"Листи щастя", які пишуть на митницю СБУ, МВС чи прокуратура, просячи зупинити митне оформлення тих чи інших товарів з різних надуманих причин, прямо суперечать зобов’язанням України, взятим при підписанні Угоди про асоціацію з ЄС.

Згідно з нею, Україна та ЄС визнають важливість митних питань та домовляються забезпечити, щоб відповідне законодавство, процедури, а також адміністративна спроможність митних органів сприяли законній торгівлі. Маємо досягнути цього шляхом застосування сучасних митних методів, зокрема оцінки ризиків, постаудит контролю та методів аудиту компаній для спрощення та сприяння ввезенню та випуску товарів.

Певні успіхи наявні вже зараз.

Так, законом України №2530-VIII "Про запровадження механізму "єдиного вікна" та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України" було запроваджено суттєве спрощення формальностей.

Усі дозвільні документи, які мали подаватися суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності для митного оформлення товарів, тепер подаються в інформаційну систему ДФС виключно в електронній формі тим органом, який їх видав.

Втім, чимала частина роботи ще попереду. Які ж саме законопроекти мають бути ухвалені?

На сьогодні можна виділити чотири законопроекти, які розроблені на виконання статті 84 Угоди про асоціацію. Кожен із них має свою окрему нелегку долю.

Запровадження інституту авторизованого економічного оператора (АЕО)

Додаток XV до Угоди про асоціацію не має окремої вимоги із запровадження інституту АЕО, адже вважається, що це вже є в законодавстві України (Глава 2 Митного кодексу України). Проте приймалося це законодавство давно, і на жаль, ці норми є непрацездатними та потребують нової редакції.

Концепція авторизованих економічних операторів побудована на партнерстві "митниця і бізнес". Це означає, що підприємства, які добровільно здійснюють заходи, щоб відповідати численним критеріям добропорядності, отримують статус авторизованого економічного оператора – найвищий рівень довіри митниці до підприємства, і, як наслідок – перелік пільг і спрощень митних формальностей для такого підприємства.

Урядовий законопроект 7473, який має імплементувати це в українське законодавство, наприкінці лютого був проголосований Верховною Радою у першому читанні. Цим законопроектом передбачено запровадження інституту авторизованих економічних операторів та створення у митницях підрозділів митного аудиту.

Запровадження спільного режиму транзиту з Євросоюзом (NCTS)

Конвенція про спільний режим транзиту була прийнята в Євросоюзі ще у 1987 році. ЇЇ імплементація в українське законодавство означатиме, що підприємець зможе використовувати одну митну декларацію (єдиний адміністративний документ) при переміщенні вантажу з будь-якої точки Європи в Україну і назад, перетинаючи будь-яку кількість кордонів всередині цієї спільної зони.

На практиці це означає усунення можливості маніпуляцій з документами та "переривання" транзиту шляхом впровадження обов’язкового пломбування.

Система спільного транзиту з ЄС – це, перш за все, імплементація спеціального програмного забезпечення на митниці, яке дозволить їй працювати синхронно з митницями інших європейських країн.

Вищезгаданий закон про "єдине вікно" на митниці має норми, які тимчасово запроваджують, до набрання чинності для України Конвенцією про єдиний режим транзиту, використання митних декларації окремих типів, що відповідають типам митних декларацій, запроваджених зазначеною Конвенцією.

Захист прав інтелектуальної власності та унеможливлення переміщення контрафакту через кордон

На виконання цього пункту Угоди про асоціацію Урядом було розроблено законопроект №4614.

Проте експерти у сфері інтелектуальної власності зауважили, що "даним законопроектом нівелюється значення та функціонування митного реєстру прав інтелектуальної власності", а це, навпаки, призведе до збільшення імпорту контрафактних товарів.

Порушенням, згідно із законопроектом, Уряд пропонував вважати тільки ПОВНЕ копіювання торговельних марок. В такому разі товари, що містять тотожні або схожі марки (настільки, що їх можна сплутати), не вважатимуться контрафактом.

Зразки контрафакту Уряд пропонував не знищувати (в навчальних цілях та для інформування громадськості).

Але ж ми розуміємо, що за "додаткову плату" від власника контрафакту, під прикриттям навчання, нічого б не знищувалося.

Отже, під соусом євроінтеграції Уряд, свідомо чи через інші чинники, написав законопроект, який може погіршити ситуацію у сфері охорони прав інтелектуальної власності при імпорті і створює нові шпарини, завдяки яким можна було б завозити в Україну контрафакт.

Зауваження до законопроекту висловлювало і представництво ЄС в Україні та рекомендувало його доопрацювати.

Зрештою, уряд прийняв єдине правильне у такій ситуації рішення: написав лист, що цей законопроект втратив актуальність. Новий законопроект Кабмін поки не подав.

Гармонізація деяких митних платежів

На виконання цього пункту Угоди про асоціацію Урядом розроблений законопроект №4615, що встановлює систему для звільнення від сплати мит, а також податку на додану вартість і акцизів на товари, що ввозяться особами, які подорожують з третіх країн.

Згідно зі звітом Уряду про виконання Угоди про асоціацію за 2017 рік, митне законодавство України в цій частині вже майже відповідає європейському, не вистачає декількох змін.

Залишилося додати сигарили до переліку товарів, що звільняються від оподаткування (при ввезенні громадянами не більше 100 штук за раз), встановивши до них відповідні обмеження щодо маси, уніфікувати кількісні обмеження щодо алкогольних напоїв, запровадити норму щодо звільнення від сплати податків визначеного обсягу пального, що ввозиться окремо. Безумовно, ці зміни потрібно робити, але навряд чи вони принципово змінять ситуацію на митниці.

Окрім цього, проект 4615 потребує також внесення змін до Податкового кодексу. Наразі такий проект ще не розроблений Урядом та не зареєстрований в Раді, тому дана ініціатива поки на паузі.

* * * * *

Разом із тим, варто визнати: якими б важливими не були вказані законопроекти, але принципово вони не змінять ситуацію з митними оформленнями для всіх суб’єктів ЗЕД.

Більше того, існує вірогідність появи нових ризиків. Наприклад, запровадження авторизованих економічних операторів має великий ризик створити касту недоторканих підприємств, які зможуть здійснювати митне оформлення товарів без митниці, а дієвого митного аудиту та контролю за їх діяльністю наразі немає.

Але ключова проблема полягає в тому, що в Україні немає митних органів, поки новостворена Державна митна служба не запрацювала та існує лише на папері.

Немає кому виконувати й впроваджувати найкращі європейські практики та документи.

Виконання асоціації з ЄС – це не відсотки та не пункти в статистичних звітах. Це сильна митна адміністрація європейського зразка, це відсутність на полицях магазинів товарів, які не проходили митне оформлення, це відсутність скарг бізнесу на затримки в оформленні й на побори чиновників.

Навіть найкращий закон, прийнятий Радою на виконання Угоди про асоціацію з ЄС, просто не буде кому належним чином реалізовувати, якщо ми не створимо якісну Державну митну службу.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора