Новообраний президент Володимир Зеленський у період виборчої кампанії зазначав, що підтримує євроінтеграційний напрямок України. Проте чи не залишаться ці обіцянки порожніми словами?

Для відповіді на це питання потрібно детально бачити, як саме новий президент збирається розвивати цей напрям. Та знайти цю інформацію поки неможливо.

При цьому єдиним свідченням того, що Україна продовжить рухатися євроінтеграційним курсом, буде ефективне виконання Угоди про асоціацію. Та для цього необхідне дотримання декількох умов.

Саме тому було б добре, якби новообраний президент озвучив своє бачення цієї теми. Зокрема, давши відповіді на наступні кілька питань.

Яким буде інституційне забезпечення процесу виконання Угоди про асоціацію?

Наразі в рамках Кабміна функціонує Урядовий офіс з координації європейської та євроатлантичної інтеграції на чолі з віце-прем’єром, який відповідає за питання європейської інтеграції. Ця структура переважно виконує функції контролю, моніторингу та комунікації з парламентом та іншими органами державної влади, а також здійснює аналіз проектів нормативно-правових актів на відповідність актам ЄС.

З боку новообраного президента лунала різна інформація. Починаючи від того, що Україні необхідно створити такий офіс в Уряді (хоча він вже створений), і закінчуючи тим, що цей офіс треба ліквідувати.

Угода про асоціацію - це складний комплексний документ, і без спеціалізованої структури в урядовій системі вона не буде виконуватися. Кожне міністерство має знати обсяг нормотворчих завдань за Угодою, а також терміни їх виконання.

Тут необхідністю є сильна політична фігура, яка контролюватиме цей процес, адже міністерства з різних причин часто зривають його. Саме тому важливо розуміти бачення цього аспекту президентською командою.

Чи відбуватиметься взаємодія з парламентом в питанні ухвалення євроінтеграційних законопроектів?

Угода про асоціацію передбачає велику кількість законотворчої роботи. В середньому на рік необхідно ухвалювати близько 50 законів.

Щоби цей процес рухався ефективно, необхідна регулярна взаємодія з парламентом задля того, щоби в порядку денному завжди були євроінтеграційні законопроекти. Урядовий офіс спільно з командою голови Верховної ради розробили спеціальну Дорожню карту євроінтеграційних законопроектів у 2017 році.

Цей крок дав змогу збільшити результативність виконання Угоди про асоціацію в частині адаптації законодавства майже вдвічі. Яким є бачення з цього приводу президентської команди?

Чи є бачення щодо просування складних євроінтеграційних реформ?

Угода передбачає низку болючих реформ, які, з одного боку, захищають людину як споживача послуги, а з іншого – роблять наші товари конкурентоздатними на інших ринках.

Для прикладу, у сфері безпечності харчових продуктів Україна мала затвердити норму, яка передбачає, що виробників харчів перевіряють без попередження, так, як в ЄС. Адже якщо виробника попередити, то знайти порушення буде майже неможливо.

Ця норма складно просувалася, але врешті-решт була прийнята. Вона була ухвалена з тієї причини, що український аграрний бізнес чітко розуміє вигоду від Угоди – і це експорт. І тому в цій сфері є воля, щоби долати опір різних груп.

В інших секторах Угоди таких стимулів немає. Відповідно, є сектори, де Угода майже не рухається – це транспорт і соціальна політика. Донедавна в цьому списку була і митниця, але в 2018 році почали приймати відповідні законопроекти.

Долати опір у таких секторах можна лише за наявності найвищої політичної волі. Чи буде вона у президентської команди?

Якими є пріоритетні сфери для виконання Угоди про асоціацію на наступні п'ять років?

Президент Петро Порошенко "вловив" дискусію, яка розпочалася в ЄС в 2018 році з приводу майбутнього Європи, і представив європейській стороні сектори в рамках Угоди про асоціацію, в яких запропонував поглиблення інтеграції з Єдиним ринком ЄС.

Це гарна ідея, адже з урахуванням того факту, що наразі ЄС нам членства не пропонує, Україні необхідно максимально поглиблювати рівень взаємодії з європейцями, нам треба бути присутніми в європейському дискурсі.

Командою Петра Порошенка було запропоновано такі сфери: юстиція, свобода та безпека, енергетика, митниця та цифровий ринок.

Враховуючи той факт, що в 2019 році наступає термін, після якого Україна спільно з ЄС може переглядати цілі Угоди про асоціацію, а також те, що дискусія про майбутнє ЄС не закрита, новообраному президенту необхідно взяти це питання на контроль. І або продовжити працювати в цих сферах, що було б дуже правильним кроком, або запропонувати свої пріоритетні сфери на наступні п'ять років.

Відповіді на ці питання дадуть нам змогу зрозуміти, чи буде європейська інтеграція пріоритетом у діяльності новообраного президента.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора