Євро прописали послаблення: які наслідки для України матиме новий курс ЄЦБ
7 березня президент Європейського центрального банку (ЄЦБ) Маріо Драгі та віце-президент ЄЦБ Луїс де Гіндос повідомили на прес-конференції рішення Ради керуючих ЄЦБ про те, що вона вирішила залишити ставку ЄЦБ без змін, як мінімум – до кінця 2019 року.
Маріо Драгі підкреслив, що ставка буде залишатись такою так довго, скільки потрібно, щоб інфляція у середньостроковій перспективі підійшла до нижньої межі у 2%. За підсумками 2018 року рівень інфляції в єврозоні склав 1,57%, що є одним із найнижчих показників у світі.
Низькі ставки в єврозоні – це певний сигнал для розвитку власного експорту до цих країн та залучення інвестицій.
Але що це означає для України?
Євро: курс на послаблення
Те, що ЄЦБ не буде змінювати ставки, стало зрозумілим, як тільки з’явилась інформація щодо зниження прогнозів зі зростання ВВП в єврозоні, оскільки на тлі низької інфляції, ще далекої від 2%, необхідність збільшувати ставки відсутня.
З березня 2016 року ставка рефінансування ЄЦБ (MRO, Main refinancing operations) залишається без змін на рівні 0%. Банки, які бажають розмістити депозити overnight, можуть це зробити під мінус 0,40% річних, а ті, хто хоче взяти кредити overnight, можуть це зробити під 0,25%. Політика нульової ставки від ЄЦБ вже тривалий час балансує економіку єврозони, втім, цього разу до нульових ставок знову вирішили додати додаткових стимулів.
По-перше, ЄЦБ вирішив реінвестувати всі отримувані платежі по викуплених активах так довго, як це буде потрібно для підтримки ліквідності ринку.
По-друге, оголошено про нову програму цільових операцій з довготермінового рефінансування – TLTRO III (targeted longer-term refinancing operations), яка розпочнеться у вересні 2019 року і завершиться у березні 2021 року. Очікується, що TLTRO III підсилить здатність банків кредитувати на більш цікавих умовах.
По-третє, ЄЦБ продовжує свої тендери з надання рефінансування за фіксованою відсотковою ставкою до березня 2021 року. Отже, всі три заходи: реінвестування доходів від викуплених активів, TLTRO III та тендери з надання рефінансування за фіксованою ставкою, як і процентна політика ЄЦБ, спрямовані на те, щоб наблизити інфляцію до 2% та прискорити економічне зростання шляхом інтенсифікації кредитування.
Мотиви Ради керуючих сьогодні зрозумілі ринку.
Доволі низьку інфляцію ЄЦБ намагається "обміняти" на пожвавлення економічного зростання.
Занепокоєння викликає суттєвий перегляд прогнозів ЄЦБ щодо економічного зростання у зоні обігу євро. Якщо у грудні 2018 року йшлося про зростання ВВП єврозони за 2019 рік на 1,7%, то після перегляду – лише на 1,1%.
Якщо прогноз ЄЦБ виправдається, то 2019 рік стане першим роком з таким низькими темпами економічного зростання для єврозони з 2013 року.
Різниця у процентних ставках буде продовжувати тиснути на курс євро до долара. Рішення ЄЦБ не чіпати процентні ставки фактично залишає ситуацію без змін: власники доларів можуть їх розмістити зі значно більшою дохідністю, ніж власники євро.
Довгострокові консенсус-прогнози, які публікують оператори ринку FOREX, відразу відреагували на рішення ЄЦБ щодо ставок і на додатковий комплекс стимулюючих заходів. Якщо 8 березня за 1 євро давали 1,13 американських долари, то прогнози (ціни строкового ринку) на грудень 2019 року вже впали до 1,084, а на травень 2020 року – до 1,023.
Передбачається, що пік зниження курсу євро до долара припадатиме на травень 2020 року.
Окремо слід зауважити: в ЄЦБ підкреслюють, що нинішнє рішення може коригуватись у разі розширення впливу протекціонізму на економіку єврозони.
Тобто стимулювання знадобилось через негативний ефект від Brexit та певні зміни у торгових відносинах із США. Якщо під впливом протекціонізму міжнародна торгівля буде скорочуватись і це зашкодить економіці єврозони, то ЄЦБ буде уточнювати прийняті у березні рішення.
Два уроки для України
Для України в рішеннях ЄЦБ є як негативні, так і позитивні моменти.
По-перше, для України дуже добре, що ЄЦБ вирішив не змінювати ставки. Присутні в Україні BNP Paribas, Credit Agricole, Deutsche Bank, ING Group та інші є найбільшими банківським групами Європи, що мають прямий доступ до рефінансування ЄЦБ та його стимуляційних заходів.
Бізнес-модель цих груп в Україні тепер може бути на довгостроковій основі спрямованою на пошук і кредитування українських експортерів, які постачають свою продукцію до єврозони. Принаймні вартість ресурсів для таких банківських груп складатиме менше 0,25%.
Відповідна кон’юнктура ринку сприятиме зростанню українського експорту до країн єврозони.
Українці звикли жалітися, що банківські кредити дуже дорогі, але кредит у євро сьогодні у доньки одного з французьких банків в Україні можна взяти навіть на 5 років під 4,89% річних. Звісно, такий кредит має бути забезпечений виторгом у євро.
Отже, на українському ринку вимальовується проста та цікава формула:
Хочете дешевих і довгострокових кредитів – створюйте виробництво або переорієнтуйте свій експорт на країни єврозони.
Дуже ймовірно, що відповідний фактор діятиме ще до березня 2021 року, поки не завершиться дія стимулюючих факторів від ЄЦБ.
По-друге, послаблення курсу євро до долара США має призвести й до зростання курсу гривні (звичайно, якщо не реалізується катастрофічний сценарій із суттєвою девальвацією національної валюти).
Взагалі протягом 2019-2021 років варто подумати над зміною традицій і при девальваційних очікуваннях і оцінюванні наслідків девальвації більше придивлятися до прогнозів і підсумків ринку "євро-гривня".
Фондовий фактор на світовій арені
Як вплинуть заходи від ЄЦБ на конкурентність європейського бізнесу? В першу чергу – у порівнянні зі США.
Варто визнати, навіть за умови проведення жорсткої монетарної політики з боку ФРС американська економіка виглядає більш здоровою та здатною до зростання.
Одним з найбільш серйозних факторів, який грає на боці США, залишається більш розвинутий фондовий ринок, який дійсно є умовно-безкоштовним джерелом капіталу для корпорацій. За даними Thomson Reuters, емітенти з США тільки за 2018 рік залучили через ринок акцій $211 млрд.
Результати по єврозоні виглядають дещо скромнішими: емітенти з цих країн отримали з ринку акцій менше $100 млрд – більше ніж вдвічі менше, ніж емітенти з США.
Якби не емісії акцій німецькими компаніями Bayer (на $7 млрд) та Siemens (на $5,17 млрд), то 2018 рік для фондового ринку єврозони взагалі міг би стати провальним.
Відмінності у побудові фінансових ринків США та ЄС призводять до того, що трансмісійні канали в них мають різну структуру, і тому з різним ступенем ефективності і швидкості реагують на дії монетарної влади. За рахунок більш "жвавого" фондового ринку економіка США виглядає сильнішою.
Антиприклад для України
Для любителів ставити ЄС у всьому за приклад хочемо зазначити, що Україна належить до ринків, які розвиваються, і має діаметрально протилежну ситуацію в економіці, ніж зона євро.
У єврозоні зацікавлені у збільшенні інфляції до 2% у середньостроковій перспективі і готові утримувати нульову ставку задля цієї мети, паралельно створюючи стимули для економічного зростання. В Україні навпаки: монетарна влада зацікавлена у зниженні інфляції, тому підтримує високий рівень ставок.
Не варто забувати і про те, що ЄЦБ має статус емітента резервної валюти – євро, тобто частини проблем, пов’язаних з вибором та обслуговуванням режиму валютного курсу, для ЄЦБ просто не існує. Звісно, рішення, які оголосив ЄЦБ, можуть застосовуватись і в Україні, але тільки після приборкання інфляції та зменшення волатильності на валютному ринку.
Хоча Україна має власну валюту та проводить власну монетарну політику, з урахуванням тенденції зростання частки українського експорту до ЄС та присутності у країні ключових європейських банківських груп, можна сказати, що
Україна моститься під парасольку ЄЦБ.
Така тенденція відповідає політичним прагненням України, і по мірі зростання частки експорту до Євросоюзу вплив монетарної політики ЄЦБ на економіку України зростатиме.
Поки що ефект від впливу політики ЄЦБ очікується позитивний.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора
