Україна і Росія під новий рік вже традиційно обмінялися санкційними ударами.

При цьому дії України були загалом очікуваними – за поданням Мінекономрозвитку Кабмін доповнив список заборонених товарів з РФ, внісши туди кукурудзяний крохмаль, глюкозу і сироп.

Натомість Росія не тільки більше розширила свій список заборонених товарів, а й змінила формулювання правового обґрунтування. Раніше заходи застосовувалися одночасно до кількох країн та "з метою забезпечення безпеки Росії", а тепер – до України "у зв'язку з недружніми і такими, що суперечать міжнародному праву, діями".

І хоча на перший погляд зміна формулювань має лише формальний характер, насправді нововведення більш ніж принципові.

Нагадаємо, що заборона на ввезення українських товарів застосовується РФ від початку 2016 року і продовжена до кінця 2019 року. Ці обмеження були введені шляхом внесення змін до так званого єдиного списку "продовольчого ембарго" щодо США, ЄС, Канади, Австралії, Норвегії, Албанії, Чорногорії, Ісландії та Князівства Ліхтенштейн в 2014 році.

Застосування єдиного списку до кількох країн істотно ускладнювало розширення і перегляд заходів стосовно конкретної держави.

Але минулого року в Росії затвердили новий спеціальний федеральний закон "Про заходи впливу (протидії) на недружні дії Сполучених Штатів Америки та інших іноземних держав", який уповноважив уряд впроваджувати такі заходи за рішенням президента. При цьому російський закон не містить конкретної процедури і критеріїв, які дії зарубіжних країн є недружніми або такими, що суперечать міжнародному праву.

Жорстоко та безглуздо: якими будуть антиукраїнські санкції РФ

Наступний крок – у жовтні президент РФ підписав указ №592 "Про застосування спеціальних економічних заходів у зв'язку з недружніми діями України щодо громадян і юридичних осіб Російської Федерації", зобов'язавши уряд затвердити санкційні списки фізичних і юридичних осіб, а також новий додатковий перелік українських товарів, що підпадають під заборону.

Якими ж стали нові торговельні обмеження від РФ?

По-перше, було розширено список юридичних осіб – кількість українських компаній, з якими заборонено співпрацю для російських компаній, зросла з 68 до 75.

Втім, набагато важливішим стало істотне розширення списку заборонених українських товарів.

Зокрема, Росія додатково заборонила ввозити з України трактори, трансформатори, папір, шпалери, гравій, щебінь, вина, етиловий спирт, шоколад, пшеницю, соняшникову олію, хліб, борошняні кондитерські вироби, овочі, фрукти і горіхи, соки та пиво, інше.

Нові заборонені товари складають 9,6% від українського експорту в 2018 році.

Під заборону потрапили українські товари, експорт яких зростав на тлі зниження загального експорту України в РФ за останній рік.

За січень-жовтень 2018 року експорт українських товарів знизився на 7% (порівняно з аналогічним періодом 2017 року), тоді як сума поставок нових заборонених товарів загалом зросли на $12 млн.

Принциповий момент: нинішнє рішення Росії має явно політичний характер і є контрсанкцією на введені президентом України санкції щодо фізичних і юридичних осіб РФ. А це означає, що нові обмеження неможливо оскаржити в СОТ, оскільки вони виходять за повноваження Органу з врегулювання суперечок і не регулюються торговельними угодами. Більше того, навіть свого часу "продовольчу заборону" Росії не наважилися оскаржувати розвинені країни.

Примітно, що заборона введена не тільки щодо товарів, країною походження яких чи країною відправлення яких є Україна, а й щодо тих, які переміщуються територією України. Таким чином, товари з ЄС можуть потрапити під заборону, якщо будуть поставлятися в РФ через територію України.

Водночас постанова допускає транзит заборонених товарів територією РФ до третіх країн, але за певних умов.

Останнє вкрай важливо у зв'язку з тим, що зараз у СОТ розглядається суперечка щодо блокування українського транзиту територією РФ, яке засноване на аналогічних положеннях. Ба більше, ухвалення рішення щодо цього спору очікується вже зовсім скоро – за попередніми даними, це може статися вже в цьому кварталі.

У разі рішення Органу з врегулювання суперечок СОТ на користь України існує ймовірність, що Росія виконає свої зобов'язання і спростить український транзит до третіх країн, але при цьому може залишити під транзитними обмеженнями заборонений товар з останнього списку. А в разі невиконання Росією своїх зобов'язань Україна матиме можливість для адекватної відповіді.

У будь-якому разі, такі дії Москви означають, що Україні необхідно суттєво змінити підходи до введення санкцій проти РФ.

Варто визнати, що нинішні обмеження виявилися малоефективними. Закон України "Про санкції" викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Скасовано оперативне введення Мінекономрозвитку спеціальних санкцій для зовнішньоекономічної діяльності за поданням СБУ, а юридичний механізм схвалення адекватних заходів у відповідь у разі невиконання рішень Органу врегулювання суперечок СОТ геть відсутній.

Про це свідчить і статистика: на тлі тривалого падіння українського експорту в РФ російський імпорт в січні-жовтні 2018 року зріс на 20%, що в грошовому вимірі становить понад $1 млрд.

На жаль, поки уряд не дав відповіді, з чим пов'язане таке зростання. Однак без нього неможливо прийняти дійсно ефективний санкційний механізм.

Можливо, незабаром на це дасть відповідь робоча група з моніторингу торгових відносин з РФ, створена в рамках Ради з міжнародної торгівлі.

Але вже зараз варто зазначити, що новий український санкційний механізм має враховувати критичний імпорт, рівень кооперації компаній, рівень готовності бізнесу до переорієнтації на інші ринки, а також програму підтримки експортерів.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора