Банкова гальмує з призначенням судді ЄСПЛ від України. Навіщо?
У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) дуже скоро не буде повноцінного судді від України. Залишиться тільки тимчасовий, або ad-hoc суддя – в.о. за українською термінологією.
Від весни-2019 там буде повноцінний суддя від Росії (принаймні доти, доки РФ не вийде зі складу Ради Європи), буде від Азербайджану, але не від нас, хай як ми пишаємося своїми успіхами у Раді Європи.
Причина – те, що президент свідомо пропустив дедлайн для подання кандидатур і не поспішає виправлятися. І якщо наша держава не почне ворушитися вже ближчим часом, то може пропустити й наступний термін та залишиться без постійного судді в Страсбурзі вже мінімум на півроку...
Отже, про що йдеться?
Про Європейський суд з прав людини чули всі; цей орган розглядає тисячі скарг від українців (а також, звісно, від інших громадян), що не знайшли правосуддя у власній державі.
Останнім часом його вага для України зросла через кілька міждержавних скарг України до Росії, в тому числі тих, що стосуються незаконної анексії Криму та агресії на Сході. ЄСПЛ, зокрема, має довести, що саме Росія здійснює фактичний контроль над діяльністю маріонеткових "Л/ДНР", і цей висновок стане базовим також і для інших міжнародних судових інстанцій.
В ЄСПЛ працюють 47 суддів – по одному від кожного члена РЄ. За правилами суду, рішення за скаргами за участі будь-якої держави ухвалюється за участі "свого судді". Суддею від України в Страсбурзі є Ганна Юдківська. Вона була обрана на цю посаду в січні, а почала працювати від квітня 2010 року. 9-річний термін її повноважень спливає в квітні 2019-го. І щоби вчасно замінити її новим (або новою) суддею від України, вже у січні сесія ПАРЄ мала би розглянути кандидатури.
Але цього не станеться.
6 грудня сплив крайній термін подання кандидатур від України.
Мало того, у нас не оголосили навіть конкурс на їх відбір. Зробити це, за нашим законодавством, мав президент Порошенко – така функція закріплена за ним чинним президентським указом.
В Мін'юсті запевняють, що нагадували Банковій про цю проблему, але наразі рухів немає. "Всі питання – до адміністрації президента, саме вона має запустити цю процедуру. Досі цього не відбулося", – заявив у коментарі "Європейській правді" урядовий уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина.
Своєю чергою на Банковій від коментарів утримуються. Запит, який "Європейська правда" надіслала до АП ще минулого тижня, досі залишається без відповіді.
Для повноти картини варто наголосити, що суддя ЄСПЛ – це дуже престижна посада. До того ж – вельми високооплачувана, із місячною платнею близько $20 тисяч. Чинна суддя Юдківська у 2017 році задекларувала річну зарплатню в ЄСПЛ у еквіваленті 7 млн 143 тис. грн (це можна перевірити завдяки тому, що її чоловік, Георгій Логвінський, є народним депутатом і має декларувати доходи не лише свої, а й своєї родини).
Звісно, швидше за все, рішення про блокування конкурсу ухвалював не особисто Порошенко. Не виключено, що особисто він і не знає про проблему, яку створила його бездіяльність. Та щонайменше в юридичному блоці Адміністрації президента свідомі своїх дії. Там знали, що зривають вчасне призначення на цю престижну посаду, та не зробили нічого, щоби виправити проблему.
Залишається відкритим питання: навіщо?
Чи то для того, щоби "хакнути" систему та зберегти ще на кілька місяців місце для чинної судді Ганни Юдківської? Чи з якихось інших міркувань? Є, звісно, також третій варіант – що Банкова просто не приділяє уваги ЄСПЛ та Раді Європи, попри те, що цей орган є одним з основних місць нашої дипломатичної битви з Росією… але в це вірити якось не хотілося б.
Що буде з нашою квотою в Суді через бездіяльність Банкової?
На щастя, наслідки не трагічні, хоч і до певної міри неприємні.
Оскільки ЄСПЛ не може розглядати "українські" скарги взагалі без участі України, там є алгоритм дій для таких випадків. Ганні Юдківській запропонують залишитися працювати і після того, як спливуть її повноваження в якості судді. Якщо вона в якийсь момент вирішить перервати цю роботу – то уряд України матиме право призначати тимчасового (ad-hoc) суддю на конкретні справи, доки уряд не зважиться на повноцінне заповнення цієї посади.
"Звісно, є іміджеві втрати України. Це дуже недобре, що держава навіть не подає кандидатів. Розгляд справ це не зупинить, але це має значення для партнерів у РЄ", – пояснив Іван Ліщина у розмові з "Європейською правдою". Він також запевнив, що планова заміна судді не гальмуватиме розгляд "кримської" та "донецької" справ, і це точно не є причиною того, щоби гальмувати заповнення квоти України в ЄСПЛ.
Хоча для Києва це буде вже не вперше. У 2008-2010 роках Україна так само не могла запропонувати свого суддю. Хоча тоді причина була іншою – Київ загрався у політичні ігри в Раді Європи. Президент Ющенко спочатку просував для призначення на посаду судді Сергія Головатого, а потім, через його співпрацю з Партією регіонів – відкликав кандидатуру.
З якою метою у АП знову "грають" із Радою Європи? Відповідь на це питання знають на Банковій. Та наразі можна з певністю сказати, що державі ця гра не додасть плюсів, а лише зашкодить. Якщо, звісно, для нас має значення така штука, як імідж України у Раді Європі.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора
