У 2019 році український експорт чекає справжня революція, адже з 1 січня ми почали повноцінно застосовувати норми регіональної конвенції Пан-Євро-Мед. 

Угоди, яка за належного контролю з боку влади неодмінно сприятиме розвитку української економіки.

В чому полягають положення цього міжнародного договору та які саме дивіденди це принесе нашій державі?

Конвенція Пан-Євро-Мед є правовим інструментом, що для торгівлі між державами передбачає можливість країнам-учасникам використовувати сировину одна одної, а не тільки національну, та вільно експортувати її в межах держав-учасників конвенції. Іншими словами, участь у конвенції Пан-Євро-Мед дозволить українським виробникам закуповувати сировину і її комплектуючі в країнах-учасниках та експортувати перероблену, тобто готову продукцію до інших країн, зберігаючи статус виробника товару, а найголовніше – ввозити товари за зниженою або нульовою ставкою ввізного мита.

Раніше для експорту українських товарів в розвинуті держави сплачувалась ставка на ввізне мито, яка в середньому становить близько 10%.

Загалом застосування положень даної конвенції сприяє розширенню присутності українських товарів на ринках зарубіжних держав. Серед них: країни Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Чорногорія, Молдова та Македонія. Також на даний момент готується до підписання Угода про вільну торгівлю України з Ізраїлем.

Ще не будучи повноцінним членом Пан-Євро-Мед, за 2017-2018 роки понад 60% експорту України припало на країн-учасників конвенції. Тепер експортувати товари до цих держав буде значно простіше та вигідніше.

Як скористатися Пан-Євро-Мед: пояснення для експортерів

На практиці механізм виглядає так: сировина та її комплектуючі імпортується з іноземної держави в Україну. В Україні вона використовуються для переробки в інший готовий продукт. Пізніше ці готові продукти експортуються в іншу країну, при цьому зберігаючи статус походження з України, що дає змогу застосовувати нульову ставку.

Відповідно і українська сировина, яка має необхідну сертифікацію, також може експортуватись для виробництва товарів іншими країнами-учасницями конвенції для їх подальшого експорту у вигляді складових готових товарів.

Наведемо простий приклад застосування положень конвенції: українські компанії здійснюють імпорт різноманітних сортів насіння із Франції чи Голландії, оброблюють та реалізовують насіння таких культур. В підсумку, виходить кінцевий продукт (наприклад, овочеві культури), який експортується за кордон з ввізною ставкою мита 0%.

За оцінками експертів, найбільш перспективними секторами економіки України для застосування положень конвенції є: як виробництво автомобільних комплектуючих, так і цільове машинобудування, деревообробна промисловість (для виробництва готових меблів), текстильна та харчова промисловості. Однак не варто виключати інші галузі економіки, адже конвенція є цілком універсальною.

Разом із тим, не варто забувати і про "підводні камені". Зокрема, для експорту товарів необхідно отримати відповідні сертифікати, видачу яких здійснюють державні митниці ДФС.

Враховуючи українські реалії, існує загроза допуску ввезення за кордон неякісних товарів, в тому числі внаслідок проявів корупції.

В такому разі під загрозою опиниться престиж вітчизняної продукції.

Тому успішність вказаної законодавчої новації залежатиме і від встановленого контролю влади над діяльністю уповноважених органів при проведенні сертифікацій. Повноправним членом конвенції наша держава стала ще 1 лютого минулого року.

Але для повноцінного застосування її норм ще був потрібен час – задля процесу імплементації, тобто впровадження змін до українського законодавства для його приведення у відповідність до міжнародних правових норм.

Попри ці ризики, впровадження та використання регіональної конвенції Пан-Євро-Мед в українське законодавство створює шанс для українського бізнесу розширити доступ товарів вітчизняного виробництва за кордон, отримавши збільшення прибутків, та як наслідок, закріпитися на європейському ринку. А держава отримає нові робочі місця та приріст економічних показників.