Як терористи Шрі-Ланки допомогли зняти санкції ЄС з Миколи Азарова

Минулого тижня у ЗМІ з'явилася інформація, що Суд ЄС зняв санкції з Миколи Азарова. І хоча "Європейська правда" одразу ж пояснила, що колишній прем'єр-міністр поки залишається у санкційному списку, це рішення не варто недооцінювати.

Вища судова інстанція Євросоюзу створила прецедент, який може вплинути на всі майбутні санкції проти членів команди Віктора Януковича. Щонайменше, якщо Україна не змінить підхід до доведення провини його соратників.

Щоб пояснити, чому Суд став на сторону Азарова, варто розібратися, що ж за рішення ухвалили в Люксембурзі.

Отже, 19 грудня European Court of Justice, апеляційна інстанція Суду ЄС, задовольнив позов Азарова до Ради ЄС та скасував обмежувальні заходи, які діяли щодо українського екс-чиновника. Не варто відразу говорити про "зраду": поки скасовані лише ті санкції, що діяли в 2015-2016 роках і на момент рішення вже втратили чинність.

Це – стандартна історія для Суду ЄС. Річ у тім, що європейські санкції, через особливості права ЄС, мають щорічно переглядати (наприклад, зараз діє хвиля санкцій, затверджена навесні 2018 року). Кожен новий пакет санкцій затверджується автономно і теоретично може ґрунтуватися на нових даних. Тобто висновки Європейського суду про необґрунтованість санкцій 2015 року проти Азарова ще не свідчать про те, що всі наступні хвилі санкцій також визнаються незаконними і повинні бути скасовані.

А тепер – ложка дьогтю.

Те, що чинні санкції проти Азарова наразі збереглися, ще не означає, що ситуація безхмарна.

Давайте розберемося, як Азаров домігся скасування обмежень 2015 року.

Правова позиція юристів екс-прем'єра базувалася на цілій низці доводів, одним з яких було порушення права підсанкційної особи на ефективний захист, в тому числі судовий. Саме цей аргумент визначив рішення Європейського суду.

Проблема в тому, що на цій самій підставі тепер можуть бути скасовані всі наступні санкції щодо українських екс-чиновників!

То чим переконали Європейський суд австрійські юристи, яких найняв екс-прем'єр?

Якщо дуже спрощено, то представники Азарова тиснули на те, що інкриміновані йому порушення, які стали причиною санкцій (а це і зловживання повноваженнями, і розкрадання бюджетних коштів), не доведені ні в українському, ні в європейському судах, а європейські міністри, продовжуючи санкції, не мали на руках "залізобетонних" доказів провини Азарова.

І це правда.

У 2015 році, ухвалюючи рішення про нову хвилю санкцій, Рада ЄС керувалася інформацією, наданою Києвом – зокрема, про те, що стосовно Азарова в Україні ведеться кримінальне провадження. Перевірити обґрунтованість звинувачень українських слідчих Рада ЄС не могла і не намагалася.

Цікаво, що перша інстанція Суду ЄС на початку липня минулого року відхилила позов українського екс-прем'єра. Суд вирішив, що звинувачення з України на його адресу видаються досить обґрунтованими.

Але тут на допомогу юристам Азарова прийшли... шрі-ланкійські повстанці.

26 липня 2017 року Європейський суд виніс прецедентне рішення за заявою Тигрів визволення Таміл-Іламу (це повстанський рух на території Шрі-Ланки, який ЄС вважає терористичним) проти Ради ЄС, вкотре ставши на бік цієї організації і скасувавши запроваджені проти неї санкції. Доводи Суду були такі: санкції на "тигрів" накладалися на підставі звинувачень уряду Шрі-Ланки, а цього недостатньо, адже Євросоюз не може повністю довіряти владі цієї країни.

Суд ЄС детально пояснив, що при затвердженні нових санкцій інформація, надана владою всіх третіх країн, має ретельно перевірятися на предмет того, чи дотримані права підсанкційної особи на ефективний захист, в тому числі й судовий. Євросоюз повинен мати на руках докази того, що санкції обґрунтовані – інакше вони є неправомірними і підлягають скасуванню.

Саме ці доводи використовували юристи Азарова, подавши апеляцію, і виграли її.

Європейський суд вказав, що Рада ЄС, продовжуючи санкції щодо Азарова, не керувалася достатніми підставами і не перевірила дотримання основних прав заявника при розслідуванні його справи в Україні. А оскільки Україна не надала достатній обсяг даних, що підтверджують обґрунтованість тих чи інших санкцій, то немає впевненості, що досудове розслідування в Україні проводиться ефективно.

Таким обґрунтуванням могли б стати судові рішення проти Азарова та інших екс-чиновників, винесені в Україні, але їх Київ європейцям надати не може – процеси проти соратників Януковича досі не завершені.

Це означає, що наступні позови соратників Януковича про скасування санкцій мають високі шанси на успіх.

Досі юристи Ради ЄС пояснювали, що аргументація, використана в рішенні про санкції проти Тигрів визволення Таміл-Іламу, не може застосовуватися щодо українських санкційних скарг, оскільки шрі-ланкійську організацію звинувачують у тероризмі і для неї діють зовсім інші правила і принципи. Нинішнє рішення Європейського суду поставило крапку в цій суперечці.

В Європейському суді діє прецедентне право, тож рішення у справі Азарова створило прецедент, на який посилатимуться усі соратники екс-прем'єра по нещастю.

І в кожному випадку, де санкції будуть накладені з тими ж недоліками, вони також будуть скасовані. Такими є принципи прецедентного правосуддя.

Тепер безболісне збереження санкцій проти українських екс-чиновників, і Миколи Азарова в тому числі, безпосередньо залежить від того, чи зацікавлені в Україні в реальному розслідуванні фактів розкрадання державних коштів, а також чи спроможна українська правова система гарантувати дотримання основних прав своїх громадян.

Без реальних розслідувань (і, бажано, судових рішень) проти Януковича і його соратників продовження санкцій проти них незабаром може опинитися під серйозним питанням.