, дякуємо прем'єру", – такий напис з’явився на білбордах у Приштині.
Таким чином у частково визнаній державі Косово відреагували на останнє загострення відносин із Сербією. І хоча загострення між Приштиною та Белградом не є чимось унікальним, останнє має принципову різницю – цього разу у Косові виступили не лише проти Сербії, а й проти ЄС.
Євросоюз обурило нещодавнє рішення Косова ввести 100-відсоткове мито на товари походженням із Сербії та Боснії та Герцеговини. Такий крок у Приштині пояснили недружньою політикою Сербії – і варто визнати, у них є всі підстави так вважати.
За останній час сербська дипломатія (за активного сприяння РФ) різко активізувалася у переговорах із країнами третього світу, які раніше визнали косовську незалежність. Завдання Белграда – переконати ці країни відізвати своє визнання, і наразі 10 держав пішли на це.
Інструмент досягнення цього теж очевидний, та й зовсім не приховується:
у бюджеті сербського МЗС офіційно закладені суми для "стимулювання" таких країн відкликати рішення щодо Косова.
А на додачу сербська дипломатія святкувала ще одну перемогу – їм вдалося втретє заблокувати набуття Косовом членства в Інтерполі.
У відповідь косовари вирішили вдарити по гаманцю. На початку листопада Приштина вперше підняла мита на товари з Сербії та Боснії – тоді лише на 10%. Та після блокування вступу країни в Інтерпол у Приштині вирішили суттєво підвищити ставки.
"Сербія продовжує агресивну кампанію проти Косова на міжнародній арені. Вона також підриває процес нормалізації відносин. Для захисту наших життєвих інтересів Косово сьогодні вирішило підняти митні тарифи до 100%" , – оголосив про введення нових мит віце-прем’єр Енвер Ходжай.
Більше того, як заявив у парламенті прем'єр-міністр Косова Рамуш Харадінай, це підвищення – не тимчасове. За його словами, збільшене мито на сербські товари буде діяти доти, доки Сербія не визнає незалежності Косова.
Одночасно в уряді Косова ввели заборону на продаж у країні продукції, на маркуванні якої Косово не позначене як незалежна держава. Зауважимо, що аналогічну (тобто протилежну) практику використовує й Белград стосовно косовських виробників – їхніми товарами можна торгувати у Сербії лише в разі, якщо на маркуванні є позначка про їх виробництво у сербській провінції Косово і Метохія, а не у незалежній косовській державі.
У сербських ЗМІ відразу з'явилися оцінки, що такий крок більше вдарить по самому Косову, адже сербський імпорт (в першу чергу – харчовий) є настільки вагомим, що підвищення мит призведе до різкого стрибка цін.
Втім, косовська статистика свідчить про інше.
За даними статистичної агенції Косова, у вересні частка сербського імпорту склала лише 12,8%, а імпорт з Боснії та Герцеговини – лише 2,6%. А отже, за необхідності Косово може без проблем замінити сербські продукти постачанням із сусідніх Албанії та Македонії.
Та якщо загалом для країни це рішення не викличе особливих проблем, то для північної частини Косова, населеної сербами, ситуація прямо протилежна.
Невипадково відразу після оголошення нових мит сербські муніципалітети цього регіону провели екстрене засідання кризового штабу, на якому оголосили, що такий крок "спричинив гуманітарну кризу на півночі Косова і Метохії і ставить під загрозу фізичне виживання" сербського населення.
Примітно, що позиція офіційного Белграда була досить виваженою (там заявили, що готуються оскаржити це рішення), але градус істерії підняло російське МЗС. У Москві рішення про введення мит на сербські товари назвали "продовженням курсу на етнічні чистки".
А ще важливою є реакція високого представника ЄС Федеріки Могеріні, яка засудила рішення Косова через порушення угоди про вільну торгівлю CEFTA (Центральноєвропейська зона вільної торгівлі; наразі діє переважно між балканськими країнами).
Але у Приштині дослухатися до закликів ЄС не хочуть, пояснюючи, що між Косовом та Сербією немає угоди про вільну торгівлю, а тому й порушувати нема чого.
Нинішній конфлікт здатний остаточно поховати амбіції ЄС як балканського миротворця.
Досі у Брюсселі панувала думка, що економічні стимули та перспектива членства в ЄС рано чи пізно мають забезпечити компроміс між Сербією та Косовом. А входження цих країн до ЄС мало б остаточно позбавити Балкани сумнівного титулу "порохової діжки Європи".
Цей процес, нехай і дуже повільно, рухався – в ЄС воліли заплющувати очі на рецидиви. Наприклад, на фінансування Белградом відкликань рішень низки країн про визнання Косова, напевно, вважаючи ці дії такими, що не мають практичного сенсу і шкодять лише сербському бюджету.
Як виявилося, в Єврокомісії не врахували таку важливу річ, як ображена національна гордість. А вона часом важливіша навіть за економічні чинники.
І схоже, що у нинішній ситуації будь-який тиск Брюсселя на Косово лише збільшуватиме бажання останніх довести самим собі, що вони є справжньою державою, яка має право ухвалювати рішення, навіть якщо вони суперечать волі Брюсселя.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора
