Минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон публічно звернувся до всіх політиків і громадян держав-членів Євросоюзу. У своїй статті французький президент виклав своє бачення того, якою має стати нова, реформована Європа, а також як вона повинна опиратися зовнішнім впливам, в тому числі з Росії.

"Європейська правда" переклала цю статтю українською, запропонувавши нашим читачам, в тому числі політикам і експертам, взяти участь у цій дискусії. Першою публічною реакцією стала стаття-відповідь народного депутата Олексія Гончаренка, опублікована у французькому виданні Liberation. "Європейська правда" публікує її переклад.

* * * * *

Пане Макрон!

Як європеєць, я вважаю за необхідне відповісти на ваш лист. Моя головна мета – нагадати, що розмова про майбутнє Європи неможлива без України. Моя країна веде наймасштабнішу війну на європейському континенті за останні 60 років. Причина цієї війни проста: Росії в її гібридній війні проти цивілізованого світу потрібна Україна, наші ресурси і територія. І, звісно, Путін не хоче бачити Україну частиною Європи, частиною демократичного світу, частиною світу, в якому життя і свобода людини важливі.22

Для початку я хотів би висловити вам велику вдячність.

Взяти лідерство на себе під час великих потрясінь – це риса по-справжньому державного діяча. І я радий, що ви – один із них.

Ваш лист символічний, тому що написаний у 70-річчя заснування Ради Європи, яка була створена з метою переосмислити Європу, попередити можливе повторення Другої світової війни. І до останніх років цьому органу це вдавалося.

Як нам доведеться змінити Європу після Brexit: стаття Еммануеля Макрона

Звісно, Європа переживає тяжкі часи у зв'язку з можливим виходом Британії з Європейського Союзу. Ви пишете, що "ми не можемо спокійно прийняти звуження Європи", і ви маєте рацію, європейський проект має розширюватися, якщо хоче розвиватися.

Є країни, які чекають свого приєднання до Європейського Союзу. Це і Сербія, і Чорногорія, і Албанія, і Молдова, і Грузія. І найбільша країна на європейському континенті – Україна.

7 лютого 2019 року в Конституції України було закріплено прагнення моєї держави до Європейського Союзу і НАТО. Це не означає, що мета України – отримання фінансової допомоги від більш розвинених держав Євросоюзу, мета України – участь у розв’язанні наших спільних європейських проблем.

Ми готові брати на себе відповідальність за майбутнє Європи і готові важко і багато працювати, щоби наші спільні європейські цінності не загинули під натиском гібридних форм "суверенних демократій або авторитаризму".

Сьогодні Європа переживає кризу на всіх її кордонах: на заході – Brexit, на півдні – міграція, на сході – військова агресія Росії проти України. Усі ці виклики вимагають чіткої відповіді.

Я хотів би доповнити дискусію і окреслити позицію України щодо тих пропозицій, про які ви написали у своєму листі.

Захистити нашу свободу

Напевно, президентська посада і дипломатичний етикет не дозволяють вам, пане Президенте, прямо назвати найбільшу загрозу свободі й демократії в Європі – Росію.

Сьогодні в Європі йде війна. І цю війну веде Росія. Ця війна не тільки в Україні, це війна і в Солсбері, і в Італії, і у Франції, і в Німеччині, і в Австрії, і в Чехії, і в Балтії.

Повсюди Росія за допомогою громадських організацій, медіа, спецслужб, лояльних (переважно спонсорованих) політиків підтримує одну просту думку: Європейський Союз має бути зруйнований.

Ваші пропозиції щодо заборони фінансування європейських партій з-поза меж ЄС і створення Європейського агентства захисту демократії – це вже просто життєва необхідність.

У травні 1968 року у студентів на паризьких вулицях було гасло: "Структури не виходять на вулиці!". Його можна переробити на: "Договори не захищають кордонів".

Кордони захищає армія і рішучість завдати удару. Україна вже п'ять років веде кровопролитну війну. Щодня, я підкреслюю, щодня ми втрачаємо наших солдатів. Вони борються за нашу незалежність і нашу державу, але також вони борються і за наші спільні цінності.

Якщо Росію не зупинити зараз, вона піде далі.

Наступною жертвою буде Білорусь, а далі під загрозою опиняться і країни-члени ЄС, в першу чергу країни Балтії і Польща. Це здається неможливим? Нам теж ще в 2013-му здавалася неможливою анексія Криму та частини Донбасу.

Захистити нашу свободу – це загальноєвропейська армія, загальноєвропейська система безпеки, це рішучість і твердість у відносинах з країною-агресором. Нам потрібна нова континентальна система безпеки, яка дозволить усім країнам Європи почуватися захищеними.

Україні є чим поділитися з європейськими друзями – це і безцінний досвід протистояння зовнішній агресії, і восьма в Європі армія за оцінками міжнародних експертів, яка була відроджена після 2014 року.

Захистити наш континент

Проблема міграції на сьогоднішній день – одна з основних для Європи. Наші спільні цінності диктують, що ми повинні допомагати людині не через колір її шкіри, віросповідання або національність. Людина – понад усе. Тому важливо виробити загальноєвропейську міграційну політику. І Україна готова взяти в цьому участь.

Нинішня війна з Росією вже викликала велику хвилю міграції з територій, на яких проходять бойові дії. Півтора мільйона людей переїхали з окупованих територій України на території, які залишаються вільними. Ми самі впоралися і змогли вирішити цю проблему. У нас є досвід інтеграції та допомоги цим людям. Ми готові поділитися ним.

Крім цього, хочу зробити ще один важливий акцент. У 2017 році Україна отримала безвізовий режим з країнами Європейського Союзу. Багато скептиків говорили, що тепер Європу накриє хвиля міграції і всі українці переїдуть до країн ЄС. Як ми бачимо зараз, цього не сталося. І всі побоювання виявилися марними.

Міграція з України залишилася на тому ж рівні, що і до надання безвізового статусу. Ми довели, що вміємо дотримуватися правил і виконувати взяті на себе зобов'язання.

Відновити дух прогресу

Європа не просто почала відставати від Китаю і США в технологічному плані. За останні роки Європа залишилася на узбіччі інновацій. Ми не запускаємо людини на Марс, не придумуємо нові телефони, не створюємо нові літаки.

Вдумайтеся, центр інновацій і науки тепер – не на нашому континенті.

Ми поступово перетворилися з творців на споживачів.

Це загроза не просто для економічного майбутнього всіх наших країн, це загроза для політичної незалежності нашого континенту. Ми повинні об'єднати загальні зусилля і запустити нові програми та наукові центри, подібні Силіконовій долині. Нам потрібен новий технологічний ривок.

Кілька фактів: Україна є в десятці найуспішніших космічних держав світу, займає четверте місце в світі з експорту IT-продуктів і послуг, створила найбільший вантажний літак у світі "Мрія", який успішно перевозить різні вантажі по всьому світу.

Я це все перераховую не для того, щоб прорекламувати Україну. Я хочу просто сказати, що нам "є, що принести за стіл" – і впевнений, що в інших сферах у всіх європейських держав є свої досягнення. Нам треба об'єднати зусилля. Тому що поодинці ми програємо цю гонку.

Свобода! Рівність! Братерство! – це не просто слова, які підходять для паризьких вулиць, це слова, які розуміють і сприймають на вулицях Києва, Братислави, Берліна, Лондона, Будапешта і всіх європейських столиць.

І якщо ви, пане Макрон, говорите про те, що наприкінці цього року буде скликана Конференція Європи, то Україна має взяти в ній участь. Ви справедливо пишете: "Люди хочуть бути частиною змін". Понад 40 мільйонів українців з вами цілком згодні.

Європа неможлива без України, як і Україна – без Європи.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора